Рішення № 66698676, 24.05.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/638/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2017 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді Потапенка В.І.

суддів Черненко В.В., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.01.2017 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 та остаточно просив визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 75 по вулиці Колгоспній у місті Кропивницькому. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.01.2017 року позов задоволено повністю. Визнано ОСОБА_2, 20 лютого 1978 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 75 по вулиці Колгоспній у місті Кропивницькому. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_3 (відома адреса: місто Кропивницький, вулиця Миколи Левитського, будинок № 75, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 551,20 грн. судового збору. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.01.2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також просить вирішити питання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 404/5750816ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку , що реєстрація відповідача в помешканні за адресою: місто Кропивницький, вулиця Колгоспна, будинок № 75, фактично перешкоджає позивачу в реалізації його права власника спірного житлового приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Про те, погодитися з таким висновком суду першої інстанції неможливо виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що позивач є власником будинку № 75 в місті Кропивницький, вулиця Миколи Левитського , який успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадкування за законом від 13.05.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 231 (а.с. 4, 27)., рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11.11.2015 року, яке набрало законної сили 22.12.2015 року (а.с. 51-55), а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 67621804 від 08.09.2016 року (а.с. 84-86) та № 78956442 від 26.01.2017 року (а.с. 87-88). Згідно довідки квартального комітету № 21 від 26 вересня 2014 року ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_7 дійсно на протязі 5 років проживають за адресою м. Кіровоград б.75 та ведуть спільне господарство. ( ас.21) На момент вселення відповідача та його дружини власником будинку 75 була дружина позивача ОСОБА_5.( ас.28, 45-47) 03.08.2014 року ОСОБА_5 померла.( ас.20) 09.08.2014 року ОСОБА_3 склав заповіт , яким все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_7.( ас.33) З 27.04.2016 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ас.5-6,12) 27.09.2016 року ОСОБА_3 склав заповіт , яким все своє майно заповів ОСОБА_8 , скасувавши заповіт від 09.08.2014 року. ( ас.49) З встановлених обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано ст.. 9,156 ЖК України , ст.. 405 ЦК України. Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. З матеріалів справи вбачається, що докази , які б спростовували твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_2 вселявся у будинок як член сім»ї позивача у матеріалах справи відсутні. Договір найму жилого приміщення відповідно до ст..158 ЖК України між сторонами не укладався, а тому пояснення представника позивача про те, що відповідач разом із сім»єю наймав житло та сплачував за нього плату , апеляційним судом до уваги не приймаються. Натомість доводи відповідача про те, що він вселявся до будинку дружини позивача як член сім»ї підтверджуються веденням спільного господарства згідно довідки квартального комітету , письмовими поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10О.( ас.21-23) заповітом від 09.08.2014 року , фактом реєстрації відповідача з згоди власника ОСОБА_3 З пояснень представника відповідача встановлено , що ОСОБА_2 не проживає у будинку по місцю реєстрації з 27.09.2016 року , оскільки ОСОБА_3 зняв вхідні двері житлового будинку, викинув його особисті речі та без його відома розпорядився предметами побуту та вжитку. Доказів , які б спростовували вище зазначені доводи відповідача , позивачем та його представником не надано. Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Таким чином , оскільки позивач не надав доказів того , що ОСОБА_2 вселявся у будинок не як член сім»ї , та відсутній без поважних причин понад один рік, позов задоволенню не підлягає. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права , його висновки не відповідають фактичним обставинам справи , що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст.88, 303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, 314, 316,319 ЦПК України, колегія суддів ,- ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30.01.2017 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 606 гривень 32 копійки. Судові витрати , понесені позивачем віднести за його рахунок. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днівз дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді :