Рішення № 66702247, 18.05.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2716/17 2/335/972/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ „Родовід Банк ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, в якому зазначив, що 11.04.2008 року між ВАТ „Родовід Банк (правонаступником якого є ПАТ „Родовід Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №34/АК-00007.08.2, згідно до умов якого, банк відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 47913,00 доларів США, терміном по 11.04.2015 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 7,70 %, щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлено 0,2500 % від суми виданого кредиту, пеня за кожний день 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

17.11.2008 року між банком та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору №34/АК-00007.08.2, відповідно до умов якого було збільшено відсоткову ставку до 9,7 %.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області на користь банку з відповідача стягнута заборгованість за кредитним договором №34/АК-00007.08.2 від 11.04.2008 року в сумі 613234,89 грн. та судові витрати, яка на теперішній час не погашена.

У звязку з невиконання відповідачем своїх зобовязань, станом на 06.01.2017 року, за період з 12.07.2011 року по 06.01.2017 року, за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 166042,69 грн. (3 % річних).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № №34/АК-00007.08.2 від 11.04.2008 року у розмірі 166042,69 грн., а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не зявилася, причину неявки суду не сповістила, про день і місце слухання справи завчасно повідомлялася, у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові конверти, повернуті на адресу суду з відміткою: „За закінченням терміну зберігання, заперечень до позовної заяви суду не надала, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У звязку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між ВАТ „Родовід Банк (правонаступником якого є ПАТ „Родовід Банк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №34/АК-00007.08.2.

Згідно до п. 1.1 кредитного договору, банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 47913,00 доларів США, терміном по 11.04.2015 року.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлено у розмірі 7,70 % річних.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору, щомісячна плата за обслуговування кредиту встановлено в розмірі 0,2500 % від суми виданого кредиту.

Згідно п. 3.6 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів відповідач зобовязаний сплатити позивачу за кожний день пеню у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

17.11.2008 року між банком та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору №34/АК-00007.08.2, відповідно до умов якого було збільшено відсоткову ставку до 9,7 %.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 533 ЦК України Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст.628, 629 ЦК України умови договору, погоджені сторонами, є обовязковими для виконання сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12.02.2014 року на користь банку з відповідача стягнута заборгованість за кредитним договором №34/АК-00007.08.2 від 11.04.2008 року в сумі 613234,89 грн. та судові витрати, яка на теперішній час не погашена.

У звязку з невиконання відповідачем своїх зобовязань, станом на 06.01.2017 року, за період з 12.07.2011 року по 06.01.2017 року, за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 166042,69 грн. (3 % річних), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок є вірним, відповідає фактичним обставинам справи, оскількибудь-яких іншихрозрахунків заборгованості матеріали справи взагалі не містять. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який іншими доказами не спростований.

Відповідач ніяких заходів по погашенню заборгованості за час розгляду справи не здійснював, умови укладеного договору кредиту не оспорював.

Даних про те, що відповідач звертався до позивача та намагався погоджувати з ним питання реструктуризації заборгованості за кредитним договором та доказів сплати ним відсотків за кредитом ніхто із сторін по справі суду не надавав.

За вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами у відповідності до ч. 1 ст. 64 ЦПК України є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена, суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

ПАТ „Родовід Банк, як сторона на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат судового збору у розмірі 2490,64 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ „Родовід Банк ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк заборгованість за кредитним договором №34/АК-00007.08.2 від 11.04.2008 року у розмірі 166042,69 грн. (3 % річних), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2490 гривень 64 копійок, а всього стягнути 168 533 гривень 33 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.В.Геєць