Постанова № 66657233, 18.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа№ 910/19751/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мороз К.А. довіреність № 1/01/2017 від 18.01.2017

Венецька О.О. довіреність № 16-Ю/2016 від 16.08.2016

від відповідача-1: Левченко О.В. довіреність № б/н від 02.03.2015

Варічева Л.С. довіреність № б/н від 02.09.2016

Конопка І.І. довіреність № б/н від 15.02.2017

від відповідача-2: Варічева Л.С. довіреність № б/н від 06.02.2013

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий канал" на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року

у справі № 910/19751/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія

„Студія „1+1"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14

(суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий канал"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанії

„Студія „1+1"

2) Іноземного товариства „1+1 Продакшн"

про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/19751/14 задоволено заяву ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14; скасовано рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за позовом ТОВ „Новий канал" до ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" та Іноземного товариства „1+1 Продакшн" про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації; прийнято нове рішення у справі № 910/19751/14, яким у задоволенні позову ТОВ „Новий канал" до ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія" 1+1" та Іноземного товариства „1+1 Продакшн" про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Новий канал" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити ТОВ „Телерадіокомпанії „Студія „1+1" у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 року апеляційну скаргу ТОВ „Новий канал" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/19751/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у справі № 910/19751/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Підставою для скасування вищевказаного судового акта суду апеляційної інстанції стало порушення судом норм процесуального права, зокрема, прийняття постанови за участю суддів Доманської М.Л. та Сотнікова С.В., які не мали права брати участь у повторному перегляді справи за нововиявлениими обставинами та повинні були заявити самовідвід.

В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу передано на розгляд головуючому судді Остапенку О.М., про що свідчить відповідний протокол від 22.12.2016 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Мальченко А.О., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2017 року за участю повноважних представників сторін.

У судовому засіданні 14.02.2017 року оголошено перерву у справі до 27.02.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 27.02.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву у справі до 15.03.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

У зв'язку з прийняттям участі суддею Шапраном В.В. у XIV у позачерговому з'їзді суддів України, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017 року для розгляду справи № 910/19751/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Мальченко А.О., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Іншою ухвалою суду від 15.03.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву у справі до 18.05.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про прискорення апеляційного розгляду, за наслідком розгляду якого в судовому засіданні 18.05.2017 року відмовлено у його задоволенні, оскільки розгляд справи відбувається у межах строків, визначених ГПК України, з урахуванням зміни складу колегії суддів 13.03.2017 року.

Представники скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити ТОВ „Телерадіокомпанії „Студія „1+1" у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 30.08.2016 року - без змін.

За клопотанням представника скаржника у відповідності до ст. 81-1 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

18.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку що апеляційна скарга ТОВ „Новий канал" підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 (суддя Прокопенко Л.В.) позовні вимоги ТОВ „Новий канал" задоволено частково. Зобов'язано Телерадіокомпанію „Студія „1+1" у формі ТОВ та Іноземне товариство „1+1 Продакшн" припинити дії щодо порушення майнових авторських прав ТОВ „Новий канал" на літературний твір - „ІНФОРМАЦІЯ_1" та на Передачу шляхом їх використання способом переробки для створення будь-яких аналогічних творів, в тому числі телепередачі „ІНФОРМАЦІЯ_2". Заборонено опублікування телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_2", випуск примірників відеограм, сповіщення, розповсюдження та інше використання будь-яким із способів, передбачених чинним законодавством України. Зобов'язано Іноземне товариство „1+1 Продакшн" виплатити ТОВ „Новий канал" компенсацію у розмірі 414 120,00 грн. Зобов'язано Телерадіокомпанію „Студія „1+1" у формі ТОВ виплатити ТОВ „Новий канал" компенсацію у розмірі 803 880,00 грн. Стягнуто з Іноземного товариства „1+1 Продакшн" на користь ТОВ „Новий канал" судовий збір у розмірі 12 180 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7 500 грн. Стягнуто із Телерадіокомпанії „Студія „1+1" у формі ТОВ на користь ТОВ „Новий канал" судовий збір у розмірі 12 180 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7 500 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 скасовано в частині задоволення позову, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. Стягнуто з ТОВ „Новий канал" на користь ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" 13 242 грн. витрат з оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

01.10.2015 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року у справі № 910/19751/14 скасовано. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 залишено в силі. Стягнуто з ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" на користь ТОВ „Новий канал" 14 616,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Стягнуто з Іноземного підприємства „1+1 Продакшн" на користь ТОВ „Новий канал" 14 616,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду України від 17.02.2016 року у задоволенні заяви ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року у справі № 910/19751/14 відмовлено.

25.11.2015 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі № 910/19751/14 місцевим господарським судом видано накази.

04.01.2016 року до господарського суду міста Києва звернулося ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд задовольнити заяву ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 скасувати та розглянути справу по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 року, у задоволенні заяви ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 залишено без змін.

28.07.2016 року до господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої оскаржуваним судовим рішенням від 30.08.2016 року вказану заяву ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" задоволено; скасовано рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за позовом ТОВ „Новий канал" до ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" та Іноземного товариства „1+1 Продакшн" про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації та прийнято нове рішення у справі № 910/19751/14, яким у задоволенні позову ТОВ „Новий канал" відмовлено.

З даним рішенням суду першої інстанції від 30.08.2016 року ТОВ „Новий канал" не погодилось та оскаржило його до суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вищевказаного рішення суду першої інстанції, колегія суддів вбачає підстави для його скасування, оскільки останнє винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, та є таким, що не відповідає вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. п. 1 - 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

В даному випадку, як на нововиявлену обставину, заявник посилається на те, що наявний у матеріалах справи акт прийому-передачі прав інтелектуальної власності на твори від автора до позивача, що датований 27.06.2012 року, підписаний пізніше, ніж вказана в ньому дата, що впливає на висновки суду щодо набуття позивачем виключних майнових авторських прав.

Вказана обставина, на думку заявника, має значення для правильного вирішення справи та є нововиявленою, оскільки стала відома лише 25.07.2016 року після ознайомлення представника ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" з матеріалами кримінального провадження № 12015100100004470 та наявного в них Висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової технічної експертизи документів № 7974/10054-10066/16-34 від 07.07.2016 року.

Судовою колегією при дослідженні додатків до вказаної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлено, що в матеріалах справи наявні лише фотокопії Висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової технічної експертизи документів № 7974/10054-10066/16-34 від 07.07.2016 року.

В матеріалах справи наявний лист-повідомлення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100004470 від 23.08.2016 року, за підписом слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, в якому зазначено, що розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ТОВ „Новий канал" (позивач) ґрунтувались на тому, що останнє являється правовласником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір телевізійну передачу із назвою „ІНФОРМАЦІЯ_3" та літературний твір із назвою „ІНФОРМАЦІЯ_1" (надалі - Твори).

На підтвердження своїх прав позивач надав суду засвідчені копії Договору № 1/08-1 від 01.08.2011 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та режисером-постановником ОСОБА_8, предметом якого є надання послуг режисера-постановника при створенні телепередачі „ІНФОРМАЦІЯ_3" та передача виключних майнових авторських прав на телепередачу „ІНФОРМАЦІЯ_3"; Договору № 1/08-2 про передачу виключних майнових прав на твір від 01.08.2011 року, укладеного між сценаристом ОСОБА_9 і ТОВ „Новий канал", предметом якого передача прав на сценарії (тексти, діалоги) телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3"; Договору без номеру від 01.06.2012 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та ОСОБА_9, предметом якого є створення на замовлення ТОВ „Новий канал" літературного твору „ІНФОРМАЦІЯ_4".

Відповідно до умов вказаних Договорів автори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передали позивачу виключне право використовувати та дозволяти або забороняти будь-яким третім особам використання створених творів без обмеження строком, територією та способами використання, в тому числі способом переробки, зміни, адаптації та інші подібні зміни творів.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року з 22 години 27 хвилин до 24 години 10 хвилин у телевізійному ефірі телеканалу "1+1" (відповідач-1), було публічно сповіщено телевізійну передачу із назвою „ІНФОРМАЦІЯ_2".

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на те, що при винесенні рішення у даній справі від 21.01.2015 року суд, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначив, що позивач являється власником виключних майнових прав на літературний твір „Типовой сценарий телевизионной передачи "ІНФОРМАЦІЯ_7" та аудіовізуальний твір телепередачу „ІНФОРМАЦІЯ_3" та вказаний висновок ним був зроблений на підставі наданих позивачем Договору без номеру від 01 червня 2012 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та ОСОБА_9, Акту приймання-передачі наданих послуг та прав інтелектуальної власності до Договору від 01.06.2012 року від 27.06.2012 року, Рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 12.05.2014 року № 2460 про реєстрацію Договору від 01 червня 2012 року; Договору № 1/08-1 від 01.08.2011 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та режисером-постановником ОСОБА_8, Договору № 1/08-2 про передачу виключних майнових прав на твір від 01.08.2011 року, укладеного між ОСОБА_9 і ТОВ „Новий канал", Акту приймання-передачі від 30.12.2011 року до Договору № 1/08-2 (про передачу сценаріїв для 19 окремих випусків телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3").

Судова колегія, дослідивши рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у даній справі, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року, вважає за необхідне звернути увагу, що у вказаному рішенні суд першої інстанції зазначив: „Позивач є правовласником виключних майнових прав на літературний твір „ІНФОРМАЦІЯ_6" та аудіовізуальний твір телепередачу „ІНФОРМАЦІЯ_3", що підтверджується договорами із авторами ОСОБА_8 (№1/08-1 від 01 серпня 2011 року) та ОСОБА_9 (№1/08-2 від 01 серпня 2011 року та договір без номеру від 01 червня 2012 року)". В даному випадку зі змісту рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у даній справі не вбачається посилання суду на будь-які Акти приймання-передачі за вказаними вище договорами (у тому числі на Акт від 27.06.2012 року до Договору від 01.06.2012 року), як на докази того, що ТОВ „Новий канал" є власником виключних майнових прав на літературний твір „ІНФОРМАЦІЯ_1" та аудіовізуальний твір телепередачу „ІНФОРМАЦІЯ_3".

Тобто, приймаючи рішення від 21.01.2015 року у даній справі, суд, оцінивши інші докази у справі, дійшов висновку щодо наявності у позивача відповідних виключних майнових авторських прав, без врахування вказаного вище акту від 27.06.2012 року, на підписання якого більш пізнішою датою, ніж зазначено в самому акті, посилається заявник як на нововиявлену обставину.

Так, у поданій ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначається, що слідчим відділом Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 1201510010004470 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 192 КК України.

Заявник посилається на те, що в межах кримінального провадження № 1201510010004470 було призначено технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та висновком за результатами проведення судової технічної експертизи документів № 7974/10054-10066/34 від 07.07.2016 року встановлено, що:

- дата виконання підпису від імені Генерального директора ТОВ „Новий канал" ОСОБА_10 у акті приймання-передачі наданих послуг та прав інтелектуальної власності до Договору від 01.06.2012 року, датованому 27.06.2012 року, не відповідає даті, яка зазначена у документі, а саме 27.06.2012 року;

- підпис від імені Генерального директора ТОВ „Новий канал" ОСОБА_10 в акті приймання-передачі наданих послуг та прав інтелектуальної власності до Договору від 01.06.2012 року, датованому 27.06.2012 року, виконаний не у 2012 року, а імовірно не раніше серпня 2013 року. Встановити більш точно час виконання підписів у дослідженому документі не видається можливим у зв'язку з малою кількістю зразків порівняння зі штрихами паст такої ж рецептури.

Як зазначає заявник, про проведення вказаної експертизи та результати технічного дослідження документу йому стало відомо 25.07.2016 року, після ознайомлення представника ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" з матеріалами кримінального провадження № 1201510010004470.

ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" вказує, що обставини, встановлені експертом, не були відомі під час розгляду справи судом першої інстанції, який керувався наявними у справі доказами, а відтак, на думку заявника, суд виходив з того, що ТОВ „Новий канал" майнові права на літературний твір „ІНФОРМАЦІЯ_1" були передані за актом 27.06.2012 року.

Суд першої інстанції, дослідивши вказану заяву, матеріали справи, погодився з доводами заявника стосовно того, що договори від 01.08.2011 року №1/08-1, від 01.08.2011 року №1/08-2, самі по собі не вказують на перехід до позивача авторських прав на передачу „ІНФОРМАЦІЯ_7", чим здійснив переоцінку тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду даної справи.

Також, судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні встановлено, що обставина підписання Акта приймання-передачі наданих послуг та прав інтелектуальної власності до Договору від 01.06.2012 року не 27.06.2012 року, а імовірно не раніше серпня 2013 року, є нововиявленою та істотною обставиною для вирішення справи, оскільки спростовує факти, які було покладено в основу рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі №910/19751/14 та, як наслідок, є підставою для скасування такого рішення.

Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається, перш за все, природою вказаних обставин. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи, а також така обставина, що не є істотною для розгляду справи (тобто коли її врахування судом не може мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

В якості правових підстав правомірного використання твору „ІНФОРМАЦІЯ_1" та передачі „ІНФОРМАЦІЯ_7" (в якості доказів наявності відповідних прав) позивачем було надано до суду першої інстанції при подачі позову, крім іншого, наступні документи:

- укладений з ОСОБА_11 договір від 01.08.2011 року № 1/08-1, відповідно до умов якого виключні майнові права на об'єкти авторського права, які створюються ОСОБА_11 як режисером-постановником під час постановки передачі, належать позивачу (розділ 4);

- укладений з ОСОБА_9 авторський договір від 01.08.2011 року № 1/08-2, відповідно до умов якого ОСОБА_9 як автором передано позивачу виключні майнові авторські права на сценарій (тексти, діалоги) телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3" та саму телевізійну передачу „ІНФОРМАЦІЯ_3" (пункту 2.1);

- укладений з ОСОБА_9 договір від 01.06.2012 року, відповідно до умов якого ОСОБА_9 створено та передано позивачу права на низку творів: типовий сценарій телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_3", типовий синопсис, загальна характеристика телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_3", синопсис відбору локацій, синопсис провокацій, образ ведучих, правила зйомки (пункти 2.1, 2.2);

- рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 12.05.2014 року № 2460 про реєстрацію зазначеного авторського договору від 01.06.2012 року.

Вказані документи, як і інші матеріали справи, досліджувалися судом першої інстанції, про що було зазначено в рішенні від 21.01.2015 року у даній справі та за результатами їх дослідження та оцінки встановлено, що „Позивач є правовласником виключних майнових прав на літературний твір „ІНФОРМАЦІЯ_6" та аудіовізуальний твір телепередачу „ІНФОРМАЦІЯ_3", що підтверджується договорами із авторами ОСОБА_8 (№1/08-1 від 01 серпня 2011 року) та ОСОБА_9 (№1/08-2 від 01 серпня 2011 року та договір без номеру від 01 червня 2012 року)".

Також, судова колегія Вищого господарського суду України у своїй постанові від 10.11.2015 року у даній справі, залишаючи вказане вище рішення суду першої інстанції від 21.01.2015 в силі, зазначила: „Товариство є правовласником виключних майнових прав на Літературний твір та аудіовізуальний твір - Передачу, що підтверджується згаданими договорами".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія встановила, що заявником не спростовано того факту, що на момент фіксації порушення - ІНФОРМАЦІЯ_5 року з 22 год. 27 хв. до 24 год. 10 хв. у телевізійному ефірі телеканалу „1+1" - ТРК, позивач є правовласником виключних майнових прав, щодо порушення яких виник даний спір.

Крім того, врахування судом обставини, на яку посилається заявник в будь-якому разі не може мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, тобто в даному випадку відсутні необхідні ознаки існування нововиявленої обставини, відсутня така умова, як істотність вказаної заявником обставини для розгляду справи.

Так, у своїй заяві відповідач-1 стверджує, що в 2012 році позивач не набув майнових авторських прав на літературний твір „Типовий сценарій телевизионной передачи „ІНФОРМАЦІЯ_7", оскільки не доведено, що цей твір був створений автором на той час. Вказана обставина (невідповідність дати, вказаної в договорі, даті фактичної передачі творів та майнових прав на них) на думку заявника „вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, адже якщо позивач не набув авторських прав на твори, його права не могли бути порушені відповідачами".

Такі твердження відповідача-1 спростовуються матеріалами справи. Так, згідно із п. 4.1. Договору від 01.06.2012 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та ОСОБА_9 сторони домовились про те, що моментом виникнення та переходу виключних майнових прав інтелектуальної власності на відповідний твір є момент його створення. Згідно з п. 3.2 цього ж Договору підписанням Акту прийому-передачі Сторони, лише підтверджують прийом Компанією Творів.

Судова колегія звертає увагу, що законодавством України не встановлено обов'язкового підписання актів прийому-передачі авторських прав на підтвердження переходу авторських прав від автора до відповідного правовласника. Акт прийому-передачі наданих послуг та прав інтелектуальної власності від 27.06.2012 року є підставою для виплати винагороди автору згідно з п. 5.2. Договору від 01.06.2012 року. Документом, що підтверджує перехід прав від автора ОСОБА_9 до ТОВ „Новий канал" на літературний твір „Типовой сценарий телевизионной прередачи „ІНФОРМАЦІЯ_7" є саме Договір від 01.06.2012 року, п.п. 4.1. якого визначено момент переходу виключних майнових прав на твір Позивачу, що й було встановлено судом у вищевказаному рішенні від 21.01.2015 року у даній справі, яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 року.

Таким чином, обставини, на які посилається ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року, ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду даної справи, у тому числі, на переоцінці Договору від 01.06.2012 року, укладеного між ТОВ „Новий канал" та ОСОБА_9, якому вже була надана оцінка судом у вказаному рішенні від 21.01.2015 року у даній справі.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_9 (нотаріально завірена), в якій зазначено, що усі майнові права інтелектуальної власності на вказаний вище Літературний твір останньою були передані позивачу з моменту створення відповідного об'єкту права інтелектуальної власності. Будь-яких претензій, в тому числі майнового та/або немайнового характеру, до ТОВ „Новий канал" з приводу переходу авторських прав на вищевказаний літературний твір ОСОБА_9 не має та мати не буде.

Судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта відносно того, що позов у даній справі був поданий до суду у вересні 2014 року та перший випуск телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_2" було оприлюднено ІНФОРМАЦІЯ_5 (коли і було зафіксовано порушення відповідних авторських прав позивача). Навіть якщо брати до уваги обставину, встановлену вищевказаним експертним Висновком, на яку посилається відповідач-1, як на нововиявлену, та припустити, що Акт від 27.06.2012 року був підписаний однією із сторін Договору від 01.06.2012 року не раніше серпня 2013 року, то у будь-якому випадку на той момент, коли ТОВ „Новий канал" дізналось про порушення своїх прав, зафіксувало це порушення і звернулося до суду з даним позовом, виключні авторські майнові права, щодо яких виник спір у даній справі вже перейшли від автора ОСОБА_9 до ТОВ „Новий канал", що не спростовується відповідачами. Заявник сам акцентує увагу суду на тому, що рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 12.05.2014 року № 2460 було проведено реєстрацію зазначеного авторського договору від 01.06.2012 року (тобто ще у травні 2014 року).

Так, істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою.

Факт того, що, як зазначено у вищевказаному експертному Висновку, зазначений Акт від 27.06.2012 року підписаний не раніше серпня 2013 року, не є істотною обставиною у даному спорі щодо порушення виключних майнових прав ТОВ „Новий канал" на літературний твір „ІНФОРМАЦІЯ_1" та на аудіовізуальний твір - телевізійну передачу „ІНФОРМАЦІЯ_3".

Господарський суд міста Києва та Вищий господарський суд України заслуховували представників сторін, досліджували і оцінювали матеріали справи, в тому числі договори, які підтверджують наявність у позивача авторських прав на літературний та аудіовізуальні твори. Відповідач-1 заявляв письмово та усно свої доводи і міркування, в тому числі щодо зазначених договорів.

У своєму поясненні по даній справі (т. 4, а.с. 60-65), поданому Відповідачем-1 до господарського суду першої інстанції міста Києва зазначено: „Додамо також, що Літературний твір зареєстровано Позивачем лише 12.05.2014 року, тобто безпосередньо перед подачею позову, що дає всі підстави вважати, що він був створений лише перед поданням позову...". Відповідач-1 мав можливість скористатись своїми правами сторони, зазначеними у ст. 22 ГПК України, та заявити клопотання про призначення технічної експертизи у справі, якщо в нього були сумніви щодо вказаного, натомість в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання відповідача-1, у тому числі щодо призначення судової експертизи, з приводу встановленої дати переходу відповідних прав від відповідного автора до позивача.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що з Висновку № 1001 від 17.12.2014 року не вбачається, з якими саме передачами „ІНФОРМАЦІЯ_3" (тими, що виходили в ефір з 2011 по 2013 року, або пізніше) порівнював експерт окремі передачі „ІНФОРМАЦІЯ_2" від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, ІНФОРМАЦІЯ_11 року.

Як вбачається з відповідного висновку, об'єктом дослідження судового експерта був, в тому числі, твір - телевізійна передачами „ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме записи випусків на 4-х DVD-дисках (т. 2, арк. с.6 - конверт), на яких містяться, зокрема, відеозаписи передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3" у Києві (2013), в Одесі, (2013), у Львові (2013), у Дніпропетровську (2014), що в свою чергу спростовує вищенаведені твердження суду.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вдається до оцінки та обґрунтування того факту, що передача „ІНФОРМАЦІЯ_2" не є похідним твором від літературного твору „Типовой сценарий передачи „ІНФОРМАЦІЯ_7" та аудіовізуального твору передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3", що висновок судового експерта № 1001 від 17.12.2014 року за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19751/14 не може бути належним доказом у даній справі. Проте, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не звернув увагу на той факт, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у даній справі позовні вимоги задоволено частково. У даному рішенні встановлено, що передача „ІНФОРМАЦІЯ_2" не є похідним твором від творів, що належать Позивачу, і в цій частині відмовив у задоволені позову.

Суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вдався до переоцінки доказів, яким вже була надана оцінка у рішенні суду першої інстанції від 21.01.2015 року у даній справі та повторно відмовив, серед іншого, і в тій частині, в якій за рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у даній справі було відмовлено.

Як вже зазначалось, законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Так, суд першої інстанції у будь-якому разі не мав підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року у даній справі у повному обсязі, оскільки досліджений експертами вищевказаний Акт від 27.06.2012 року до Договору від 01.06.2012 року стосується лише літературного твору „Типовой сценарий передачи „ІНФОРМАЦІЯ_7" та не стосується другого об'єкта авторського права - аудіовізуального твору - телевізійної передачі „ІНФОРМАЦІЯ_3".

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтування даної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час вирішення спору у справі № 910/19751/14, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду даної справи, а обставина, на яку посилається заявник та яка встановлена за результатами проведення технічної експертизи у висновку судової експертизи № 7974/10054-10066/16-34 від 07.07.2016 року, складеному Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у даному випадку не є нововиявленою обставиною, що в свою чергу виключає можливість зміни або скасування відповідного судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Таким чином у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення даної заяви про перегляд рішення від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами.

Як зазначено у п. 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17, ГПК України не надає господарському суду права повертати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках, з'ясувавши за результатами розгляду відповідної заяви в порядку ст. 114 ГПК відсутність нововиявлених обставин, господарський суд виносить ухвалу про залишення судового рішення без змін. При цьому, відповідне судове рішення по суті не переглядається судом.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Враховуючи вищевикладене скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

Відповідно до частини 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Статтею 104 ГПК України визначено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Новий канал" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/19751/14 - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами та залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 99, 101-105, 112, 114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий канал" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/19751/14 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 за нововиявленими обставинами відмовити, рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року у справі № 910/19751/14 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Студія „1+1" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 23, код ЄДРПОУ 23729809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий канал" (01054, м. Київ, вул. Тургенівська, 25; код ЄДРПОУ 23530545) 36 145 (тридцять шість тисяч сто сорок п'ять) грн. 12 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу № 910/19751/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.О. Мальченко

Ю.Л. Власов