Ухвала суду № 6669373, 22.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач Юрченко В.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2009 року с права № 2-а-11135/09/0570 Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Юрченко В.П.,

Суддів: Гаврищук Т.Г.,

Лях О.П.,

при секретарі Крючковій К.М.

за участю:

представників відповідача Приходько Г.В., Короткоручко П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Обєднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року по справі № 2-а- 11135/08/0570 за адміністративним позовом комунального підприємства «Обєднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійним податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року відмовлено в задоволені позову комунального підприємства «Обєднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійним податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 81117.40 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 61811 грн., за штрафними санкціями в сумі 19306.40 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем правомірно визначено податкове зобовязання в звязку з порушенням позивачем встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» обліку та порядку щодо формування валових витрат та доходів.

Не погодившись з судовим рішенням, позивачем подана апеляційна скарга, на обґрунтування якої зазначено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам по справі, тому що дебіторська заборгованість правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат, оскільки по ній минув строк позовної давності.

В судове засідання позивач (апелянт) не з*явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представники відповідача просили залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Комунальне підприємство «Обєднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» є юридичною особою, перебуває на обліку у відповідача як платник податків.

На підставі акту перевірки від 2.07.2007 року № 360/23-211-1/03343195 за період з 01.10.2005 по 31.12.2006 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 81117.40 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 61811 грн., за штрафними санкціями в сумі 19306.40 грн. в звязку з порушенням п.п.1.22.1, п.1.22, п.1.25 ст. 1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.8. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.12.1.1, 12.1.4, п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою для прийняття рішення вказано підпункт «б» п.п.4.2.2 п.4.2 с т.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Перевіркою встановлено, що підприємством не включена до складу валового доходу кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, в результаті чого занижено валовий дохід в розмірі 5188 грн., та включено до валових витрат суму дебіторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, в результаті чого завищені валові витрати в сумі 242057 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення з таких підстав.

Підпунктом 1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334, визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Підпунктом 4.1.6 цього Закону визначено, що валовий дохід включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторська заборгованість по якій минув строк позовної давності, (відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України три роки), виникла у 3-му кварталі 2006 року на суму 1785 грн. заборгованість перед ПП ОСОБА_1, яка виникла у вересні 2003 року, у 4-му кварталі 2006 року на суму 3402.81 грн., заборгованість перед УМ № 4, яка виникла в жовтні 2003 року., та в цьому ж періоді на суму 2100.47 грн. заборгованість перед Ясинуватським ВРП НВД-1, яка виникла у грудні 2003 року. Загальна сума кредиторської заборгованості 5188 грн., яка правомірно визначена як заниження скоригованого валового доходу.

В апеляційній скарзі позивач не зазначає підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону № 334 визначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.8 цього Закону визначено, що до валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Підпунктом 5.3.9 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.25 Закону, - безнадійна заборгованість заборгованість по зобовязаннях, по якій минув строк позовної давності.

Підпунктом 12.1.1 статті 12 цього Закону визначено, що платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: або платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; або зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством.

При цьому порядок збільшення валових витрат врегульовано таким чином: повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості. ( Підпункт 12.1.4 пункту 12.1 статті 12 Закону).

Згідно акту перевірки вбачається, що податковим органом завищення суми валових витрат зазначено в 3-му та 4-му кварталі 2006 року на суму 242057 грн.

Судом першої інстанції дано належну оцінку висновкам судово-економічної експертизи, згідно якої в результаті дослідження матеріалів справи та додатково наданих матеріалів, експертом встановлено, що дані декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 3 та 4-й квартали частково не відповідають даним фінансово-господарської діяльності. Розбіжності даних дослідження з даними декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, та 2006 рік на суму до збільшення податку на прибуток виникли внаслідок не надання на дослідження первинних документів. Також експертом встановлено, що дані розбіжності встановлені також з актом перевірки, проте не на користь платника податку, а навпаки у бік збільшення заниженого податку на прибуток в сумі 28060 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Обєднання житлово-комунального господарства Ясиноватської міської ради» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 року по справі № 2-а- 11135/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 року по справі № 2-а- 11135/08/0570 за адміністративним позовом комунального підприємства «Обєднання житлово-комунального господарства Ясиноватської міської ради» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 22 жовтня 2009 року в присутності представників відповідача, в повному обсязі ухвала складена 27 жовтня 2009 року.

Головуючий: В.П. Юрченко

Судді: Т.Г.Гаврищук

О.П. Лях