Ухвала суду № 66674317, 18.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/7874/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника ОСОБА_2

відповідача по справі: представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ритейлінгова компанія «Євротек» до Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейлінгова компанія «Євротек» в травні 2015 року звернулося з позовом в суд до Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000602202/6396 від 07.05.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог вважає безпідставними висновки відповідача про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ«Нектар», ТОВ «Стек-компютер», ПП «Верона», ПП «Олді-Н», ПП «Леон і Компані», ПП «Тера Прайм», ТОВ «Логістика дистрибуція сервіс», ТОВ «Смачне здоровя», ТОВ «Мірель Компані», ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Текстоніка», ПП «Стофія Тойс-Плюс», ТОВ «КПІ-ТРЕЙДІНГ», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «Компанія Епізод», ПП «Торговий дім «Джерела». Також позивач зазначає про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на формування валових витрат з урахуванням здійснених операцій та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України базується виключно на припущеннях. Крім того, зазначає, що не може нести юридичну відповідальність за можливе недотримання контрагентами податкового законодавства, оскільки така відповідальність носить індивідуальних характер.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в справі №813/2638/15 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Залізничною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в справі №813/2638/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Нектар», ТОВ «Стек-компютер», ПП «Верона», ПП «Олді-Н», ПП «Леон і Компані», ПП «Тера Прайм», ТОВ «Логістика дистрибуція сервіс», ТОВ «Смачне здоровя», ТОВ «Мірель Компані», ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Текстоніка», ПП «Стофія Тойс-Плюс», ТОВ «КПІ-ТРЕЙДІНГ», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «Компанія Епізод» та ПП «Торговий дім «Джерела», оскільки наявна податкова інформація свідчить про незаконне формування податкового кредиту ТОВ «Ритейлінгова компанія «Євротек» шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей та проведення безтоварних операцій. При проведенні аналізу наданих до перевірки документів, податкової звітності, зареєстрованих податкових накладних, інформацію ІАС «Податковий блок» встановлено відсутність всіх належним чином заповнених первинних документів. Позивачем не підтверджено реального здійснення операцій з вказаними постачальниками, в зв'язку з неподанням до перевірки товарно-транспортних накладних на кожну поставку товарів, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей на кожну передачу ТМЦ, документів, що засвідчують якість товару, документів, що засвідчують оприбуткування товарів на складах позивача тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 732/13-03-22-01-10/34771370 від 24.04.2015 року (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що позивач, на думку відповідача, порушив п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту: за квітень 2012р. в сумі 74 630,45грн., за травень 2012р. в сумі 135 873,52грн., за червень 2012р. в сумі 97 809,04грн., за липень 2012р. в сумі 65 582,05грн., за серпень 2012р. в сумі 22 252, 04 грн., за вересень 2012р. в сумі 13 828,04грн., та за січень 2012р. в сумі 6 984,00грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» від 07.05.2015 № 0000602202/6396, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 625438, 50грн., з них основний платіж 416 959, 00грн. та штрафна санкція 208479, 50грн.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Необхідно зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Однак, судом встановлено, що обвинувальний вирок стосовно керівника позивача відсутній.

При цьому установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,' уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Нектар» (постачальник) укладено договір поставки №Т0327/12 від 02.07.2012 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: логістичну специфікацію на товар до договору поставки № ТО327/12 від 02.07.2012 року, довідку з переліком податкових накладних, отриманих від ТОВ «Нектар» за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року, податкові накладні, видаткові накладні, ветеринарне свідоцтво від 27.04.2012 року за ЕГ-04№ 728358, сертифікати відповідності, висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи, посвідчення якості від 27.04.2012 року, посвідчення якості №11 від 27.04.2012 року, протокол випробувань зразків (проб) від 12.01.2012 року № 0045, ветеринарне свідоцтво, графік поставок товару №ТО327/12 від 03.07.2012 року, додаткову угоду про особливі умови поставки і повернення товару до договору поставки №ТО327/12 від 02.07.2012 року.

Між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «Стек Компютер» 20 вересня 2013 року укладено договір купівлі-продажу рухомого майна №Р0055/0-13.

На підтвердження виконання господарських операцій за цим договором, позивачем надано: рахунок-фактуру № С-00010962 від 13.04.2012 на загальну суму 3897,00грн., видаткову накладну № С-00113528 від 31.05.2012 на загальну суму 3897,00грн., довідку з переліком отриманих податкових накладних від ТзОВ «Стек Компютер» у вересні 2012 року, податкові накладні, видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Між позивачем (покупець) і ПП «Верона» (постачальник) укладено договір поставки №1011В10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткові угоди до договору поставки № 1011В10 від 31.12.2010, від 24.12.2012, від 14.03.2013, від 22.05.2013, від 27.06.2013, від 31.12.2012 року, протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 1011 В10 від 10.11.2010 року, довідку з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Верона» у квітні-серпні 2012 року, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 30.04.2012, №12 від 31.05.2012, №13 від 31.05.2012, № від 30.06.2012, №4 від 31.07.2012 року, акт №МО13-НП40473 від 26.04.2012 року, графік поставок товару №ТО346/11 від 31.12.2010 року, комерційні специфікації товару від 03.02.2011 року.

Між позивачем (покупець) і ПП «Леон і Компані» (постачальник) укладено договір поставки №1011ОН10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткові угоди до договору поставки № 1011НО10 від 10.11.2010 року, від 31.12.2010 року, комерційні специфікації на товар, довідку з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Леон і Компані» у квітні-вересні 2012 року, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 30.04.2012, №3 від 31.05.2012, № 19 від 30.06.2012, №3 від 31.07.2012, №2 від 31.007.2012, №1 від 31.07.2012, №2 від 31.08.2012.

Між позивачем (замовник) і ПП «Терра - Прайм» (підрядник) укладено договір підряду №25-05/12 від 25.05.2012. Відповідно до умов вказаного договору підрядник власними засобами, силами виконує всі роботи в обсяг та строки здає роботи замовнику за актом приймання виконаних робіт, а останній зобовязується прийняти та оплатити кінцеві роботи.

Між позивачем (покупець) і ПП «Терра - Прайм» (постачальник) укладено договір поставки №ТО927/11 від 01.01.2012 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договори підписані сторонами та скріплені печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивач надав: кошторис №2-1-1 на ремонт асфальтобетонного покриття, підсумкові відомості, рахунки-фактури №КБ-0000025 від 25.04.2012 на загальну суму 41904,00грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, комерційну специфікацію на товар до договору поставки № ТО927/11 від 01.01.2012, №ТО927/11 від 01.01.2012, довідки з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Терра - Прайм» у квітні-вересні 2012 року, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, графік поставок товару від 01.01.2012, додаткову угоду про особливі умови поставки товару до договору поставки №ТО927/11 від 01.01.2012.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Логістика Дистрибюція Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки №ТО309/11 від 10.02.2011. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткові угоди до договору поставки ТО309/11 від 10.02.2011, довідку з переліком отриманих податкових накладних від ТОВ «Логістика Дистрибюція Сервіс» у квітні-серпні 2012року, податкові накладні, акт звіряння розрахунків станом на 31.07.2012 року, платіжні доручення, видаткову накладну № 839 від 19.06.2012 року, свідоцтво про якість пластівців та сертифікати відповідності, комерційну специфікацію на товар до договору поставки №ТО309/11 від 10.02.2011, графік поставки товару до договору поставки №ТО309/11 від 10.02.2011 року.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Смачне здоровя» (постачальник) укладено договір поставки №ТО400/12 від 25.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: комерційну специфікацію на товар до договору поставки ТС 400/12 від 25.07.2012, видаткові накладні №СЗ-889 від 09.08.2012, №СЗ-0001020 від 12.07.2012, перелік отриманих від ТОВ «Смачне здоровя» податкових накладних у травні-вересні 2012 року, податкові накладні №1022 від 12.07.2012, №1236 від 09.08.2012, графік поставок товару до договору №ТО400/12 від 25.07.2012.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Мірель Компані» (постачальник) укладено договір поставки №ТО329/12 від 24.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Мірель Компані» (постачальник) укладено договір поставки №ТО048/12 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткові угоди про особливі умови поставки і повернення товару до Договору поставки, комерційну специфікацію та логістичну специфікацію на товар, замовлення на товар, акти про встановлення розбіжностей при прийманні товарно-матеріальних цінностей, перелік отриманих податкових накладних у квітні травні 2012 року, податкові накладні, видаткові накладні, акт звіряння взаємних розрахунків/платіжні доручення, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, якісне посвідчення, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» (постачальник) укладено договір поставки №ТО837/10 від 30.12.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: комерційну специфікація на товар, графіки поставки товару до договору поставки № ТО837/10 від 30.12.2010, акт про встановлення розбіжностей при прийманні товарно-матеріальних цінностей, довіреність та комерційну специфікацію, перелік отриманих податкових накладних у квітні-серпні 2012 року, податкові накладні, видаткові накладні.

Між позивачем (покупець) і ТОВ «Николаев Шампиньйон» (постачальник) укладено договір поставки овочів №ТО412/11 від 01.01.2011. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: перелік отриманих податкових накладних за квітень-серпень 2012 року, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткові накладні, акт звірки, платіжні доручення.

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТОВ «Текстоніка», суд встановив наступне.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Текстоніка» позивачем подано: перелік податкових накладних, отриманих від ТОВ «Текстоніка» за квітень-серпень 2012 року, податкові накладні, видаткові накладні.

Між позивачем (покупець) і ПП «ОСОБА_6 Плюс» (постачальник) укладено договір поставки №ТО570/10 від 01.12.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: логістичну та комерційну специфікацію на товар, додаткову угоду до договору поставки № ТО570/10 від 01.12.2010, перелік отриманих податкових накладних від ПП «ОСОБА_6 Плюс» за травень-червень 2012 року, податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, видаткові накладні, акт про встановлення розбіжностей, графік поставок товару до договору №ТО570/10 від 01.12.2010.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «КПІ-Трейдінг» (постачальник) укладено договір поставки №15 від 25.01.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: перелік отриманих податкових накладних від ТОВ «КПІ Трейдінг» у червні 2012 року, податкову накладну №1581 від 22.06.2012, рахунок-фактуру № ТСФ 2206/044 від 22.06.2012, видаткову накладну №РН-0011557 від 22.06.2012.

Між позивачем (покупець) і ПП ОСОБА_4 (постачальник) укладено договір поставки №ТО784/08 від 27.10.2008 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткові угоди до договору поставки, перелік отриманих податкових накладних у травні 2012 року, податкові накладні, видаткові накладні, графік поставок товару до договору від 27.10.2008 року.

Між позивачем (покупець) і ФОП ОСОБА_5 (постачальник) укладено договір поставки №ТО170/12 від 10.04.2012 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: додаткову угоду до договору поставки № ТО 170/12 від 10.04.2012 року, перелік отриманих податкових накладних від ФОП ОСОБА_5 у червні-серпні 2012 року, податкові накладні, акт взаємних розрахунків станом на 31.07.2012 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти взаєморозрахунків, графік поставок товару до договору.

Між позивачем (покупець) і ПП «Компанія Епізод» (постачальник) укладено договір поставки №ТО365/12 від 25.07.2012 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник приймає на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: комерційну специфікацію на товар до договору поставки ТО365/12 від 25.07.2012 року, перелік отриманих податкових накладних від ПП «Компанія Епізод» у квітні 2012 року, податкові накладні, видаткову накладну № КЄ000000036 від 02.04.2012, графік поставок товару до договору №ТО365/12 від 25.07.2012 року.

Між позивачем (покупець) і ПП «Торговий дім «Джерела» (постачальник) укладено договір поставки №1011Д10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010 року. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав: протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 1011Д10 від 10.11.2010, додаткову угоду про особливі умови поставки товару до договору поставки №1011Д10 від 31.12.2010, перелік отриманих податкових накладних від ПП «Торговий дім «Джерела» у квітні-червні 2012 року, податкові накладні, акт № МО13-НП40471 від 26.04.2012, комерційну специфікацію на товар до договору поставки №1011Д10 від 31.12.2012,

Також, позивачем надано графіки поставок товару, свідоцтва про державну реєстрацію власних транспортних засобів позивача, якими здійснювалося перевезення частини товарів та договори суборенди, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, витяги із штатного розпису про наявність у позивача відповідного персоналу для здійснення господарської діяльності.

З огляду на наведене апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в справі №813/2638/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Повний текст виготовлено 22.05.2017 року