Ухвала суду № 66691906, 19.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року у справі за позовом Товариства до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 7 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 29 квітня 2015 року № 0012801501. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Інспекція звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування наведених у заяві доводів додає копію рішення Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року (справа № К/800/32105/16), яке, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: статті 10, абзацу 1, 2 статті 1, частин другої та третьої статті 11 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Так, у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посилання позивача на форс-мажорні обставини не звільняє останнього від обов'язку сплачувати самостійно визначене грошове зобов'язання. При цьому позивач не звертався до податкового органу з проханням перенесення строків сплати його грошових зобов'язань, яке передбачене статтею 100 Податкового кодексу України.

Натомість у наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення, які виходили з того, що платник податків зареєстрований та здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції і має сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження форс-мажорних обставин, тому на нього поширюється виняток, встановлений статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_13/ed_2016_12_20/pravo1/Z018500.html?pravo=1> в редакції відповідно до Закону № 1669-VII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_10_06/pravo1/T161669.html?pravo=1>.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, посилання у заяві Товариства на наявність у матеріалах справи сертифіката Торгово-промислової палати України від 28 травня 2015 року № 4312, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин для Товариства з 20 травня по 17 листопада 2014 року, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки перевірка правильності встановлення обставин кожної конкретної справи не належить до компетенції Верховного Суду України.

Також ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2016 року не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців