Постанова № 66672769, 15.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 травня 2017 р. №820/6136/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Укрпромобладнання", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002471402 від 02 липня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Приватним акціонерним товариством "Укрпромобладнання" виходить з того, що існує певна податкова інформація, яка надійшла від іншої інспекції щодо контрагентів позивача - ТОВ "Аріал-Торг" та МПП "Атос" з питань фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками у період листопад - грудень 2015 року, та липень - серпень 2015 року, відповідно. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на податкову інформацію від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Вказав про неможливість встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентами.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство "Укрпромобладнання" (далі ПрАТ "Укрпромобладнання") зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.65), перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) як платник податків (т.1 а.с.68), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Довідки від 11.12.2012 серії АА №716454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ПрАТ "Укрпромобладнання" за КВЕД - 2010 є неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; установлення та монтаж машин і устаткування; діяльність посередників у торгівлі пальним, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (т.1 а.с.66).

Судом встановлено, що Східною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Укрпромобладнання" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Аріал - ТОРГ" за листопад 2015 року та грудень 2015 року та з МПП "Атос" за липень 2015 року та подальшому ланцюгу постачання.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 08.06.2016 №2912/20-38-14-02-07/30655877 (т.1 а.с.10-32), у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України - завищення суми податкових зобов'язань по операціям оформлених як реалізації товарів (послуг) на адресу платників податків вказаних в акті на загальну суму ПДВ 579093 грн., а саме при реалізації ТМЦ придбання яких оформлено у ТОВ"АРІАЛ-ТОРГ" п.н. 39596836 за листопад 2015 року та грудень 2015 року та у МПП "АТОС" п.н. 22622601 за липень 2015 року; п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України ПрАТ "Укрпромобладнання" завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 577 442 грн., у т.ч. по взаємовідносинам з МПП "АТОС" п.н. 22622601 за липень 2015 року на суму ПДВ 380222 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ"АРІАЛ-ТОРГ" п.н. 39596836 у сумі 197220 грн., в в т.ч. за листопад 2015 року у сумі 103800 грн. та за грудень 2015 року у сумі 93420 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Східною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 02 липня 2016 року № НОМЕР_1, яким зменшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 579093 грн. та зменшено суму податкового кредиту в розмірі 577 442 грн. (т.1 а. с.33-34).

Вказане податкове повідомлення - рішення були оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Харківській області.

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 13.09.2016 №5263/10/20-40-10-01-14 скарга директора ПрАТ "Укрпромобладнання" залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін (т.1 а.с.35-42).

Рішення ГУ ДФС у Харківській області, оскаржувалось ПрАТ "Укрпромобладнання", проте скарга залишена без задоволення рішенням ДФС України від 19.10.2016 №22619/6/99-99-11-01-01-25 (т.1 а.с.43-44).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 08.06.2016 №2912/20-38-14-02-07/30655877, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про порушення позивачем норм ПК України під час здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ стала податкова інформація, отримана від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 19.10.2015 №1328/7/20-33-22-01-17 щодо МПП "АТОС" з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками у період липень - серпень 2015 року та податкова інформація від 17.02.2016 №410/7/20-33-22-03 щодо ТОВ "Аріал - Торг" за звітний період декларування ПДВ за листопад 2015 року, доведеного на відпрацювання ДФС України у якості "ризикове" по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період 01.11.2015-30.11.2015, а також податкова інформація від 05.02.2016 №10/20-40-22-09-12/39596836 щодо ТОВ "Аріал-Торг" з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками за грудень 2015 року.

Судом встановлено, що між ПрАТ "Укрпромобладнання" (покупець) та МПП "АТОС" (постачальник), укладено договір поставки від 04.01.2014 №04/01-14, разом з додатковою угодою (т.1 а.с.93-95). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати покупцю електроустаткування, а покупець зобов'язується його прийняти та сплатити в повному обсязі.

Факт реальності постачання товару, сплата за нього, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, витягом щодо виданих довіреностей (т.1 а. с. 96-147), оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 281 (т.1 а.с.195-250, т.2 а.с.1-66), платіжними дорученнями (т.2 а.с.67-74).

Також судом встановлено, що між ПрАТ "Укрпромобладнання" (покупець) та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 17.11.2015 №17/11(т.1 а.с.142-143). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець продає, а покупець купує продукцію, згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. Найменування та кількість товару зазначається в специфікаціях

Факт реальності постачання товару, сплата за нього, підтверджується наданими первинними документами, а саме: специфікаціями, податковими та видатковими накладними (т.2 а.с.144-151), оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 281, платіжними дорученнями (т.2 а.с.158-165).

На підтвердження транспортування придбаного товару у МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" позивачем до матеріалів справи надано договір перевезення вантажу від 27.04.2015 , укладеного з ТОВ "УБФ" (т.1 а.с.148-150), акти здачі - приймання послуг з перевезення, товарно - транспортні накладні (т.1 а.с.151, 161-194, т.2 а.с.152-158).

Суд зазначає, що договір поставки та договір купівлі - продажу з МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ", відповідно, були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом подальшої реалізації для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи (т.2 а.с.75-141, 166-181).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані МПП "АТОС", ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" , відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у спірному періоді, поданих до податкового органу.

Таким чином, МПП "АТОС", ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ПрАТ "Укрпромобладнання" прийняло ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ПрАТ "Укрпромобладнання" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій.

Крім того, факт наявності у позивача - ПрАТ "Укрпромобладнання" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення та додатковими угодами до нього (т.1 а.с.152-160), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення господарської діяльності - неспеціалізованої оптової торгівлі, а саме наявність складського приміщення для зберігання товару, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до ат. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Виходячи з вимог абз. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагентів МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: неспеціалізоівної оптової торігі, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними договорами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагентів безпосередньо повязана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують умови для оптової торгівлі позивача, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ПрАТ "Укрпромобладнання".

Таким чином, позивачем дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію, отриману від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: від 19.10.2015 №1328/7/20-33-22-01-17 щодо МПП "АТОС" з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах липень - серпень 2015 року; від 17.02.2016 №410/7/20-33-22-03 щодо ТОВ "Аріал - Торг" за звітний період декларування ПДВ за листопад 2015 року, доведеного на відпрацювання ДФС України у якості "ризикове" по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період 01.11.2015-30.11.2015; від 05.02.2016 №10/20-40-22-09-12/39596836 щодо ТОВ "Аріал-Торг" з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками за грудень 2015 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивачем з МПП "АТОС" та ТОВ "АРІАЛ - ТОРГ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2016 року № НОМЕР_1 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378 грн., що підтверджується квитанцією від 01.11.2016 №1445 (т.1 а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02 липня 2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" (код ЄДРПОУ 30655877, поштовий індекс 61001, м. Харків, м-н Повстання, 7/8) у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22 травня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.