Ухвала суду № 66663369, 10.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

10 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11 січня 2017 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 квітня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року (№ К/800/9509/17), яка, на думку заявника, підтверджує наведені у заяві доводи.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового правозастосування, оскільки прийняття судом касаційної інстанції протилежних процесуальних рішень зумовлено не різним тлумаченням норм процесуального права, а відмінними обставинами, викладеними у поданих касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

Так, з наданої для порівняння ухвали вбачається, що суд касаційної інстанції у цій справі встановив підстави для відкриття касаційного провадження.

Тоді як в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження виходячи з того, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Тобто, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для виплати позивачу відповідно до статті 136 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» вихідної допомоги, оскільки на час звільнення ОСОБА_2 з посади судді її виплата не була передбачена чинним законодавством.

Отже, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в рішенні, про перегляд якого подано заяву, застосування чи тлумачення норм процесуального права, про які йдеться у заяві ОСОБА_2

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців