Рішення № 6666098, 06.11.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа  №2-5477/09

2009  рік                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

6 листопада 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретаря -                Борисенко А.В.                          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк»  про стягнення коштів за договором банківського вкладу, відсотків відповідно до умов договору та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу    № 1012/0404341001213001 від 15 квітня 2008 року, отримало від нього кошти у сумі     110 000 грн., строком на 390 днів – з 15 квітня 2008 року до 9 травня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 15,5 % річних. 13 червня 2008 року додатковим договором до договору банківського вкладу № 1012/0404341001213001 від 15 квітня 2008 року позивачем було зроблено додатковий внесок у сумі 12 000 грн. та сторонами встановлено проценту ставку за вказаним договором – 15, 6 % річних.  

Оскільки на вимогу позивача йому не було повернуто кошти за договором банківського вкладу та не сплачено відсотки за користування коштами, ОСОБА_1 вважає, що такими діями відповідача порушуються його права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути кошти за договором банківського вкладу                 № 1012/0404341001213001 від 15 квітня 2008 року та додатковим договором від                13 червня 2008 року до вказаного договору в сумі  122 000 грн., а також сплатити  відсотки відповідно до умов договору в розмірі 19 875 грн. 05 коп.

В ході судового розгляду представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій також просила відшкодувати на користь позивача 5 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.  

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1012/0404341001213001 від 15 квітня                 2008 року (вклад «Капітал», сума вкладу в розмірі 110 000 грн. ). Строк дії договору закінчився 9 травня 2009 року. Відповідно до умов договору процентна ставка за вкладом складає 15,5 % річних. 13 червня 2008 року було укладено додатковий договір до договору банківського вкладу № 1012/0404341001213001 від 15 квітня                 2008 року, умови вказаного договору були змінені та доповнені, і деякі положення викладені у новій редакції. Зокрема, було зроблено додатковий внесок в розмірі 12 000 грн. та збільшено проценту ставку до 15, 6 % річних.

Таким чином, сума вкладу за договором банківського вкладу становить 122 000 грн., а відсотки відповідно 19 875 грн. 05 коп.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно               ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цим договорам, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом, повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цих договорів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1061 передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.  Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не  може  бути  односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Проценти  на  банківський  вклад  нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з  рахунка  вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а

невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу,  на яку нараховуються  проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення суми вкладу та відсотків відповідно до умов договору є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі  122 000 грн. - сума вкладу та                 19 875 грн. 05 коп. – несплачених відсотків.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування завданої йому з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не зазначив докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Якщо факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 1 418 грн. 75 коп. відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк»  про стягнення коштів за договором банківського вкладу, відсотків відповідно до умов договору та відшкодування моральної шкоди –  задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором  банківського вкладу № 1012/0404341001213001 від 15 квітня 2008 року в сумі 122 000 грн. та відсотки відповідно до умов договору в розмірі 19 875 грн.                05 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ЄДРПОУ 19357325 на  користь держави судовий збір у розмірі       1 418 грн. 75 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.        

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.                

Суддя: