Рішення № 66682430, 24.05.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

328/200/17

24.05.2017

2/328/176/17

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Токмак цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

КП «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення в сумі 28 342,59 грн., втрат внаслідок інфляції в сумі 3866,63 грн., трьох відсотків річних у сумі 556,68 грн. та понесених витрат на оплату судового збору 1600,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до рішення Токмацької міської ради №151 від 31.06.2013 року виконавцем послуг з централізованого опалення в м.Токмак Запорізької області визначено Комунальне підприємство «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради, яке є єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак.

Між КП «Токмак Теплоенергія» ТМР та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку № 04056007, за яким проводились нарахування. Відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Боржник взяті на себе обов'язки не виконує, плату за надані послуги не сплачує, тому його борг за період з 01.10.2008 року по 30.11.2016 року складає 28 342,59 грн. На попередження працівників КП «Токмак Теплоенергія» ТМР про необхідність погасити заборгованість не реагує.

Згідно з розрахунками 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.12.2013 року по 30.11.2016 року складає 556,68 грн., а сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 3866,63 грн. Дії боржника наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та в письмових поясненнях по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав, що договір про надання послуг з централізованого опалення між сторонами укладено не було. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем не додано доказів того, що позивач надає послуги відповідачу, і взагалі відповідач не споживає послуги позивача, так як відєднаний від мережі центрального опалення. Крім того, зазначає, що позовні вимоги предявлені за період, який виходить за межі строку позовної давності. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_3, яка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, в судові засідання не зявилася.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу (якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості), може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

24.10.2016 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу.Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 07.12.2016 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, у звязку з наявністю спору про право.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 08.07.2009 року ОСОБА_3 є власницею квартири №7 за адресою м.Токмак, вул.Гоголя 56. Оскільки ця обставина сторонами не оспорюється, вона є встановленою та не потребує доказування.

ОСОБА_3 є споживачем житлово-комунальних послуг в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до рішення Токмацької міської ради №151 від 31.05.2013 року виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Токмак Запорізької області визначено Комунальне підприємство «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради, яке є єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» та Комунальним підприємством «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради укладений Договір про відступлення права вимоги від 31 травня 2013 року.

Відповідно до п.1.1. Договору, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами «про надання послуги з централізованого опалення», договорами «про постачання теплової енергії в гарячій воді», договорами «про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти» укладеними між первісним кредитором та фізичними особами, приватними підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що КП «Токмак Теплоенергія», як Новий кредитор, одержує право вимагати від Боржників належного виконання всіх зобовязань за Договорами.

Згідно з актом прийому-передачі від 31 травня 2013 року, ТОВ «Токмак Теплоенергія» передає, а КП «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради приймає дебіторську заборгованість на загальну суму 9367527,28 грн.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Між КП «Токмак Теплоенергія» ТМР та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку, за яким проводились нарахування.

Свої зобов'язання щодо надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення позивач виконує в повному обсязі, в свою чергу, відповідач дані послуги не оплачує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість.

ОСОБА_3 заборгувала Комунальному підприємству «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2008 року по 30.11.2016 року грошові кошти в сумі 28 342,59 грн.

Згідно з розрахунками 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.12.2013 року по 30.11.2016 рік складає 556,68 грн., а сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 3866,63 грн. Дії боржника наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Токмак теплоенергія» надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення.

Згідно з ст.ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.18 Правил).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Так, відповідач зобовязаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обовязку щодо оплати наданих послуг.

Однак відповідач не виконував свої обов'язки щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення, в результаті чого утворилась заборгованість.

Квартира Відповідача знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який введений в експлуатацію з комплексом загальнобудинкового інженерного обладнання (в тому числі із централізованим опалення), яке виконане за схемою, що збалансована в цілому по будинку.

Як, вбачається з положень ст.24 ЗУ "Про теплопостачання", який є спеціальним для спірних правовідносин, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Тобто, це право не є абсолютним, воно може бути реалізовано лише за певних умов.

Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі - Правила) передбачено, що споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Проте, зазначене положення повинно застосовуватись в контексті з положеннями пунктів 25-27 цих Правил.

Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

В п.26 Правил, вказано, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про теплопостачання", схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п.27 Правил, витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановлення індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.

Таким чином, Правила деталізують і конкретизують положення ст.24 ЗУ "Про теплопостачання" розкриваючи зміст умов, за яких споживач має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (надалі - Порядок), який містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів.

Відповідно до п.2.1. Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Відповідно до п.2.2.1 Порядку при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення.

Відповідно до п.2.3 Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

Відповідно до п.2.5 Порядку відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи.

Відповідно до п.2.6 Порядку по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Відповідно до п.2.7 Порядку після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Таким чином, чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення, який передбачає виконання низки проектно - технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженим органами.

Якщо при відключенні від централізованого опалення не було дотримано вимог Правил та Порядку, такі дії слід вважати самочинними.

Крім того, рішенням Токмацької міської ради № 27 від 20.06.2013 року затверджено Порядок надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення. Вказаний Порядок затверджений з метою недопущення порушення теплового балансу багатоквартирних будинків, координації дій по встановленню індивідуального опалення та реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення, для безпечного використання газу в роботі.

Відповідачем надано акт від 18.09.2008 року, складений комісією ПП «Токмак-Центр» і довідку за №24 від 06.04.2017 року, видану ОСББ «Гоголь-5660» про те, що в квартирі, яка знаходиться за адресою м. Токмак, вул.Гоголя, 56/7 відсутні прилади центрального опалення. Також відповідачу надано дозвіл №119 від 30.12.2011 року на відключення від мереж ЦО та ГВП та влаштування індивідуального (автономного) опалення при виконанні вимог встановленого порядку відключення від мереж централізованого опалення. Однак позивачем, а ні з часу отримання дозволу на відключення від мереж ЦО та ГВП та влаштування індивідуального (автономного) опалення, а ні з дати затвердження рішенням Токмацької міської ради № 27 від 20.06.2013 року Порядку надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення, не здійснено жодних дій які б свідчили про виконання вимог по відключенню.

Тобто, відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання встановленого порядку відключення від мереж централізованого опалення, зокрема не виконанні вимоги по відключенню, передбачені вищезазначеним порядком та дозволом №119 від 30.12.2011 року, не надано суду належним чином погоджений акт, який передбачений п.2.6. та Додатком № 4 Порядку.

Долучені відповідачем документи не підтверджують законність відключення Відповідача від системи централізованого опалення.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплопостачання.

Відповідачем не було дотримано Порядку відключення від централізованої системи теплопостачання.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не дотримано порядку щодо відключення квартири від централізованого опалення, зокрема акт не затверджений постійно діючою міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж, який передбачений п.2.6. та Додатком № 4 Порядку, не узгоджені у встановленому порядку з представником виконавця послуг з ЦО, тому не можна вважати, що відповідач не отримував послуги від позивачаз централізованого опалення, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності.

Відповідно до положень ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 3 ст.267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача надав клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

У ч.2 ст.264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також тоді, коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває позовну давність.

Беручи до уваги, подання 24 жовтня 2016 року позивачем заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, позовну давність щодо стягнення заборгованості слід вважати перерваною, а отже, її строк починає спливати з початку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за період з 24.10.2013 року по 30.11.2016 року в сумі 14 789,35 грн.

Щодо застосування до даних правовідносин ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Відповідно до правової позиції, що викладена судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 20.06.2012 року по справі № 6-68цс12, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України, закріплена в п.10 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч.2 ст.625 ЦК України.

Застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Право вимоги поширюється на весь час прострочення в межах строку позовної давності щодо основного зобовязання, в даному випадку з 24.10.2013 року.

В той же час, позивач, який є самостійним у користуванні своїми правами, в тому числі, щодо визначення обсягу позовних вимог, просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 3866,63 грн. та три відсотки річних в розмірі 556,68 грн. за період з грудня 2013 року по листопад 2016 року включно.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 3866,63 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 556,68 грн. за період з грудня 2013 року по листопад 2016 року включно підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення, підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 14 789,35 грн. (з 24 жовтня 2013 року (вісім календарних днів) 108,22 грн., з листопада 2013 року по листопад 2016 року включно 14681,13 грн.), 3% річних в сумі 556,68 грн., сума витрат від інфляції 3866,63 грн., а всього 19212,66 грн.

В задоволенні іншої частини позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача КП «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради сплачений ним судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі ст.ст.1, 13, 19, 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.256, 257, 264 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства «Токмак теплоенергія» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення, задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (код ЄДРПОУ 37510516, юридична адреса: 71701 Запорізька область, м. Токмак вул. Шевченка, 45-а) на розрахунковий рахунок 26037302034737 АТ «Ощадбанк», МФО 313957 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі основного боргу 14789 грн. 35 коп., інфляційних втрат 3866 грн. 63 коп., трьох відсотків річних 556 грн. 68 коп., а всього 19 212, 66 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (код ЄДРПОУ 37510516, юридична адреса: 71701 Запорізька область, м. Токмак вул. Шевченка, 45-а) на розрахунковий рахунок 26037302034737 АТ «Ощадбанк», МФО 313957 судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя: