Постанова № 66672018, 23.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року Справа № 803/550/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

з участю представника позивача Івченка О.Ф.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньвуглезбагачення" до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньвуглезбагачення" (далі - ТОВ "Волиньвуглезбагачення", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій Володимир-Волинської ОДПІ з відмови в укладенні з ТОВ "Волиньвуглезбагачення" договору про визнання електронних документів від 06 квітня 2017 року та зобов'язання укласти такий договір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Волиньвуглезбагачення" 30.03.2017 року засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало договір про визнання електронних документів з Володимир-Волинською ОДПІ, про що отримало квитанцію №1 про підтвердження доставки даного документа до Державної фіскальної служби України. Однак, у зв'язку з неотриманням квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття цього документа позивач повторно надіслав договір про визнання електронних документів від 06 квітня 2017 року, про що отримав квитанцію №1 про його доставку до Державної фіскальної служби України.

ТОВ "Волиньвуглезбагачення" зазначає, що 14.04.2017 року підприємство отримало квитанцію №2, в якій вказано те, що договір про визнання електронних документів від 06.04.2017 року за реєстраційним номером 9056820282 не прийнято, оскільки для його укладення необхідно виконати вимоги розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233.

Згодом позивач в усному порядку з'ясував від працівників Володимир-Волинської ОДПІ про те, що фактичною підставою для відмови в укладенні вищевказаного договору є та обставина, що на думку податкового органу ТОВ "Волиньвуглезбагачення" не знаходиться за податковою адресою.

Позивач вважає такі дії податкового органу протиправними, оскільки відповідачем порушено вимоги щодо терміну обробки договору, а також вважає підставу податкового органу щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів надуманою. Вказує на те, що підприємство знаходиться за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також підтверджується укладеним з орендарем договором оренди, актами виконаних робіт (наданих послуг) та платіжними дорученнями про оплату за оренду приміщення. Відтак, позивач вважає, що товариство виконало всі вимоги, передбачені розділом ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а у відповідача не було законних підстав для відмови в укладенні з ТОВ "Волиньвуглезбагачення" договору про визнання електронних документів, тому просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати Володимир-Волинську ОДПІ укласти зазначений договір.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 23.05.2017 року представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Представник відповідача вказує на те, що нормами Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку не визначено строку, протягом якого орган ДФС повинен підписати (укласти) чи повернути платнику податків надісланий ним договір про визнання електронних документів. Вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосування приписи статті 181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладення господарських договорів, а тому орган ДФС повинен у двадцятиденний строк після одержання договору про визнання електронних документів підписати (укласти) його або повернути його платнику податків із наданням причин відмови в укладенні договору.

Причиною відмови в укладенні договору про визнання електронних документів від 06.04.2017 року є порушення позивачем розділу ІІІ Інструкції №233, а саме відсутність ТОВ "Волиньвуглезбагачення" за зареєстрованим місцезнаходженням, про що свідчить акт Володимир-Волинської ОДПІ від 14.04.2017 року. Вважає відсутність юридичної особи за місцезнаходженням унеможливлює виконання положень зазначеного договору. Договір про визнання електронних документів може бути визнаний (підписаний) контролюючим органом лише при дотриманні платником всіх умов договору, зокрема, але не виключно, щодо підтвердження свого місцезнаходження.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Волиньвуглезбагачення" зареєстроване 18.11.2014 року як юридична особа, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2017 року №1002518003 та від 22.05.2017 року №1002600761 (а.с.10-12, 25-27), перебуває на податковому обліку у Володимир-Волинській ОДПІ.

ТОВ "Волиньвуглезбагачення" 30.03.2017 року направило засобами телекомунікаційного зв'язку відповідачу договір про визнання електронних документів, про що отримало квитанцію №1 від 30.03.2017 року про доставку до Державної фіскальної служби України (а.с.7, 30). Однак, даний документ не був прийнятий, оскільки платник податків подав недостовірну інформацію про посадову особу контролюючого органу, про що позивачу було надіслано квитанцію №2 від 05.04.2017 року (а.с.30).

Позивач повторно 06.04.2017 року подав відповідачу договір про визнання електронних документів. Як свідчить квитанція №1 від 06.04.2017 року, даний документ був доставлений до Державної фіскальної служби України 06.04.2017 року в 09:38:56 та йому призначено реєстраційний номер 9056820282 (а.с.8, 31). Крім того, цією квитанцією було повідомлено платника податків про те, що він через певний час подбав про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття даного документа.

14 квітня 2017 року о 11:04:22 позивач отримав квитанцію №2 від 14.04.2017 року, з якої слідує, що документ не прийнято (а.с.9, 31, зворот). Підставою для відмови в укладенні договору про визнання електронних документів №9056820282 вказано недотримання вимог розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Як з'ясовано під час судового розгляду справи, підставою для відмови в укладенні договору про визнання електронних документів є відсутність ТОВ "Волиньвуглезбагачення" за місцезнаходженням, про що відповідач надав суду акт щодо встановлення місцезнаходження ТОВ "Волиньвуглезбагачення" №/08-39497340 від 14 квітня 2017 року (а.с.32).

Зазначеним актом встановлено, що 14 квітня 2017 року посадовими особами Володимир-Волинської ОДПІ здійснено виїзд за податковою адресою юридичної особи ТОВ "Волиньвуглезбагачення": Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, буд. 47, з метою встановлення місцезнаходження юридичної особи.

Обстеженням орендованого позивачем приміщення в ТОВ "Нововолинський завод залізобетонних виробів" встановлено відсутність посадових осіб підприємства за наведеною адресою, при цьому кабінет (офіс) позивача був зачинений. Представник орендодавця повідомив, що представники ТОВ "Волиньвуглезбагачення" в своєму кабінеті (офісі) бувають рідко, рахунки за орендоване приміщення передають по електронній пошті.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема і про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 цього Закону передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, податковою адресою ТОВ "Волиньвуглезбагачення" є: 45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вул. Шахтарська, будинок 47. Зазначене підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2017 року №1002518003 та від 22.05.2017 року №1002600761 (а.с.10-12, 25-27). Крім того, з даних витягів слідує, що позивач 13.08.2015 року підтверджував відомості про юридичну особу. Також знаходження позивача за вказаною адресою підтверджується укладеним з ТОВ "Нововолинський завод залізобетонних виробів" договором №3 оренди офісного приміщення від 01 січня 2017 року (а.с.13), актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ЮФ-0000007 від 31 січня 2017 року, №ЮФ-0000015 від 28 лютого 2017 року, №ЮФ-0000022 від 31 березня 2017 року (а.с.14-16) та платіжними дорученнями №229 від 11.04.2017 року, №208 від 10.02.2017 року про оплату за оренду приміщення (а.с.17-18).

З вищенаведеного слідує, що відповідач зробив поспішний висновок про відсутністю ТОВ "Волиньвуглезбагачення" за його місцезнаходженням, яке підтверджено відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тимчасова відсутність посадових осіб підприємства за вказаною адресою в день складення відповідачем акта №/08-39497340 від 14 квітня 2017 року щодо встановлення місцезнаходження ТОВ "Волиньвуглезбагачення" не спростовує наявність позивача за своєю податковою адресою.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Статтями 14 та 15 цього Закону встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Наказом Державної податкової служби від 10.04.2008 року №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронною вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року №320/15011 (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу II Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Примірний договір про визнання електронних документів затверджено вказаною Інструкцією.

Фактично, встановлене законом право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді безпосередньо залежить від дотримання умови укладення відповідного договору, а саме договору про визнання електронних документів.

Виходячи із норм чинного законодавства, право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді відповідає обов'язок органу ДФС укласти вказаний договір на вимогу платника податків.

Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формувань податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймань електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Зокрема, п. 5 розділу 3 Інструкції передбачено чіткий алгоритм дій платника податків під час подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а саме платник податків:

1) отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

2) отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

3) ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

4) надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

5) після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Натомість, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, відповідно до п. 6 Інструкції, на його запит:

1) видає два примірники договору;

2) записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

3) приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів;

4) звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору;

5) після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Отже, відмова відповідача укласти договір про визнання електронних документів у зв'язку з недотриманням вимог розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, а саме "відсутністю підприємства за місцезнаходженням" суперечить нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, адже відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою ТОВ "Волиньвуглезбагачення" є: 45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вул. Шахтарська, будинок 47, яка підтверджена позивачем.

Відмова відповідача укласти з позивачем договір про визнання електронних документів від 06 квітня 2017 року позбавила позивача можливості скористатись своїм правом на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку, тому суд визнає зазначену відмову протиправною. Оскільки право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді відповідає обов'язок органів ДФС укласти вказаний договір на вимогу платника податків, тому суд приходить до висновку, що для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про визнання електронних документів. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської ОДПІ на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3200,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від №233 від 26.04.2017 року.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньвуглезбагачення" договір про визнання електронних документів від 06 квітня 2017 року.

Зобов'язати Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньвуглезбагачення" договір про визнання електронних документів.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньвуглезбагачення" за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 травня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук