Ухвала суду № 66654201, 22.05.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.05.2017

Справа № 910/7970/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Рівневтормет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельвест"

про стягнення 46 531,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 82 від 16.05.2017 (вх. № 7970/17 від 18.05.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

У позовній заяві у якості відповідача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельвест".

Проте, позивачем не вірно вказано ідентифікаційний код вказаного Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельвест", а саме: вказано 09807750, тоді як, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельвест" є 39364968.

Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Згідно із абз. 2, 4 п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Судом встановлено, що всі додані до матеріалів позовної заяви копії документів (дадатки №№ 2-6), в порушення вищезазначеного, належним чином не засвідчені та фактично подані у вигляді ксерокопій. В тому числі, жодним чином не засвідчено і розрахунок пені та штрафу (додаток № 5), який до того ж, підписаний особою без зазначення її ініціалів, прізвища та посади.

Крім того, сума заборгованості за Договором оренди № 6 від 18.03.2015 в розмірі 10016,12 грн. фактично у позовній заяві тільки названа (до того ж, без вказання періоду її виникнення), тоді як обгрунтований розрахунок цієї суми у позовній заяві не наведено, а також такий розрахунок не додано позивачем ів якості додатку до позовної заяви.

За таких обставин, в порушення приписів п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягується, а в порушення п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви не додано документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, що, в свою чергу, тягне за собою наслідки, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми., або такий розрахунок не додано до заяви.

За таких обставин, позовна заява № 82 від 16.05.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега