Ухвала суду № 6670539, 29.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач – Юрченко В.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2009 року Справа № 2-а-17173/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Юрченко В.П.,

Суддів: Горбенко К.П.,

Лях О.П.,

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю:

представника позивача Медведєва О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року по справі № 2-а- 17173/09/1270 за адміністративним позовом кредитної спілки «Мілове-кредит» до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001321701/0 від 27.10.2008 року та № 0001321701/1 від 24.11.2008 року, № 0001321701/2 від 22.12.2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року задоволені позовні вимоги кредитної спілки «Мілове-кредит» до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001321701/0 від 27.10.2008 року та № 0001321701/1 від 24.11.2008 року, № 0001321701/2 від 22.12.2008 року, яким донараховано податкове зобов*язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 24750.00 грн., та вказані податкові повідомлення-рішення визнано недійсними.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, та звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Кредитна спілка «Мілове – Кредит» взята на податковий облік в Міловському відділені Біловодської МДПІ 12.05.2000 року за № 360. Рішенням від 27.01.2004 року № 26 Спілка внесена до Реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості. В перевіряємому періоді Спілка була платником податку на прибуток, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, збору за забруднення природного навколишнього середовища.

Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку Кредитної спілки «Мілове-Кредит» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2006 по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2008 року № 7/17-25870009, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4, п.п.17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, в зв*язку з порушенням п.п.3.1.3 пункту 3.1 статті 3, п.п.4.2.12 п.4.12 ст. 4, ст.. 8, п.п.9.2.3 п.9.2 ст. 9 Закону України № 889 « Про податок з доходів фізичних осіб», та визначено суму податкового зобов*язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 24750 грн., в тому числі за основним платежем: 8250 грн., за штрафними санкціями 16500 грн.

Згідно акту перевірки, порушення полягає в тому, що позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб за 2007 рік на суму 6000 грн., в 2008 році – на суму 2250 грн., тому що позивачем, в порушення підпункту 4.2.12 пункту 4.2, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України 889 не утримувався податок з доходів фізичних осіб – членів кредитної спілки у вигляді процентів, отриманих, сплачених (нарахованих) з інших підстав, зокрема , у вигляді процентів на пайові внески членів спілки. Факт виплати суми та характер її походження не є спірним між сторонами.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок та їх об’єднань визначені Законом України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року №2908-3 (надалі Закон України 2908). Статтею 11 даного Закону передбачено, що члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки. Саме це право зазначене пунктом підпунктом 6 пункту 15.1 Статуту спілки, з визначенням якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів кредитної спілки (а.с. 53).

Відповідно до статті 19 Закону України 2908 майно кредитної спілки є її власністю. Майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки), про що зазначено у частині першій наведеної статті. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту ( частина друга статті 19). Вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Відповідно до свого статуту як зазначено пунктом 1.3 статті 21 Закону 2908 кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.

Крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки, кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).

Значення доходу та склад загального оподатковуваного доходу наведені відповідно пунктом 1.2 статті 1 та статтею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889 – 4 (надалі Закон України 889).

Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу визначені пунктом 4.3 статті 4 Закону України 889.

До 1 січня 2005 року серед таких доходів (що не підлягають відображенню в місячній або річній декларації платника податку) підпунктом 4.3.5 визначались суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно – правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм пункту 9.7 статті 9 цього Закону, за підпунктом «в» іншими неприбутковими організаціями якою є позивач у справі (стаття 1 Закону України 2908). Зазначений підпункт «в» підпункту 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 Закону України 889, був змінений Законом України 1958- 15 від 1 липня 2004 року, що набрав чинності з 1 січня 2005 року, зазначивши інші виплати неприбуткових організацій, крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ.

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на те, що підставою отримання процентів на пайові членські внески, що отримані фізичними особами є цивільно – правові угоди, з огляду на те, що підставою отримання зазначених коштів є членство в установі.

З 1 січня 2005 року будь-яких підстав щодо не включення сум процентів на пайові членські внески Закон України 889, або будь-який інший Закон не передбачає. Пунктом 7.2 статті 7 Закону України 889 встановлена ставка податку 5 відсотків від об’єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Колегія суддів не приймає позицію податкового органу щодо застосованої ним 13% ставки за 2005 та 2006 роки, та 15 % ставки за 2007-2008 роки, за правилами пункту 7.1 статті 7 Закону України 889, з огляду на застосований даною нормою принцип співвідношення загальної та спеціальної норми, в самій статті зазначено застосування ставки 13-15 відсотків крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Колегія суддів приймає посилання спілки на приписи підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 «Прикінцеві положення» (та інші зазначені норми пов’язані з його застосуванням), з огляду на те що приписами даного підпункту наведений вичерпний перелік у частині оподаткування яких процентів норми підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону набирають чинності з 1 січня 2010 року (на момент апеляційного провадження до 1 січня 2013 року). До них зокрема належить доход у вигляді процентів на вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом, що має місце у межах спірних відносин.

Виходячи із приписів пункту 1.21 статті 1 Закону України 889 визначення терміна "проценти" (для цілей справляння податку) наведено у пункті 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Колегія суддів вважає що з 1 січня 2005 статтею 7 (пункт 7.2) Закону 889 встановлена єдина ставка податку у розмірі 5 відсотків, що застосовується до об'єктів оподаткування, нарахованих як процент на депозитний рахунок і як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Призупинення Законом України від 23 грудня 2004 року №2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (пункт 43 стаття 73) на 2005 рік оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат стосується порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок як на основні ,додаткові внески, так і на депозитні рахунки.

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо не обкладання будь-якою, включаючи 5 відсотковою ставкою доходу, процентів на пайові внески членів спілки є правомірними.

Безпідставність визначення податку, обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181 – 3 , з огляду на недоведеність підстав їх застосування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року у справі № 2а-17173/09/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року у справі № 2а-17173/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 29 жовтня 2009 року, в повному обсязі ухвала складена 3 листопада 2009 року.

Головуючий В.П.Юрченко

Судді К.П.Горбенко

О.П.Лях