Рішення № 66689248, 17.05.2017, Валківський районний суд Харківської області

Справа №: 615/633/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 р. м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря Антоненко М.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто», ОСОБА_3, треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України (департамент внутрішнього страхування), Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

05.05.2016 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Луганськінтерресурс», ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто», третя особа ОСОБА_3, в якому просила стягнути солідарно з ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн. та моральну шкоду в сумі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.05.2013 року близько 08-00 год. в смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Mondeo, д/з АХ6840СР, під управлінням позивача, який належить їй на праві власності, та Nissan Qashqai, д/з ВВ8005СН, під управлінням ОСОБА_3, який належить ТОВ «Луганськінтерресурс».

Як вказує позивач, в смт. Старий Мерчик вона рухалась на своєму автомобілі Ford Mondeo зі швидкістю 40 км/год., їхала прямо по своїй смузі, нікуди не звертала. Під час руху відчула удар у ліву сторону свого автомобіля, внаслідок чого його відкинуло на праве узбіччя дороги. Позивач натиснула на гальма і зупинила свій автомобіль. Коли вийшла з автомобіля, побачила на лівому узбіччі дороги автомобіль Nissan Qashqai, який також після зіткнення зупинився. Пізніше зясувалося, що водій автомобіля Nissan Qashqai, рухаючись позаду автомобіля Ford Mondeo в одному напрямку, рухаючись із більшою швидкістю, намагався здійснити обгін останнього.

За даним фактом 07.05.2013 року СВ ОСОБА_5 ГУМВС України в Харківській області було відкрито кримінальне провадження № 12013220240000332 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст.286 КК України.

В ході досудового розслідування були проведені відповідні експертизи: судова транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза №6355/8072 від 06.09.2013 року, виконана Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_6; судова автотоварознавча експертиза №6541 від 04.10.2013 року, виконана Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_6; автотехнічна експертиза №17/14 від 20.01.2014 року, виконана НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, з урахуванням висновків яких, на думку позивача, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм автомобіля Nissan Qashqai ОСОБА_3 «Правил дорожнього руху України».

Зважаючи на те, що в даному випадку відсутній склад саме кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, слідчий СВ ОСОБА_5 ГУМВС України в Харківській області постановою від 12.03.2014 року закрив кримінальне провадження та направив відповідні матеріали до ВДАІ ОСОБА_5 для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності водія автомобіля Nissan Qashqai - ОСОБА_3

10.04.2014 року працівниками ВДАІ ОСОБА_5 ГУМВС України в Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_3, як водія автомобіля Nissan Qashqai, за порушення п.п. 10.1, 13.1, 13.3 «Правил дорожнього руху України».

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю Ford Mondeo, що належить позивачу на праві власності, були заподіяні технічні пошкодження. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №6541 від 04.10.2013 року, вартість відновлювальних робіт автомобіля Ford Mondeo, д/з АХ6840СР, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 17166,85 грн.

Крім того, позивач вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй заподіяна суттєва моральна шкода, оскільки в наслідок зіткнення вона відчула сильний стрес, що негативно відобразився на її моральному та емоційному стані. Тривалий час вона не в змозі була заспокоїтися. Дорожньо-транспортна пригода негативно відобразилася на загальному психологічному кліматі у її родині, так як у результаті отриманої психологічної травми, вона відчуває страх при поїздках в автомобілі.

Як зазначає позивач, до дорожньо-транспортної пригоди вона постійно пересувалася на автомобілі, вела активний спосіб життя, тепер же її життя порушено, вона намагається як можна рідше їздити на автомобілях (навіть у якості пасажира), що призвело до обмеження її поїздок, звуження кола спілкування. В результаті цього перервалося багато налагоджених життєвих звязків. Відновлення попереднього укладу життя вимагає додаткових моральних зусиль.

До того ж, автомобіль був придбаний за кредитні кошти (кредитний договір від 6169-012/10Р № 15.10.2010 Банк ПАТКБ Правекс-Банк). Використовувався для здійснення трудової професійної діяльності (позивач є спеціалістом у галузі права), здійснення якої забезпечувало своєчасну сплату за кредитом, що негативно відобразилося і на платоспроможності позивача, як позичальника. Нa даний час через відсутність коштів автомобіль і досі не відновлений, що не дає змоги його використовувати. Вже 16 місяців позивач здійснює платежі по кредиту за автомобіль, яким вона не може користуватися через протиправні дії водія автомобіля Nissan Qashqai - ОСОБА_3 та небажання ТОВ «Луганськінтерресурс», як власника автомобіля, компенсувати спричинену шкоду.

Особа, яка, на думку позивача, винна у ДТП, з моменту його здійснення та до теперішнього часу жодного разу не спробувала вибачитися та відшкодувати шкоду хоча б частково. Факт не відновлення справедливості ввів позивача в стан депресії та повної безвиході, що завдає їй на протязі тривалого часу душевні страждання та страх керувати автомобілем.

Моральну шкоду позивач оцінила у 7000,00 грн.

Оскільки автомобіль Nissan Qashqai, д/з ВВ8005СН, управління якого здійснював ОСОБА_3, належить на праві власності ТОВ «Луганськінтерресурс» та є його працівником, з урахуванням положень ч.1 ст.1172 ЦК України, першим відповідачем у даній справі позивач визначив ТОВ «Луганськінтерресурс».

Посилаючись на те, що відповідно до страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ4683409 цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ОСОБА_4 «УСК «ГАРАНТ-АВТО», солідарним відповідачем, на думку позивача, є дана страхова компанія, куди позивач звернулася з відповідною заявою 07.05.2013 року (заяву прийняв страховий агент ОСОБА_7І.) та 22.12.2014 року надала заяву з остаточними документами, необхідними для виплати страхового відшкодування, але до цього часу жодних виплат з боку страхової компанії «ГАРАНТ-АВТО» не надходило.

27.09.2016 року позивач звернулася до суду з уточненим позовом до ТОВ «Луганськінтерресурс», ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто», третя особа ОСОБА_3, в якому просила стягнути солідарно з ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн., індекс інфляції в сумі 14454,49 грн. та моральну шкоду в сумі 9000 грн.

Підтримавши викладені раніше обставини в обґрунтування позовних вимог, вказує, що складений протокол про адміністративне правопорушення від 10.04.2014 року з невідомих причин був направлений на розгляд в ВДАІ м. Луганськ (вих. №3571 від 10.04.2014 року) за місцем реєстрації проживання третьої особи ОСОБА_3 (Луганська область). Результати розгляду - на даний час невідомі.

Разом з тим, відповідач - ТОВ «Луганськінтерресурс», як власник автомобіля, та третя особа - ОСОБА_3, як водій автомобіля Nissan Qashqai, своїми неправомірними, на думку позивача, діями отримали з страхової компанії позивача «PZU» страхове відшкодування відповідно до відомостей № 9195593, сформованих АІПС ДТП станом на 17.06.2013 року, коли досудове розслідування та призначені експертизи ще не закінчилися.

Збільшивши позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивач вказала, що має батьків пенсійного віку, які мешкають за межами м. Харкова та постійно потребують допомоги, так як батько позивача на протязі останніх 3-х років переніс дуже важкі операції, що потребувало постійних переїздів з однієї лікарні до іншої. На даний час через відсутність коштів автомобіль і досі не відновлений, що не дає змоги його використовувати у тому вигляді, який він був при покупці, але на цей час він має не естетичний вигляд, що дуже принижує позивача не тільки як власника, але і як спеціаліста у галузі права.

09.11.2016 року позивач звернулася до суду з уточненим позовом, в якому визначила відповідачами ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3, а третьою особою ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто». Просила стягнути солідарно з ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн., індекс інфляції в сумі 14454,49 грн. та моральну шкоду в сумі 9000 грн.

В обґрунтування уточнень зазначила, що згідно наданого відповідачем - ТОВ «Луганськінтерресурс» договору оренди легкового автомобіля № 79 від 01.11.2012 року, власником автомобіля Nissan Qashqai значиться ОСОБА_3, який перебував з ТОВ «Луганськінтерресурс» в договірних відносинах. На протязі досудового розслідування даний договір сторонами не надавався. За таких обставин з урахуванням положень ст.1187 ЦК України вважає, що водій ОСОБА_3 повинен бути відповідачем у справі.

При цьому підтримала викладені раніше обставини позовних вимог. Вказала, що на протязі всього часу розгляду всіма інстанціями дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.05.2013 року, з урахуванням належним чином, на думку позивача, поданих документів до страхової компанії відповідача, на даний час жодної виплати страхового відшкодування, а також жодної виплати з боку відповідача позивачу не здійснено, тому вважає за потрібне відповідно стягнути індекс інфляції від основної суми боргу, яка складає на цей час 14454,49 грн.

16.12.2016 року позивач звернулася до суду з додатковими правовими обґрунтуваннями до уточненого позову до ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто». Просила стягнути солідарно з ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн., індекс інфляції в сумі 14454,49 грн. та моральну шкоду в сумі 9000 грн.

Вказала, що виконала всі вимоги ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», направила до третьої особи - ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» всі необхідні документи. Але в звязку з проведенням досудового розслідування виплата не була здійснена, хоча і не відмовлено в ній. Після закриття кримінального провадження відносно водія ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП та направлений за місцем його реєстрації. Проте, в звязку з початком бойових дій в зоні АТО отримати відомості про подальший його рух неможливо. Тому первісні вимоги заявляла до ТОВ «Луганськінтерресурс», як власника джерела підвищеної небезпеки та страхової компанії ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто».

Як зазначає позивач, в ході судового розгляду справи ТОВ «Луганськінтерресурс» надав суду договір оренди від 01.11.2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 керував автотранспортним засобом, який належить на праві власності ТОВ «Луганськінтерресурс», на законних підставах. Зазначений договір не був наданий в ході досудового розслідування. Крім того, не посвідчений нотаріально, тому міг бути укладений в будь-який момент після ДТП. Позивач має великі сумніви щодо його достовірності, але вважає, що оцінка зазначеного доказу та визначення власника джерела підвищеної небезпеки відноситься до компетенції суду в сукупності з іншими доказами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2016 року (справа № 010/9945/16) порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, на думку позивача, вона позбавлена у відповідності до закону заявляти позовні вимоги до банкрута, а судове рішення про стягнення грошових коштів з банкрута буде не законним та таким, що підлягає скасуванню. Навіть в разі його задоволення не буде виконано арбітражним керуючим (ліквідатором). В звязку з цим, позивач вважає, що на підставі ст.1187 ЦК України шкода повинна бути стягнута з власника (власників) джерела підвищеної небезпеки.

18.01.2017 року позивач звернулася до суду з додатковими правовими обґрунтуваннями до уточненого позову до ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто». Просила стягнути солідарно з ТОВ «Луганськінтерресурс» та ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн., індекс інфляції в сумі 14454,49 грн. та моральну шкоду в сумі 9000 грн.

Посилаючись на раніше викладені обставини, вказала, що 17.06.2013 року відповідач ОСОБА_3, ТОВ «Луганськінтерресурс» отримали в страховій компанії позивача «PZU» страхове відшкодування відповідно до відомостей АІПС ДТП № 9195593, коли досудове розслідування продовжувалося та були призначені експертизи.

Разом з тим, коли позивач звернулася до страхової компанії відповідача ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто», їй було повідомлено страховим агентом, що для виплати потрібен протокол про адміністративне правопорушення та постанова суду, після чого лише проводиться виплата. Зауважила, що страхові компанії, мабуть, користуються різними нормативними актами для виплат. Оскільки, не зважаючи на намагання позивача дізнатися про стан розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст..124 КУпАП, відносно ОСОБА_3 - виявилося безрезультатним. За повідомленням представників канцелярії Сватівського районного суду Луганської області з 02.09.2014 року Ленінський та Жовтневий районні суди м. Луганська знаходяться на окупованій території, а до цього часу справа не була розглянута. В звязку з початком появлення бойових дій в зоні АТО, відомості про подальший його рух отримати неможливо.

06.03.2017 року позивач звернулася до суду з уточненим позовом, в якому визначила відповідачами ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» та ОСОБА_3, а третіми особами Моторне (транспортне) страхове бюро України, ТОВ «Луганськінтерресурс». Просила стягнути солідарно з ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» та ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду в сумі 17166,85 грн., індекс інфляції в сумі 14454,49 грн. та моральну шкоду в сумі 9000 грн.

В обґрунтування своїх вимог, підтвердивши раніше викладені обставини, зазначила, що, звернувшись до Моторно (транспортного) страхового бюро України щодо визначення відповідача про стягнення страхового відшкодування та юридичний стан ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто», отримала відповідь МТСБУ, що 23.12.2014 року ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фонду. 21.09.2016 року порушено справу про його банкрутство за заявою МТСБУ. За таких обставин, вважає необхідним залучити в якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України та замінити відповідачів належними відповідачами, які мають відповідати за позовом.

Ухвалою суду від 31.03.2017 року за клопотанням позивача замінено відповідачів, залучено до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» та ОСОБА_3, третіми особами Моторне (транспортне) страхове бюро України, ТОВ «Луганськінтерресурс».

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги з уточненнями підтримали, просили їх задовольнити. Вказали, що за викладених в позові обставин, зокрема, через неможливість дізнатися про стан розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_3, позивач позбавлений можливості отримати відшкодування в страховій компанії, що стало підставою для звернення до суду. Наполягали, що ОСОБА_3, як винний в ДТП повинен відповідати за позовом. Щодо відповідальності ОСОБА_4 «УСК «Гарант-авто» покладалися на розсуд суду, оскільки страховою компанією укладався договір страхування з ТОВ «Луганськінтерресурс», який уклав договір оренди транспортного засобу з ОСОБА_3, тому є незрозумілим чи може відповідати страхова компанія за використання орендованого майна.

Відповідачі згідно уточнених позовних вимог, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не зявилися, клопотань про відкладення розгляду не направляли.

Представник ТОВ «Луганськінтерресурс» подав до суду заперечення, в якому вказує, що доводи позивача, що відображені у позовній заяві є безпідставними, а вимоги не підлягають задоволенню.

Заявив про відсутність підстав, за яких у ТОВ «Луганськінтерресурс» або ОСОБА_3 виникла б цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок ДТІІ, яке мало місце 7.05.2013 р., за участю автомобіля Ford, реєстраційний номер НОМЕР_1. під керуванням ОСОБА_1 та Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, оскільки позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує саме вину ТОВ «Луганськінтересурс» або ОСОБА_3 у скоєні даного ДТП (вина особи встановлюється тільки на підставі рішення суду, яке вступило в закону силу).

При цьому зазначив, що згідно бази даних АІПС ДТП станом на 17.06.2013 р. (відомості №9195593) саме в діях позивача вбачається порушення ПДД (порушення правил маневрування) у звязку з чим був складений адміністративний протокол та направлений до СВ ОСОБА_5

Під час визначення кола осіб, винних у заподіяні шкоди позивачу та ступеню їх вини вважає необхідним враховувати дії кожного учасника ДТП на предмет додержання Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306.

Доводи позивача, що ОСОБА_3 є працівником ТОВ «Луганськінтерресурс» не відповідають дійсності, так як останній ніколи не перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Луганськінтерресурс», керував автомобілем НОМЕР_3 на підставі договору оренди № 79 від 01.11.2012 року.

Звернув увагу суду, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Луганськінтерресурс» та осіб, які на законній підставі володіють транспортним засобом на момент ДТП, була застрахована у ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» відповідно до полісу №АС/4683409 (строк дії 06.08.2012-05.08.2013 рр.).

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон №1961-IV) визначено коло осіб, відповідальність яких вважається застрахованою, а саме це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.

Разом з тим у другому реченні ч.1 ст.2 Закону №1961-IV зазначено, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

З огляду на зазначені положення Закону №1961-IV вважає, що його норми є спеціальними, а тому вони мають привілейоване положення по відношенню до загальних норм, тому позивач для отримання страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди зобовязаний дотримуватися процедури, передбаченої саме Законом №1961-IV.

Відповідно до п. 22.1. ст.22 Закону №1961 -IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум (відповідно до полісу М.4В/4683409 складає 50 000 грн.), зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Що ж стосується визначення розміру відшкодування моральної шкоди, вважає, його необґрунтованим, що носить загальний, поверхневий характер та не підтверджений жодним доказом.

Ст.26 Закону №1961-IV встановлено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, моральна шкода у розмірі 5 відсотків від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю складає 100 000 грн., моральна шкода яка відшкодується потерпілому складає 5000 грн. (відповідно до полісу МАВ/4683409).

З огляду на викладене представник вважає, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних третім особам у випадку визнання судом вини та виникнення цивільно-правової відповідальності з боку ТОВ «Луганськінтерресурс» має здійснити ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», відповідно до полісу №АС/4683409.

Стосовно вимог позивача про стягнення індексу інфляції, вважає дані вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки право на стягнення індексу інфляції, передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України, лише у випадку взаємовідносин між кредитором та боржником. Виходячи зі змісту даного судового спору, вважає, що правовий статус позивача не може бути визначений як кредитор.

Крім того, згідно змісту п. 4 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки» положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Твердження позивача, що у випадку ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 «УСК «Гарант-Авто», рішення суду буде незаконним та підлягатиме скасуванню, вважає некоректними. На теперішній час відсутнє будь-яке рішення суду, яке набрало чинності стосовно визнання ОСОБА_4 «УСК «Гарант-Авто» - банкротом, а Господарським судом м. Києва (справа № 010/9945/16), як зазначив позивач, тільки відкрито провадження по справі про банкротство ОСОБА_4 «УСК «Гарант-Авто».

Відповідно до ст.41 Закону №1961-15 Моторно-транспортне бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Навіть у випадку визнання у судовому порядку ПАТ «УСК «Гарант-Авто» - банкрутом та ухвалення судом рішення по даній справі, на підставі якого буде стягнута з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» сума завданої шкоди, згідно ст. 41 Закону №1961-15 відшкодування шкоди буде здійснено за рахунок Моторно-транспортного бюро України.

Представник третьої особи ОСОБА_8, що діє на підставі довіреності, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження № 12013220240000332 за фактом ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12013220240000332, 07.05.2013 року 08:20 год. до чергової частини ОСОБА_5 надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що біля смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області сталося ДТП з постраждалими за участю автомобіля Ford Mondeo д/з АХ6840СР, який належить ОСОБА_1 та автомобіля Nissan Qashqai д/з ВВ8005СН, який належить ОСОБА_3 В ході ДТП госпіталізовано малолітню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 до КЗОЗ «ОКБ ЦЕМК та МК».

За даним фактом 07.05.2013 року відомості внесено до ЄРДР за № 12013220240000332 та розпочато досудове розслідування СВ ОСОБА_5 (з обслуговування ОСОБА_5 та Коломацького районів) ГУМВС України в Харківській області.

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_1 повідомила, що рухалась на власному автомобілі Форд Мондео в населеному пункті Старий Мерчик зі швидкістю 40 км/год. Їхала прямо, нікуди не звертала. Згодом почула, що її хтось вдарив в лівий бік автомобіля, в результаті чого її автомобіль відкинуло на праву обочину, після чого вона натиснула на гальма та зупинилась.

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що він їхав на власному автомобілі Нісан Кашкай в населеному пункті Старий Мерчик зі швидкістю 60 км/год. Перед ним рухався автомобіль Форд Мондео чорного кольору, який він вирішив обігнати, для чого ввімкнув лівий поворот. Під час обгону автомобіль, який рухався попереду, різко змінив напрямок руху в ліву смугу, в результаті чого відбулось зіткнення. Удар прийшовся на передню та задню ліві дверцята автомобіля Форд Мондео. На його автомобілі було ушкоджено бампер передній, фару праву, переднє праве крило, накладку переднього правого крила, показник повороту бокового правого, передні праві двері, зовнішнє дзеркало з лівої сторони, захист передньої правої арки, переднє ліве крило, захист передньої лівої арки, боковину з ліва (стойка переднього вітрового скла), боковину ліву (задню частину), дверцята передні, дверцята задні ліві, накладку переднього лівого крила, накладку заднього лівого крила, захист задньої лівої арки. Після удару він загальмував, автомобіль його знаходився майже на узбіччі дороги, лише правою стороною на асфальтному покритті. Ні він, ні його пасажири тілесних ушкоджень не отримали, за медичною допомогою не звертались.

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_10 повідомила, що їхала в автомобілі Нісан Кашкайн під керуванням ОСОБА_3 Проїжджаючи по одній із вулиць смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області зі швидкість близько 60 км/год, перед ними їхав автомобіль Форд Мондео. Водій ОСОБА_3 вирішив обігнати даний автомобіль. Під час обгону автомобіль, який рухався попереду, різко змінив напрям руху в лівій смузі, в результаті чого відбулось зіткнення.

Аналогічні показання в ході допиту в якості свідка надала пасажир автомобіля Нісан Кошкайн ОСОБА_11 підтвердила, що коли водій ОСОБА_3 вирішив обігнати автомобіль Форд Мондео, який рухався попереду, останній різко змінив напрям руху в лівій смузі, в результаті чого відбулось зіткнення.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 85-Важ/13 від 25.06.2013 року не представилось можливим встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 2002р.н. через відсутність обєктивних судово-медичних даних.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №6355/8072 від 06.09.2013 року, проведеної експертом ХНДІСЕ ім.Засл.проф. ОСОБА_6 покази водіїв ОСОБА_1, та ОСОБА_3, відносно механізму даної дорожньо-транспортної пригоди в тій частині, що перед зіткненням автомобіля Ніссан-Кашкай знаходився в стадії обгону автомобіля Форд-Мондео та рухався з більшою швидкістю, є технічно спроможними. Визначити, хто з водіїв змінював напрямок руху перед зіткненням в процесі виконання обгону водієм ОСОБА_3, експертним шляхом не уявляється можливим.

При визначенні правомірності дій водіїв експертом встановлено два варіанти: по показанням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3

За показаннями водія автомобіля Форд-Мондео ОСОБА_1: в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 14.2 (г) Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_3 визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.10.1,14.2 (г) Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п.10.1, 14.2 (г) Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість уникнути зіткнення діями водія ОСОБА_1 не визначалася, а цілком залежала від односторонніх дій водія ОСОБА_3 В діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному звязку з виконанням даної дорожньо-транспортної пригоди, за висновком експерта не вбачається.

За показаннями водія автомобіля Ніссан-Кашкай ОСОБА_3: в даній дорожній обстановці водій автомобіля Форд-Мондео ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1., 14.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_1 визначалась шляхом виконання нею вимог п.п. 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України, для чого в неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля Ніссан-Кашкай ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Встановити правомірність дій водія ОСОБА_3 не представляється можливим, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо швидкості руху автомобіля Форд Мондео та відстані, яку він подолав з моменту початку маневру ліворуч до моменту зіткнення, відповіді на клопотання експерта по даному питанню не надійшли.

В судовому засіданні позивач вказала, що в ході досудового розслідування не погодилася з даним висновком експерта, оскільки не вбачає в своїх діях порушень Правил дорожнього руху України, тому звернулася до слідчого з клопотанням про призначення авто технічної експертизи, проведення якої доручити НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області.

На підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_5 (з обслуговування ОСОБА_5 та Коломацького району) ГУМВС України в Харківській області від 16.12.2013 року було призначено автотехнічну експертизу, проведення якої доручено НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області.

Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обовязковим для особи або органу, який здійснює провадження, але не згода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідній постанові.

Суд приймає до уваги, що постанова слідчого про призначення експертизи не містить мотивування щодо статусу та причин призначення нової експертизи.

У висновку автотехнічної експертизи №17/14 від 20.01.2014 року, проведеної експертом НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області, зазначено, що оцінка пояснень водіїв та встановлення дійсних обставин ДТП виходить за межі компетенції експерта.

Встановити відповідність вихідних даних з пояснень водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 механізми ДТП не має можливості, оскільки на схемі місця ДТП немає даних про сліди, які вказували б на місце зіткнення транспортних засобів, про сліди коліс автомобілів, які вказували б на характер і напрямок їх руху до зіткнення і після зіткнення, тому визначити експертним шляхом механізм зіткнення автомобілів не має можливості.

Встановити відповідність вихідних даних з пояснень водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 механізму ДТП і усунути протиріччя у вихідних даних з показань свідків в частині того, хто з водіїв перед зіткненням скоїв небезпечний маневр також не має можливості, тому дослідження проведено за вихідними даними з їх показань окремо.

З викладених вище обставин суд з урахуванням положень ст.59 ЦПК України не бере до уваги як одержаний з порушенням порядку, встановленого Законом.

Згідно висновку судово автотоварознавчої експертизи №6541, вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд Мондео, д.н. НОМЕР_4, в результаті ДТП становить 17166, 85 гривень. Крім цього, оскільки автомобіль НОМЕР_5, на момент огляду автомобіля експертом був повністю відремонтований, тому визначити вартість відновлювального ремонту не вдалося можливим.

Постановою слідчого від 12.03.2014 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013220240000332 від 07.05.2013 року, закрито в звязку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, через відсутність наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Копію даної постанови направлено начальнику ВДАІ ОСОБА_5 (з обслуговування ОСОБА_5 та Коломацького району) ГУМВС України в Харківській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3

Як вбачається з доданого до супровідного листа без номера і дати, начальнику ВДАІ ОСОБА_5 (з обслуговування ОСОБА_5 та Коломацького району) ГУМВС України в Харківській області направлено лише постанову про закриття кримінального провадження для вирішення питання щодо виявлення порушень правил дорожнього руху та притягнення винних до адміністративної відповідальності, що є порушенням чинного законодавства щодо виділення в даному випадку відповідних матеріалів в окреме провадження.

В даному випадку інспектор не міг вийти за межі вказівки начальника Валківського ВП ГУНП України в Харківській області та встановлені згідно постанови прокурора про закриття кримінального провадження обставини дорожньо-транспортної пригоди, які досліджувалися в ході досудового розслідування.

Доказів, які б свідчили, що інспектор в передбаченому законом порядку мав повноваження виходити за межі встановлених постановою про закриття кримінального провадження обставин та в даному випадку на власний розсуд визначати осіб, в діях яких міститься склад адміністративного правопорушення суду не надано.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка інспектор Цікало Ю.Ю. підтвердив, що складав протокол лише за вказівкою слідчого в постанові. Відповідні матеріали кримінального провадження до нього не надходили та відповідно ним не досліджувались.

З наданої позивачем копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 10.04.2014 року інспектором ВДАІ ОСОБА_5 ОСОБА_12 складено протокол серії АБ2 № 118002 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 звинувачується в тому, що 07.05.2013 року близько 08-00 год., керуючи автомобілем Нісан, на автодорозі М-03 Старий Мерчик-Краснокутськ, при здійсненні обгону допустив зіткнення з автомобілем Форд, чим порушив п.п.10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху.

Даних про результати судового розгляду даного протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення винних до адміністративної відповідальності суду не надано.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановленоРозділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Про вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 254 КУпАП складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який у разі оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується.

Ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) згідно положень ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст.255 КУпАПпередбачено вичерпний перелік осіб та органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбаченаст.124 КУпАП, визначено розділом VI Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77.

Відповідно до п.6.1 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, що підписується особами, які брали участь в огляді; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Згідно з пунктом 6.3Інструкції № 77якщо на місці ДТП працівник Державтоінспекції МВС не може об'єктивно визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбаченест. 124 КУпАП, або відсутні прямі докази її вини, оформлені матеріли ДТП протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС, на території обслуговування якого сталася пригода, або особі, яка виконує його обов'язки.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

В порушення вимог ст.256 КУпАП надана позивачем копія протоколу про адміністративне правопорушення не містить зазначення прізвищ та адреси свідків і потерпілих, які є в даній справі; не встановлено дані транспортних засобів, що були учасниками дорожньо-транспортної пригоди, та наявність спричинених їм пошкоджень; відсутні пояснення ОСОБА_3, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що особа, яка складала даний протокол про адміністративне правопорушення не викликала останнього для розяснення йому прав та обовязків, надання пояснень та заявлення відповідних клопотань, тощо.

Крім того, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова про закриття кримінального провадження не містять відомостей щодо наявності спричинених транспортним засобам пошкоджень, що є обовязковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

З положень ст.1188 ЦК України вбачається, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості в порядку цивільного судочинства встановити особу, з вини якої завдана шкода внаслідок ДТП, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 17166,85 грн., індекс інфляції в розмірі 14454,49 грн., моральну шкоду в розмірі 9000 грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 63,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Вал-ківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_13