Ухвала суду № 66705751, 25.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2017 року

справа № 808/3183/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року в адміністративній справі

за позовом Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 338714,07 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансойлтрейд», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 338714,07 грн. (з податку на додану вартість у розмірі 312843,21 грн. та з податку на прибуток у розмірі 25870,86 грн.), який виник внаслідок несплати у повному обсязі самостійно задекларованих зобов’язань та зобов’язань, визначених податковим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, посилання на які містяться в постанові суду першої інстанції, а також нарахування пені.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зазначені суми заборгованості були предметом стягнення в адміністративних справах № 808/5368/14, № 808/2595/15, № 808/1214/16, які набрали законної сили 06.12.2014, 17.07.2015 та 12.07.2016 відповідно.

На виконання вказаних судових рішень Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області були сформовані інкасові доручення № 14 від 18.08.2016, № 5 від 18.08.2016, № 7 від 18.08.2016, № 17 від 18.08.2016, № 8 від 18.08.2016, № 15 від 18.08.2016, № 21 від 18.08.2016, № 6 від 18.08.2016, № 19 від 18.08.2016, № 11 від 18.08.2016, № 24 від 18.08.2016, № 25 від 15.08.2016, № 15 від 15.08.2016 та надіслані до ПАТ «УКРСИББАНК», ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Запорізького РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК», проте були повернуті без виконання з відмітками «кошти арештовані іншим виконавчим документом», «кошти на рахунку платника відсутні».

Заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 11.06.2014 винесено Рішення про опис майна у податкову заставу № 66, на підставі якого складено Акт опису майна від 14.08.2015 № 24.

З метою погашення податкового боргу, на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України відповідачу направлено податкову вимогу № 545-25 від 11.06.2014, яка повернута до податкового органу без вручення.

У зв’язку з неефективністю вищевказаних заходів, податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з приписів статті 95 Податкового кодексу України, якою визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Анлаз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється лише у разі недостатності коштів, які перебувають у його власності. Процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. При цьому податковий орган повинен обґрунтувати недостатність у платника податків грошових коштів (готівкових та які зберігаються на банківських рахунках), достатніх для повного погашення боргу перед бюджетом.

В даній адміністративній справі встановлено, матеріалами справи підтверджено, що станом на 12.12.2016 ТОВ «Трансойлтрейд» має 18 відкритих банківських рахунків у Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «УКРСИББАНК», ГУ ДКСУ в Запорізькій області, АТ «БМ БАНК», Філія АТ «УКРЕКСІМБАНК» Дніпропетровськ, АБ «УКРГАЗБАНК», ФДніпропетровськ ЕО АТОЩАД м. Дніпропетровськ, тоді як інкасові доручення надсилались позивачем лише до ПАТ «УКРСИББАНК», ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Запорізького РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК», у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що контролюючим органом не вжито всіх заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та не надано доказів відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «Трансойлтрейд».

Самим же відповідачем надано суду письмові докази, які долучені до матеріалів справи, що доводять рух коштів на рахунках відповідача та здійснення заходів на погашення податкового боргу (платіжні доручення та довідки).

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що з облікової картки платника податків ТОВ «Трансойлтрейд» з податку на додану вартість вбачається, що станом на 30.09.2016 у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 312843,21 грн., станом на 30.04.2016 з податку на прибуток у розмірі 25870,86 грн. Натомість, на виконання судових рішень в адміністративних справах № 808/5368/14, № 808/2595/15, № 808/1214/16 податковим органом інкасові доручення на рахунки ТОВ «Трансойлтрейд» у період з 18.08.2016 (дата останнього інкасового доручення) по 26.10.2016 (дата звернення до суду з позовом) до установ банків не надсилались.

Доводи апелянта, що відповідачем навмисно відкриваються нові банківські рахунки з метою штучного затягування виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими та доведеними, адже, як вбачається з довідки про відкриті банківські рахунки, лише один рахунок відповідача відкритий 25.11.2016, тоді як решта інших відкриті в період з 23.08.2012 по 09.02.2016, проте до всіх банків, як було зазначено вище, інкасові доручення податковим органом не надсилалися.

Сукупність викладених обставин дає підстави для висновку, що податковим органом не вжито всіх заходів, які передують зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, а тому вказаний позов є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року в адміністративній справі № 808/3183/16 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 25 травня 2017 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова