Ухвала суду № 66663407, 13.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 травня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року та рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю майна подружжя,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла заява в зв'язку з виключними обставинами ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Верховний Суд України, згідно зі статтею 353 ЦПК України, переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 354 ЦПК України сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подавати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Підстави подання заяви про перегляд судових рішень до Верховного Суду України визначені у статті 355 ЦПК України, а заява подається з додержанням вимог статей 357 та 358 цього кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 357, пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього Кодексу і додаються копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України.

У заяві ОСОБА_1 просить Верховний Суд України переглянути ухвалені у справі судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, посилаючись на неоднаковість застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 60, 63, 69 СК України та 328, 331, 368, 372 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, але при цьому долучає до заяви постанови Верховного Суду України.

Постанови Верховного Суду України від 11 червня 2012 року, 15 травня 2013 року, 18 листопада та 16 грудня 2015 року, 7 вересня2016 року, на яку посилається заявниця як на підтвердження своїх доводів та долучила до заяви, не можуть обґрунтовувати підставу перегляду судових рішень, визначену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки не є судовими рішеннями суду касаційної інстанції.

Крім того, постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не можуть обґрунтовувати підстави перегляду судового рішення суду касаційної інстанції, визначені пунктами 1 та 4 частини 1 статті 355 ЦПК України, оскільки не є судовими рішеннями суду касаційної інстанції і такі постанови прийнято не в порядку перегляду судових рішень, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України до заяви додається копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Заявниці, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 357 ЦПК України слід визначитись з яких підстав, передбачених статтею 355 ЦПК України, вона просить переглянути ухвалені у справі рішення та за умови подання заяви з підстави, визначеної:

- пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України - необхідно зазначити які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції, в чому полягає їх неоднакове застосування, а також надати копії різних за змістом судових рішень судів касаційної інстанції, які свідчать про неоднаковість застосування цих норм;

- пунктом 4 частини 1 статті 355 ЦПК України - необхідно зазначити у чому саме полягає невідповідність оскаржуваної ухвали викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а також надати копії таких постанов.

Крім того ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить звільнити її від сплати судового збору посилають на тимчасові труднощі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки нею не доведено її скрутний майновий стан.

Відповідно до частини 2 статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заяву про перегляд судових рішень на підставі вимог статті 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.

Керуючись статтею 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання і розгляд заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року та рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2016 року відмовити.

Надати ОСОБА_1 строк до 6 червня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк