Рішення № 66665498, 10.05.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/916/16-ц

Н.п. 2/522/3538/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ про стягнення заробітної плати, премії, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та згідно уточненої позовної заяви від 05.12.2016 р. просить стягнути з ТОВ «Бруклін-Київ» на свою користь суму премії згідно наказів № 63 від 22.04.2015 р. в сумі 8000,00 грн., № 85 від 25.08.2015 р. в сумі 8000,00 грн. та наказу № 227-П від 22.12.2015 р. в сумі 4000,00 грн.; зобовязати ТОВ «Бруклін-Київ» скасувати наказ № 215-к/тр від 16.06.2015 року та виплатити йому різницю між посадовим окладом докера-механізатора 1 класу та підсобного робітника з 16.06.2015 року по день постановлення рішення суду; стягнути з ТОВ «Бруклін-Київ» на свою користь моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

При цьому посилається на те, що він з 09.09.2014 року був прийнятий на роботу в ТОВ «Бруклін-Київ» докером-механізатором першого класу, табельний номер 64684 у бригаду №570.

28.01.2015 року він отримав травму на виробництві, довго знаходився на лікуванні, згідно медичного висновку визнаний інвалідом 3 групи трудове каліцтво.

17.06.2015року він в звязку з інвалідністю написав заяву про перевід його тимчасово на легшу роботу у відповідності до медичного висновку до відновлення повної працездатності. Але всупереч його вимогам та законодавства України роботодавець перевів його на постійну посаду підсобного робітника і відразу встановив посадовий оклад відповідно до даної посади.

Тобто власник переводячи його на постійну посаду підсобного робітника провів це без його згоди, а також не повідомив його за 2 місяці як того вимагає КЗпП і не зберіг йому заробітну плату у відповідності до закону про Охорону праці та порушив вимоги конституції України, тому наказ № 215-к/тр від 16.06.2015 року не може бути законним і підлягає скасуванню у судовому порядку.

Крім того неодноразово виплачувалась премія на підприємстві, а саме 22.04.2015 року згідно наказу № 63, 25.08.2015 р. згідно наказу № 85 та 22.12.2015 р. наказ №227-П, але йому дана премія не видавалась. Не погоджуючись з даною ситуацією він звернувся до Територіальної Державної інспекції з питань праці в Одеській області про проведення перевірки даних фактів. Згідно висновку інспекції встановлено, що власник незаконно позбавив його премії про, що складено акт.

Крім того, так як незаконними діями відповідача, йому завдані моральні страждання, що виразилися в втраті нормальних життєвих зв'язків, втраті засобів для існування, а саме заробітної плати, в зв'язку з чим в його сімї почалися чвари. Завдану йому моральну шкоду оцінює в розмірі 50000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнений позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення на позов.

Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом генерального директора ТОВ „Бруклін-Київ № 329-к/тр від 01.09.2014 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду докера-механізатора 1 класу (код КП 8333) 570 комплексної бригади зі змінним графіком роботи з 09.09.2014 року з випробувальним строком на один місяць.

19.05.2015 року було складено акт № 1/2015 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом стосовно ОСОБА_1, який мав місце 28.01.2015 року.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серія 10 ААВ № 754579 від 26.05.2015 р. ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи. Причина інвалідності трудове каліцтво. Втрата професійної працездатності 30 %. Показана робота, не повязана з тривалою ходою та тяжким фізичним навантаженням.

Наказом генерального директора ТОВ „Бруклін-Київ № 214-к/тр від 15.06.2015 року в звязку з виробничою необхідністю з 15.06.2015 року введено в штатний розклад підприємства посаду підсобного робітника (код 9322) адміністративно-господарчого відділу з посадовим окладом 3045 гривень в місяць.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 16.06.2015 р. на імя генерального директора ТОВ „Бруклін-Київ позивач просив перевести його з 17.06.2015 року на посаду підсобного робітника адміністративно-господарчого відділу. З посадовою інструкцією ознайомлений.

Відповідно до наказу в.о. генерального директора ТОВ „Бруклін-Київ № 215-к/тр від 16.06.2015 року ОСОБА_1 докера-механізатора 1 класу 570 комплексної бригади, постійно, за його згодою, переведено на посаду підсобного робітника (код 9322) адміністративно-господарчого відділу з 17.06.2015 року посадовим окладом згідно штатного розпису.

Відповідно акту від 18.06.2015 року ОСОБА_1 було надано для ознайомлення наказ № 215-к/тр від 16.06.2015 року. Ознайомившись з наказом ОСОБА_1 відмовився засвідчити факт ознайомлення підписом, не пояснюючи причини.

Відповідно до наказів генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» № 63 від 22.04.2015 р., № 85 від 25.08.2015 р. та наказу № 227-П від 22.12.2015 р. окремим працівникам підприємства було виплачено премії.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Додаткові складові (премії, надбавки тощо) не є гарантованими і мають індивідуальний характер.

Як розяснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу

років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, схвалених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 серпня 2004 року № 186, премія основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, рекомендованими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 року № 23, премія основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Так, відповідно п. 7.2 Колективного договору, форма і система оплати праці встановлюється адміністрацією за погодженням з профкомом підприємства. Оплата праці на підприємстві здійснюється в національній грошовій одиниці України на умовах, встановлених «Положенням про оплату праці».

Згідно розділу 2.3 Положенням про оплату праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ», премія працівникам підприємства нараховується та виплачується згідно наказу керівника підприємства, в якому вказуються розмір премій по підрозділам та механізм їх розподілу, що було підтверджено в суді свідком по справі - головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» ОСОБА_2

Відповідно наказів генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» № 63 від 22.04.2015 р., № 85 від 25.08.2015 р. та наказу № 227-П від 22.12.2015 р. вбачається, що виплата премій на підприємстві була проведена окремим працівникам за досягнення високих показників у праці при збільшенні обсягів вантажопереробки та наказано бухгалтерії провести нарахування премій згідно додатку №1.

Отже, преміювання працівників відбувається не у фіксованому розмірі, цей розмір не є гарантованим і має індивідуальний характер. Коло робітників, яким ці виплати здійснюються та розмір виплат, визначаться виключно адміністрацією Товариства, тому підстав для стягнення з відповідача сум премії згідно вказаних наказів не має.

Згідно ст. 170 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), працівників, які потребують за станом здоровя надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоровя на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нежчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообовязковим соціальним страхуванням.

Як вбачається з матеріалів справи позивача було переведено на посаду підсобного робітника на підставі його заяви від 16.06.2015 року в порядку ст. 170 КЗпП України, у звязку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності стійкої втрати працездатності, що унеможливлювало його роботу на посаді докера-механізатора. При переведенні позивача на легшу роботу йому було встановлено оклад у розмірі, що дорівнював його середньому заробітку на попередній посаді.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.32 КЗпП України, стосовно відсутності його попередження за два місяця до переведення є безпідставним, оскільки його переведення було повязано не з ініціативою роботодавця, а зі станом здоровя позивача, в порядку ст.170 КЗпП України.

Таким чином, будь-яких підстав для скасування наказу № 215-к/тр від 16.06.2015 року та виплатити позивачу різниці між посадовим окладом докера-механізатора 1 класу та підсобного робітника з 16.06.2015 року по день постановлення рішення суду не має.

Крім того, оскільки дії відповідача носили правомірний характер, тому, також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Отже в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1920 гривень.

Керуючись ст. 170 КЗпП України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ про стягнення заробітної плати, премії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1920 (одна тисяча девятсот двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

10 травня 2017 року