Ухвала суду № 66675046, 22.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 травня 2017 року м. Київ К/800/17115/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 5 якої передбачено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у листопаді 2016 року.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ж до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статтей 4, 6 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Ввідповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються ім'я (найменування), поштові адреси осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Проте, всупереч наведених вимог, у касаційній скарзі такі відомості відсутні (не зазначені).

За змістом частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Дана ж касаційна скарга подана від імені Державної фіскальної служби України її представником за довіреністю ОСОБА_3, яка, в свою чергу, підписана ОСОБА_2 як виконуючим/ою обов'язки Голови, проте, без подання доказів в підтвердження таких його/її повноважень, що не узгоджується з приписами статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України, треті особи: Національне агентство України з питань державної служби, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.