Ухвала суду № 66673863, 23.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа № 805/361/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/361/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» (далі - відповідач), в якому просили стягнути з Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за грудень 2016 року в загальній сумі 4 902,16 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/361/17-а адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція" (код ЄДРПОУ 01413767) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 23336754) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 грудень 2016 року в сумі 4 902 гривні 16 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція" зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 01413767 за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 49, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивачем призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали в підприємстві відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2), зокрема: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується протоколами (розпорядження) про призначення пенсії, довідками про підтвердження пільгового стажу, про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії (а.с. 20, 21, 46, 47, 56, 58-67).

На адресу відповідача позивачем направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за грудень 2016 року в сумі 4 902,16 грн., про що свідчать відповідні докази, наявні в матеріалах справи (а.с. 6-7).

Відповідно до картки особового рахунку відповідача станом на час розгляду справи витрати управління по виплаті та доставці пільгових пенсій за спірний період на суму 4 902,16 відповідачем не відшкодовані (а.с. 55, 57).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VІІІ Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Як встановлено колегією суддів, працівникам відповідача правомірно призначена та виплачена пенсія відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення", Закон № 1788-XII), було врегульовано Законом України № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 400/97-ВР).

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Оскільки встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.7 Інструкції.

Як встановлено колегією суддів відповідні розрахунки за спірний період управлінням направлялись відповідачу, докази їх оскарження останнім суду не надані.

Крім цього колегія суддів не приймає посилання відповідача на неправомірність вимоги позивача щодо відшкодування товариством Управлінню ПФУ витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, сплаченої ОСОБА_4, враховуючи наступне.

Як встановлено колегією суддів пільгова пенсія призначена ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) - 17 травня 2011 року.

Станом на дату призначення ОСОБА_4 пільгової пенсії абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон № 400/97-ВР діяв у наступній редакції: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

З 1 квітня 2014 року абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР діє в новій редакції, відповідно до якої до об'єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (замість ст. 12 Закону № 1788-ХІІ).

Згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла станом на час призначення ОСОБА_4 пільгової пенсії) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Разом із цим Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року № 3609-VI) внесені зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (які набрали чинності з 6 серпня 2011 року), якими зазначена стаття викладена в наступній редакції: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року".

Враховуючи, що станом на час набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) не досягла 55-річного віку (тобто, не набула права на пенсію за віком на загальних підставах), право на призначення їй пенсії за віком вона набуде з урахуванням чинного законодавства при досягненні нею 59 років (5 травня 2019 року).

Беручи до уваги, що обов'язок відшкодування суб'єктом господарювання сплачених УПФУ пільгових пенсій у часі прив'язаний законодавством до досягнення особою загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкти господарювання мають відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії за списком № 2 до досягнення пенсіонерами пенсійного віку з урахуванням приписів вказаної вище статті.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, - враховуючи те, що, по-перше, відшкодування суб'єктами господарювання витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є мірою відповідальності, про яку йдеться у ст. 58 Конституції України - у спірних правовідносинах мають місце зобов'язальні правовідносини; по друге, зміна зобов'язальних правовідносин у цій сфері стосується лише поточних обов'язків суб'єктів господарювання, які виникли з дня набрання чинності нормативно-правових приписів, що змінили ці обов'язки - зворотної дії Закону у часі щодо обов'язків суб'єктів господарювання відшкодувати відповідні витрати не відбувається.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість та неправомірність вимоги позивача стосовно відшкодування пенсійних витрат відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - лише до 1 січня 1992 року, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до пункту 8 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, застосовуються списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.

Тобто, право на пенсію відповідно до статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 1 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону, який набрав чинності з 1 квітня 2004 року, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодування у розмірі 100%, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 6.2 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відшкодування здійснюється до 25 числа кожного місяця.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судовим рішенням (ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 805/2900/16-а, якою залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у цій справі) встановлено факт праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_2, зокрема: з 11 березня 1981 року по 30 жовтня 1987 року у ПАТ "СУ-112 "Стальконструкція", з 21 червня 1997 року по 30 червня 2000 року у ВК "Металург", з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року у ВК "Металург", з 1 січня 2004 року по 16 листопада 2008 року у ВК "Металург"; а також факт праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_3, зокрема: з 7 вересня 1981 року по 14 жовтня 1990 року у ПАТ "СУ-112 "Стальконструкція", з 11 травня 2005 року по 5 грудня 2013 року у ТОВ "Судоремонтний завод".

Таким чином, наявний той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період після 1 січня 1992 року, як наслідок, пенсія їм була призначена у відповідності до норм статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Тобто, у відповідача існує обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги доведеність позивачем заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління № 112 «Стальконструкція» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/361/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/361/17-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов