Постанова № 66684474, 18.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 910/16280/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівСибіги О.М., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуПершого заступника прокурора Київської областіна постанову від 02.02.2017 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/16280/16 господарського суду міста Києваза позовомКерівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській областідо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"простягнення 1 859 566,10 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Колода Э.Г. (дов. від 10.01.17)

Від відповідача - не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Клюге Л.М.

У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці та перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Сибіга О.М., Данилова М.В., (протоколи автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.05.2017 та 16.05.2017).

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" з позовом про стягнення 1 859 566,10грн, з яких 435000,00грн. неустойки за договором від 23.10.2012 № 1331, 166805,58грн. основного боргу, 31014,81грн. пені, 35029,00грн. штрафу, 435 000,00грн неустойки за договором від 23.10.2012 №1332, 229325,19 грн. основного боргу, 44233,06грн. пені, 48158 грн. штрафу, 435000грн. неустойки за договором від 23.10.2012 №1333.

Рішенням від 20.10.2016 господарського суду міста Києва (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено, з ТОВ "Преса - Трейд" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області стягнуто 435000,00грн. неустойки за договором №1331 від 23.10.2012, 166805,58грн. основного боргу, 31014,81грн. пені, 35029,17грн. штрафу, 435000,00грн. неустойки (за договором №1332 від 23.10.2012), 229325,19грн. основного боргу, 44233,06грн. пені, 48158,00грн. штрафу, 435000,00грн. неустойки (за договором №1333 від 23.10.2012) та 27893,49грн. судового збору. Рішення суду мотивовано встановленим фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати та звільнення орендованих приміщень за договорами № 1331, 1332, 1333 від 23.10.2012.

Постановою від 02.02.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого Жук Г.А. суддів Дикунської С.Я., Мальченко А.О. рішення господарського суду м. Києва скасовано частково, позов задоволено частково, з ТОВ "Преса - Трейд" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 396130, 77грн. основного боргу, 75247, 87грн. пені, 83187, 46 грн. штрафу, в іншій частині позову відмовлено. При прийнятті зазначеної постанови апеляційний господарський суд виходив з того, що позовні вимоги повинні бути обґрунтовані посиланням на відповідні приписи законодавства та узгоджені сторонами умови договору. Разом з тим, приписи чинного законодавства, зокрема ст. 785 ЦК України, унормовує відповідальність орендаря за несвоєчасне повернення об'єкта оренди у вигляді неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період прострочення, тобто дана стаття не пов'язує розміру неустойки з будь-яким розміром мінімальної заробітної плати. В той же час, у договорах №1331, №1332 та №1333 сторони не встановили, який саме розмір мінімальної заробітної плати (чи який існує на момент укладення договору, чи який встановлений на 1 січня року, в якому відбулось прострочення, чи встановлений і діючий на момент настання строку для повернення майна тощо) повинен братися до уваги під час розрахунку даної неустойки.

Перший заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 1 305 000,00грн. неустойки, рішення місцевого господарського суду в цій частині залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.785 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.10.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "Преса - Трейд" (орендар) укладені договори оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності:

- № 1331 на частину приміщення на третьому поверсі терміналу "D" загальною площею 30,0 кв.м.

- № 1332 на частину приміщення на третьому поверсі терміналу "D" загальною площею 31,0 кв.м.

- № 1333 на частину приміщення на третьому поверсі терміналу "D" загальною площею 35,0 кв.м.

Пунктами 1.2 вказаних договорів передбачено, що майно знаходиться на балансі державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та розташоване за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Зазначене вище майно передано в оренду відповідача відповідно до актів передачі - приймання державного майна від 23.10.2012.

Пунктами 3.6 договорів передбачено зобов'язання орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку: 26500,00грн. (за договором № 1331), 27500,00грн. (за договором 1332) та 30500,00грн. (за договором № 1333).

Пунктами 3.7 та 3.8 вказаних договорів передбачено, що у разі утворення заборгованості зі сплати орендної плати орендар сплачує штраф в розмірі 21% від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

07.07.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ "Преса - Трейд" укладені додаткові договори, згідно яких орендар зобов'язався в строк до 07.10.2015 звільнити орендовані приміщення.

Відповідно до п. 10.10. договорів якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі 300 мінімальних заробітних плат за користування майном за час прострочення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів та своєчасного звільнення орендованого приміщення, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором №1331 в сумі 435000,00грн. - неустойка відповідно до п. 10.10. договорів; за договором № 1332 в сумі 166805,58грн. - основний борг, 31014,81грн. - пеня, 35029,17грн. - штраф та 435000,00грн. - неустойка; за договором № 1333 в сумі 229325,19грн. - основний борг, 44233,06грн. - пеня, 48158,29грн. - штраф та 435000,00грн. - неустойка, Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, пункти 3.6., 3.11 договорів, відповідно до яких після припинення договору нарахування орендної плати не припиняється, а здійснюється за весь час фактичного користування майном і припиняється лише з моменту повернення майна та підписання акта приймання-передачі приміщення позивачеві, фактичне повернення орендованого майна 05.04.2016 та 14.04.2016, суди дійшли висновку про стягнення з відповідача коштів за весь час фактичного знаходження приміщення в оренді у ТОВ "Преса-Трейд", пені та штрафу за несвоєчасну сплату цих коштів.

В касаційній скарзі оскаржується постанова апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні неустойки у розмірі 1 305 000,00грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 10.10. договорів встановлено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 300 мінімальних заробітних плат за користування майном за час прострочення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно зі ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, приписи чинного законодавства, зокрема ст. 785 ЦК України, унормовує відповідальність орендаря за несвоєчасне повернення об'єкта оренди у вигляді неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період прострочення, тобто дана стаття не пов'язує розміру неустойки з будь-яким розміром мінімальної заробітної плати. В той же час у договорах №1331, №1332 та №1333 сторони не встановили, який саме розмір мінімальної заробітної плати повинен братися до уваги під час розрахунку даної неустойки при тому, що в різні роки було встановлено різний розмір мінімальної заробітної плати, так в 2012 це була сума 1073грн., в 2015 - 1218грн., в 2016 - 1378грн.

Враховуючи, що за несвоєчасне повернення приміщення прокурор заявив інший розмір неустойки, ніж той що встановлений ст. 785 ЦК України, і умови договорів не містять порядку розрахунку і розміру неустойки, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення неустойки в розмірі 435 000,00грн за кожним із договорів.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії рішень господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/17328/16, від 20.12.2016 у справі №910/17329/16 за позовом ТОВ "Преса-Трейд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання недійсним п. 10.10 договору оренди №1332 від 23.10.2012 та п. 10.10 договору оренди №1333 від 23.10.2012. Зазначеними судовими рішеннями було визнано недійсними п. 10.10 договорів оренди №1332 від 23.10.2012 та №1333 від 23.10.2012. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у справі №910/17327/16 за позовом ТОВ "Преса-Трейд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання недійсним п. 10.10 договору оренди №1331 від 23.10.2012, в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності, однак у мотивувальній частині рішення судом зроблений висновок про невідповідність п.10.10 договору оренди №1331 від 23.10.2012 вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою частково скасовано рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову від 02.02.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/16280/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Сибіга

М. Данилова