ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2017 року Справа № 5015/995/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,за участю представників сторін:
ліквідатора ФОП ОСОБА_4 Кучака Ю.Ф. - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Універсал Банк" у справі № 5015/995/12 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,-
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2016р. (суддя Морозюк А.Я.) визнано вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 5168947,56 грн., що підлягають задоволенню в третю чергу, та 1218,00 грн. судових витрат, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів, у визнанні вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 217360,68 грн. (пені) відмовлено.
Визнано вимоги Золочівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області в розмірі 1031,99 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу.
Визнано вимоги ТзОВ "Євро-Реконструкція" в розмірі 20700,45 грн., що підлягають задоволенню в останню чергу, та 2756,00 грн. судових витрат, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.
У визнанні вимог ПАТ "Універсал Банк" в розмірі 2713756,50 грн. відмовлено.
У визнанні вимог ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" в розмірі 35842930,06 грн. відмовлено.
У визнанні вимог Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області в розмірі 1 031,99 грн. відмовлено.
Затверджено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в наступній черговості:
1) Витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів на загальну суму 10557,00 грн.
1.1. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 6 583,00 грн. (судовий збір);
1.2. ТзОВ "Євро-Реконструкція" на суму 2756,00 грн. (судовий збір);
1.3. Заборгованість перед державним бюджетом зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн. за подання заяви Золочівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області з грошовими вимогами.
2) Вимоги першої черги - на загальну суму 4530422,99 грн.
2.1. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 4529391,00 грн. (вимоги забезпечені заставою);
2.2. Золочівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області на суму 1031,99 грн.
3) Вимоги другої черги - відсутні.
4) Вимоги третьої черги - на загальну суму 5693470,41 грн.
4.1. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 5693470,41 грн.
5) Вимоги, що задовольняються в останню чергу:
5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) на суму 20 700,45 грн.
У задоволенні заяв Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 №1 від 05.02.2016 р. та від 15.03.2016 р. про усунення від виконання обов'язків ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. - відмовлено, відкладено розгляд справи тощо.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (колегія суддів: Мирутенко О.Л. - головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 року у справі №5015/118/11 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Універсал Банк" залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 щодо розгляду вимог ПАТ "Універсал Банк" скасувати та прийняти нове рішення про визнання вимог банку в розмірі 2713756,50 грн., посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 розгляд справи відкладено на 23.05.2017.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ліквідатора ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".
Постановою господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.
19.01.2013 р. набрав чинності Закон України №4212-VI від 22.12.2011 р. "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Враховуючи той факт, що постанову про визнання боржника банкрутом у даній справі було винесено після 19.01.2013 р., тобто після набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 р., при винесенні ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог та про порядок і розмір задоволення вимог кредиторі слід керуватись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції.
Повідомлення про визнання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.06.2015 р. за №18672.
ПАТ "Універсал Банк" звернулось із заявою з грошовими вимогами до боржника ФОП ОСОБА_4 в розмірі 2713756,50 грн. як до майнового поручителя за договором іпотеки від 23.05.2008 р. Вказаний договір іпотеки забезпечував зобов'язання за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р., який було укладено між банком та гр. ОСОБА_11
Відмовляючи ПАТ "Універсал Банк" у визнанні кредиторських вимог в розмірі 2713756,50 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що зобов'язання майнового поручителя ОСОБА_4 за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р. припинилися у зв'язку із смертю позичальника - ОСОБА_11 Оскільки відсутні докази прийняття будь-ким із спадкоємців спадщини за основним зобов'язанням померлого боржника та відсутня згода іпотекодавця забезпечувати виконання основного зобов'язання будь-якого нового боржника, суди дійшли висновку, що договір іпотеки від 23.05.2008 р. є припиненим на підставі ч. 1 ст. 523 ЦК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою з кредиторськими вимогами в розмірі 2713756,50 грн., ПАТ "Універсал Банк" послалось на те, що 23.05.2008 р. між ВАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк"), як кредитором, та ОСОБА_11, як позичальником, було укладено кредитний договір №002-2008-1619 (на придбання майна) з додатками. На виконання умов вказаного договору, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 333000,00 доларів США (що еквівалентно 1615050,00 грн.), зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,24 % та з остаточним погашенням всієї суми кредиту до 10.05.2034 року включно (із змінами внесеними додатковими угодами).
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_11 за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р., між ПАТ "Універсал Банк" та гр. ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, посвідчений 23.05.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №5205, відповідно до якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_2, кадастровий НОМЕР_2; земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_3, кадастровий НОМЕР_3; земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_3, кадастровий НОМЕР_4; земельну ділянку загальною площею 0,25 га в АДРЕСА_3, кадастровий НОМЕР_5 (з врахуванням договору про внесенні змін від 09.10.2009р.).
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки в загальному розмірі становить 2 245 229,00 грн.
Отже, вказаний договір іпотеки забезпечував виконання зобов'язань по кредитному договору №002-2008-1619 (на придбання майна), що був укладений 23.05.2008 р. між ВАТ "Універсал Банк", як кредитором, та гр. ОСОБА_11, як позичальником, за яким у позичальника виникла заборгованість в розмірі 2713756,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позичальник за кредитним договором - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1. померла.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; тобто, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, банк не пред'являв вимоги до спадкоємців померлого позичальника - ОСОБА_11
Відповідно до статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Згідно із ст. 575 ЦК України іпотека є одним із видів застави.
Отже, на іпотекодавця може бути покладено обов'язок виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника спадкоємця, який прийняв спадщину та згоди іпотекодавця відповідати за нового боржника у випадку переведення боргу за забезпечуваним зобов'язанням, яка може бути зафіксована, зокрема, в договорі іпотеки.
Згідно зі статтею 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, договором іпотеки від 23.05.2008 не передбачено відповідальності майнового поручителя (іпотекодавця) у разі смерті боржника за основним зобов'язанням.
Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4, як майновий поручитель за договором іпотеки, поручився за виконання зобов'язання боржником ОСОБА_11 за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р., яка ІНФОРМАЦІЯ_1. померла. Позичальника за основним кредитним договором не було замінено новим боржником, оскільки спадщина останньої ніким не приймалася.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що банк не пред'являв вимоги до спадкоємців померлої ОСОБА_11
Врахувавши вимоги статті 523 ЦК України, встановивши відсутність доказів прийняття будь-ким із спадкоємців спадщини за основним зобов'язанням померлого боржника - ОСОБА_11 та відсутність згоди іпотекодавця - ОСОБА_4 забезпечувати виконання основного зобов'язання будь-якого нового боржника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зобов'язання майнового поручителя за договором іпотеки від 23.05.2008 ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р. припинились.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у відповідності до ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій, дослідивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, давши відповідну правову оцінку зібраним та дослідженим по справі доказам, прийшли до вірного висновку про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог ПАТ "Універсал Банк" на суму 2 713 756,50 грн., які заявлені банком до майнового поручителя ОСОБА_4 за договором іпотеки від 23.05.2008 р., укладеного в забезпечення зобов'язань за кредитним договором №002-2008-1619 від 23.05.2008 р.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому оскаржувані постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвала господарського суду Львівської області від 12.05.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Універсал Банк" є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Універсал Банк" у справі № 5015/995/12 залишити без змін.
Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Поляков Б.М.
Судове рішення № 66684475, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.05.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/995/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: