Ухвала суду № 66697563, 24.05.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1042/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Тьор Є. М.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

24.05.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Черненко В.В.

суддів: Потапенка В.І., Суровицької Л.В.

за участю секретаря Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Зазначав, що 04.02.2017 року уклав з відповідачем договір фінансового лізингу. Умови цього договору є несправедливими відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також він є нікчемним.

Просив суд визнати договір фінансового лізингу № 383 від 04.02.2017 року недійсним, стягнути з відповідача на його користь 26 333,20 грн.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 23.03.2017 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначається , що відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. З договору лізингу вбачається, що адреса відповідача: м. Київ, вул. Бориспільська, 7, а тому справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва. Договір фінансового лізингу є розірваний з 11.02.2017 року за заявою позивача, а тому він не може бути визнаний недійсним.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа підсудна Знам'янському міськрайонному суду.

Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що дана справа підсудна Знам'янському міськрайонному суду оскільки такі висновки відповідають вимогам цивільного процесуального права.

У висновках, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), зазначено, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини не тільки на стадії укладення, а і на стадії виконання договору.

Матеріалами справи підтверджується, що місце проживання позивача зареєстровано АДРЕСА_1 (а.с.7).

04.02.2017 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є автомобіль (а.с.9-11), при укладенні договору позивачем сплачено грошові кошти в сумі 26 333,2 грн. (а.с.16).

Позивачем подано позов в порядку захисту прав споживачів про стягнення сплачених ним коштів на виконання договору фінансового лізингу, оскільки на його думку умови цього договору є несправедливими, суперечать, в тому числі і нормам Закону України «Про захист прав споживачів».

Такий позов згідно з ч.5 ст.110 ЦПК України може пред'являтися в суд за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ч.14 ст.110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Позов, з яким звернувся позивач до суду, не відноситься до категорії справ, які розглядаються тільки певним судом за правилами виключної підсудності.

Згідно зі ст. 4, п. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» лізинг є різновидом фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Як зазначено в п.2, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на зазначені в ньому відносини, оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.

Споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності.

В пункті 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Окрім цього, питання, які передбачені ст. 214 ЦПК України, в тому числі і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, зокрема, чи поширюється на правовідносини, які виникли між сторонами Закон України «Про захист прав споживачів», остаточно суд вирішує тільки під час ухвалення рішення по суті позовних вимог, а не на стадії відкриття провадження у справі.

За таких обставин слід визнати, що при відкритті провадження судом правила підсудності не порушено. В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування ухвали не встановлено.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» відхилити, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року про відкриття провадження у цивільній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: