Ухвала суду № 66675231, 17.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 р.Справа № 820/5477/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2016р. по справі № 820/5477/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.09.2016 №0000091405.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД" (код ЄДРПОУ 31987126, поштовий індекс 61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд.31 Б) у розмірі 5481 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня).

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно зясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Вказує, що відповідно до чинного законодавства та враховуючи, що загальна сума проведених операцій позивача з "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати) за період з 01.01.2015 по 16.09.2015 склала 14517269,07 грн., тобто операція з підприємством не резидентом перевищує 5 млн. грн., а також враховуючи, що річний дохід позивача перевищує 50 млн. грн., що підтверджується поданою до податкового органу декларацією з податку на прибуток підприємств за 2015 рік - вказані господарські операції є контрольованими. Проте, позивачем на час проведення перевірки звіт про контрольовані операції за 2015 рік до контролюючого органу не надавався.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складений акт від 05.09.2016 №518/20-40-14-01-08/31987126 (т.1 а.с.12-56), у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України (в редакції, що діяла з 01.01.2015) щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік з нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 21.09.2016 №000091405, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 365400 грн. (т.1 а. с.10-11).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для визнання господарських операцій ТОВ "Гранд полімер ЛТД" з юридичною особою нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати) контрольованими, застосуванню підлягає грошовий критерій за відповідний календарний рік, який дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), але не від загальної вартості товару, а від вартості послуг такого нерезидента у ланцюгу продажу товару, як посередника.

З огляду на те, що комісійна винагорода отримана позивачем за рамочним контрактом поставки від 10.12.2014 № 10/12-14GP склала 10401,60 дол. США/ 243656 грн., а за рамочним контрактом поставки від 04.03.2015 року № 04/03-15GP - 7788,00 дол. США/182219 грн., тобто обсяг господарських операцій з одним контрагентом не перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), то оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 15.07.2015 року №609-VIII) неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.07.2015 року №609-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Установлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм показав, що господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, для цілей оподаткування податком вважається контрольованою операцією.

Про контрольовані операції платник податку має інформувати податковий орган.

Такий податковий обовязок платник реалізує шляхом подання звіту про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним.

Разом з цим, формування звіту про контрольовані операції має відбуватись у випадках, передбачених податковим законодавством.

Отже, у звіті про контрольовані операції за рік відображаються господарські операції здійснені у такому році, які відповідно до вимог п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.5 та 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, визначаються контрольованими.

У разі невідповідності господарських операцій, що відбулись у звітному періоді, вимогам п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.5 та 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, відповідно у платника податку не виникає обовязку щодо звітування про такі операції.

Засади визначення операцій контрольованими, врегульовані статтею 39 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно із п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

У перевіряємий період діяло декілька розпоряджень Кабінету Міністрів України з відповідними переліками держав, а саме:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042-р Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні (діяв до 14.05.2015);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 № 677-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (діє з 16.09.2015).

Відповідно до вказаних Розпоряджень Кабінету Міністрів України, Обєднані Арабські Емірати входили до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України з 01.01.2015 до 16.09.2015.

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1-39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

загальний обсяг доходу платника податків та/або його повязаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення обєкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 50 млн гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його повязаних осіб з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення обєкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

При цьому комісійні послуги, надані комісіонером - нерезидентом (пов'язаною особою), підпадають під визначення контрольованих операцій, якщо обсяг таких послуг за відповідний календарний рік дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" (Покупець) та юридичною особою - нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднанi Арабські Емірати, юридична адреса: Building 6ea,Suite 420 p.o.Box371379 Dubai Airport free zone Dubai) (Продавець), укладено декілька зовнішньоекономічних контрактів, а саме:

- рамочний контракт поставки від 10.12.2014 № 10/12-14GP, разом з додатковими угодами (т.1 а.с.119-126). Згідно ст. 1 вказаного рамочного контракту поставки визначено, що продавець, на умовах даного контракту зобов'язується поставити покупцю, а покупець - прийняти та сплатити Marlex Поліетилен високої щільності: ННМ TR-144 HHM 5502BN та/або Marlex Поліпропілен гомополіемеру HGX-030SP відповідно до додатків - специфікацій до контракту.

- рамочний контракт поставки від 04.03.2015 № 04/03-15GP, разом з додатковими угодами (т.1 а.с.130-140). Згідно ст. 1 вказаного рамочного контракту поставки визначено, що продавець, на умовах даного контракту зобов'язується поставити покупцю, а покупець - прийняти та сплатити Marlex Поліетилен високої щільності: ННМ TR-144 HHM 5502BN та/або Marlex Поліпропілен гомополіемеру HGX-030SP відповідно до додатків - специфікацій до контракту.

Також відповідно до п.1.3 вказаних рамочних контрактів поставки визначено, що в додатках - специфікації продавець визначає: найменування товару, повний опис, характеристика, одиниця виміру, код товару по ТН ЗЕД, завод-виробник, країна походження товару, його асортимент, базисні умови поставки, Вантажоотримувач, Вантажовідправник, умови розрахунку на кожну партію товару.

Враховуючи зміст первинних документів, вказані рамочні контракти є за своєю юридичною природою договорами комісії.

Так, до вказаних рамочних контрактів поставки, укладені доповнення А: відповідно до яких Gulf Polymers Distribution Company FZCO виступає комісіонером по відношенню до ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" по придбанню товару - всіх марок Marlex HDPE і PP у виробника Saudi Polymers Company (Jubail, Saudi Arabia), до зобов'язань якого належить укладення від свого імені і за рахунок ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" угод щодо поставки товару у названого виробника, істотні умови якого визначаються Сторонами в Специфікаціях до контракту № 10/ 12-14GP, в рамках якого товар імпортується (т.1 а.с.127-129, 141-143).

Зазначені умови підтверджується визначеними у графі 44 відомостями за числовим позначенням 4100 ВМД №110100000/2015/206831, №110100000/2015/207574, №110100000/2015/207693, №110100000/2015/204410, №110100000/2015/204222, №110100000/2015/207183 (т.1 а.с.144-152).

Право власності на імпортований товар до Gulf Polymers Distribution Company FZCO не переходило, відправником вантажу імпортованого товару в залежності від знаходження товару на ліцензійному складі виступало або Gulf Polymers Distribution Company FZCO, або NIJNOF-WASSINK SP Z.O.O., що підтверджується відомостями у графі 2 та 15 в ВМД №110100000/2015/206831, №110100000/2015/207574, №110100000/2015/207693, №110100000/2015/204410, №110100000/2015/204222, №110100000/2015/207183.

При цьому, на підтвердження розрахунків за дорученням позивача від Gulf Polymers Distribution Company FZCO до матеріалів справи надано лист від 10.04.2015 (т.2 а.с. 11) відповідно до якого останній виступає комісіонером по відношенню до ТОВ "Гранд Полімер ЛТД", за замовленням останнього здійснює придбання товару - всіх марок Marlex HDPE і PP у виробника Saudi Polymers Company (Jubail, Saudi Arabia).

В якості вантажовідправника товару виступає ліцензійний склад виробника Saudi Polymers Company (Jubail, Saudi Arabia) - NIJNOF-WASSINK SP Z.O.O.

Комісійну винагороду за контрактом від 10.12.2014 № 10/12-14GP, додатком-специфікацією №1 від 10.12.2014, № 2 від 03.02.2015, № 3 від 09.02.2015, та за контрактом від 04.03.2015 № 04/03-15GP, додатком-специфікацією № 1 від 04.03.2015, отримано Gulf Polymers Distribution Company FZCO в ціні товару.

Також на підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано бухгалтерські довідки, складені до вантажних митних декларацій, оборотно-сальдову відомість, інвойси, банківські виписки (т.2 а.с.12-158).

По-друге, згідно пп. 1.3 вказаних доповнень А до вказаних рамочних контрактів - Gulf Polymers Distribution Company FZCO зобов'язується виконати доручення на умовах, найбільш вигідних для ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" та здійснювати розрахунки з виробником - Saudi Polymers Company (Jubail, Saudi Arabia) через свій поточний рахунок.

По-третє, згідно пп. 1.3 вказаних доповнень А до вказаних рамочних контрактів - винагорода Gulf Polymers Distribution Company FZCO визначається в розмірі 3 відсотки від вартості товару згідно Специфікацій і утримується Gulf Polymers Distribution Company FZCO з перерахованих ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" грошових коштів на рахунок Gulf Polymers Distribution Company FZCO для придбання товару.

Таким чином, для визнання господарських операцій ТОВ "Гранд полімер ЛТД" з юридичною особою нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати) контрольованими, застосуванню підлягає грошовий критерій за відповідний календарний рік, який дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), але не від загальної вартості товару, а від вартості послуг такого нерезидента у ланцюгу продажу товару, як посередника.

Матеріалами справи встановлено, що комісійна винагорода отримана позивачем за рамочним контрактом поставки від 10.12.2014 № 10/12-14GP склала 10401,60 дол. США/ 243656 грн., а за рамочним контрактом поставки від 04.03.2015 року № 04/03-15GP - 7788,00 дол. США/182219 грн.

Отже, обсяг господарських операцій з одним контрагентом не перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, комісійні послуги, надані ТОВ "Гранд полімер ЛТД" комісіонером - нерезидентом "GULF Polymers Distribution Company FZCO" (Обєднані Арабські Емірати), не підпадають під визначення контрольованих операцій,

Зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача обов'язку щодо звітування перед контролюючим органом про ці операції в порядку п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також виключають негативні наслідки для платника у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту.

Враховуючи викладене, оскільки операції між позивачем та його контрагентом за наслідками звітного періоду не підпадають під визначення контрольованих операцій, у позивача відсутній обовязок щодо звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством, колегія суддів вважає, що застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось безпідставно, не у відповідності до вимог Закону, що регулює спірні правовідносини, що являє собою безумовні обставини для скасування рішення субєкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2016р. по справі № 820/5477/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2017 р.