Рішення № 66685956, 22.05.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" травня 2017 р. Справа № 906/369/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, дов. від 10.05.2017 р. № 02

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Хімтехагро"

до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат"

про стягнення 34588,00 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 34588,00грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 43 від 31.10.2016.

Ухвалою від 27.04.2017 суд порушив провадження у справі та призначив до розгляду на 22.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 між Приватним підприємством "Хімтехагро" (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Бердичівський м'ясокомбінат" (покупець, відповідач) укладено договір № 43 купівлі-продажу (а.с.8-9).

За умовами 1.1 договору, продавець продає товар, а саме: аміак рідкий (Товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором.

Приписами п. 2.2 договору, товар передається продавцем у кількості відповідно до даних зазначених у видаткових накладних.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що попередня оплата товару проводиться методом перерахунку суми вартості товару на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.6 договору ціна товару становить 42588,00 грн.

Згідно п. 4.2 договору, поставка здійснюється продавцем протягом 10 календарних днів з дати попередньої оплати на рахунок продавця.

Датою поставки вважається дата фактичної передачі товару, що зазначається в товарно-транспортній накладній покупця (п. 4.3 договору).

Позивач зазначає, що відповідачем попередньої оплати не було здійснено, однак позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 42588,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 60 від 31.10.2016, видатковою накладною № 61 від 31.10.2016 та довіреністю № 27 від 31.10.2016 (10,12,11).

22.03.2017 позивач направляв відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості за договором № 43 від 31.10.2016 в сумі 42588,00грн. ( а.с. 14-15).

Після отримання вищевказаної претензії відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару частково виконав, сплативши 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1354 від 24.03.2017 та № 138 від 28.03.2017 (а.с. 16,17).

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем на день звернення до суду має місце заборгованість перед позивачем в сумі 34588,00 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 43 від 31.10.2016.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України, частиною 1 якої визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

Як встановлено судом, за умовами п. 3.1 договору поставка товару мала здійснюватись на умовах попередньої оплати , однак відповідачем попередньої оплати здійснено не було .

Незважаючи на те, що відповідачем не здійснено попередньої оплати позивач виконав своє зустрічне зобов'язання та поставив товару на підставі видаткової накладної № 61 від 31.10.2016 та товарно-транспортної накладної № 60 від 31.0.2016 на загальну суму 42588,00 грн., що вказує на належне виконання зобов'язань за договором з боку позивача. (а.с. 12).

Факт виконання позивачем свого зустрічного зобов'язання вказує на необхідність виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умовами договору не визначено строку проведення розрахунків за умови поставки товару без здійснення попередньої оплати, в даному випадку слід керуватись нормами ст. 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою щодо визначення терміну розрахунків за отриманий товар у правовідносинах купівлі-продажу.

Так, частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тому, виходячи з приписів ст.ст. 538, 692 ЦК України, остаточний розрахунок в сумі в 42588,00грн. за товар, отриманий за накладною № 31.10.2016 відповідач мав провести 01.11.2016.

Проте відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплативши товар лише в сумі 8000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 34588,00 грн., яка станом на день вирішення спору не змінилась., що також підтверджується довідкою позивача (а.с.27).

Відповідач доказів погашення вказаної заборгованості не надав.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 34588,00 грн. є обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та умов договору, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 82, код 00443430)

на користь Приватного підприємства "Хімтехагро" (33028, АДРЕСА_1, код 40054690)

- 34588,00 грн. заборгованості;

- 1600,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.05.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)