Постанова № 66689887, 19.05.2017, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/155/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2017 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді - Пухарєвої О.В.,

секретарів - Кулька О.М., Якимик К.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Кривохижі В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 13 грудня 2016 року з урахуванням всіх складових заробітної плати, визначених довідками №213/02-01 від 12 грудня 2016 року та №21/02-01 від 12 грудня 2016 року та виплатити недоотримані кошти.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 18.04.2014 року вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області і отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

02.03.2015 року прийнято Закон України №911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідно до якого тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. була припинена виплата пенсії особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки відповідно до норм Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 р. (далі - Закон №889-VIII), починаючи з 01.05.2016 року посада ОСОБА_1 - головний спеціаліст - бухгалтер центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді - не підпадає під спеціальний закон, який надає право на отримання пенсії державного службовця, тому позивачка 04.11.2016 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області із заявою про поновлення їй пенсії на загальних підставах з 01.05.2016 року, так як посада, яку вона займає, не відноситься до категорії державних службовців.

Однак, 16.11.2016 року відповідач надав письмову відповідь за №26/Т-11, якою відмовив їй в поновленні пенсії на загальних підставах, мотивуючи тим, що відповідно до розпорядження КМУ «Про віднесення посад працівників системи центрів соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді до відповідних категорій посад державних службовців та органів місцевого самоврядування» від 18.01.2003 р. №9-р - посада спеціаліста даного центру віднесена до категорії посад державних службовців.

При наданні відповіді, відповідачем було здійснено перевірку пенсійної справи позивача, якою встановлено, що позивач продовжує працювати на посаді, віднесеній до категорії посад державних службовців, а також згідно поданих звітів роботодавцем в реєстрі застрахованих осіб, за період з 01.05.2016 р. по 31.10.2016 р. наявні відомості з кодом обліку спеціального стажу згідно Закону України «Про державну службу».

13 грудня 2016 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Проте, управлінням Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області у відповідь на її вимогу, за вих. № 6202/02 від 20.12.2016 року, їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з посиланням на Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, і відсутність підстав, у зв'язку із тим, що станом на 01.05.2016 року її стаж роботи на посадах, віднесених до державної служби становить 19 років 9 місяців 2 дні, замість потрібних 20 років. Також зазначив, що відповідно до ст.3 Закону України «Про державну службу» № 889 -VІІІ дія цього Закону не поширюється на працівників центрів державних органів, які виконують функції з обслуговування та працівників патронатних служб, в тому числі і на позивача, яка працює головним спеціалістом - бухгалтером центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді.

Вважаючи дії та відмову відповідача безпідставною, протиправною та такою, що порушує її конституційні права на пенсійне забезпечення, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

18.04.2017 р. ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області замінено первісного відповідача по даній справі - управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області - його правонаступником Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, обгрунтувавши вищенаведеним, суду пояснила, що з 31.07.1996 року по 13.06.2005 рік вона працювала спеціалістом І категорії в Заставнівській районній державній адміністрації, з 14.06.2005 року по 13.12.2016 року - головним спеціалістом - бухгалтером у Заставнівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Дані посади відносилися до категорії державних службовців. Пенсійного віку (56 років) вона досягла 17.04.2013 року, і оформила пенсію на загальних підставах та продовжувала надалі працювати. Згідно постанови КМУ від 22.07.2016 року оплата праці працівникам центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді проводилася по старих законах, заробітна плата нараховувалася відповідно до Наказу №104 щодо умов оплати праці працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 р.- з травня 2015 року по березень 2017 року - ранг і категорія державної служби їй не присвоювалися. 13.10.2016 року керівництвом її було попереджено про зняття з державної служби. 13 грудня 2016 року вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про призначення їй пенсії державного службовця, однак в цьому їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю у неї стажу державної служби терміном 20 років.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, обґрунтувавши вищенаведеним, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача - Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області - Кривохижа В.М. позов не визнав повністю з підстав, викладених в письмовому запереченні. Вважає, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., оскільки нею не було надано жодних доказів щодо розповсюдження на неї вимог даного Закону.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 з 18.04.2014 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області і їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

13 грудня 2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області у відповідь на вимогу позивачки повідомило їй листом № 6202/02 від 20.12.2016 року про те, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців. Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10,12 цього розділу, в яких передбачене право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. На призначення пенсії за Законом №889-VIII у порядку, визначеному ст. 37 ЗУ №3723-ХІІ, можуть розраховувати дві категорії осіб:

-державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;

- осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Враховуючи те, що станом на 01.05.2016 року стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до державної служби становить 19 років 9 місяців 2 дні, а також у відповідності до ст.3 Закону України «Про державну службу» № 889 -VІІІ згідно якої дія цього Закону не поширюється на працівників центрів державних органів, які виконують функції з обслуговування, до яких відносяться центри соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді, де працювала ОСОБА_1, тому їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до діючого Закону України «Про державну службу».

Встановленим фактом є те, що до 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Згідно з ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII "Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» статтю 37 Закону України «Про державну службу» доповнено частиною четвертою такого змісту: «тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 р.: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про Судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Відповідно до ч.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно пенсійного забезпечення» (який набрав чинності 01.04.2015 року) у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх видів пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

У зв'язку із тим, що до 01.06.2015 року не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року органи Пенсійного фонду України не призначають пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу», а призначені до вказаної вище дати - не перераховуються.

Із заявою про призначення пенсії як державному службовцю позивач звернулася 13.02.2016 року, тобто після встановленого названим вище Законом терміну, встановленого для прийняття закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах. Зважаючи на те, що такого закону так і не було прийнято суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні її заяви стосовно призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зазначена правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/12174/16 від 21.09.2016 року.

За таких обставин заявлений позов задоволенню не підлягає.

На підставі Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 р., керуючись ст.ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 104, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга може бути подана на протязі 10 днів, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови - з дня складання в повному обсязі, до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Заставнівський районний суд з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя О. Пухарєва