Постанова № 66649634, 22.05.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 285/3167/16-а

провадження в справі 2-а/0285/213/17

22 травня 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………………Савицької Л.Й..

секретаря…………………………Дуянової Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства оборони України,

третя особа : Житомирський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 року № 53 та зобов"язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов"язаних з виконанням ним обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " у розмірі встановленому законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме на 31.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 31.03.2014 року йому було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначає, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги, яким він скористався, подавши відповідну заяву. Однак відповідачем йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті відповідної одноразової допомоги.

Сторони в судове засідання не з"явилися.

Позивач подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позові/а.с.71/.

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог/а.с.81-87/ та письмове пояснення на позов від 22.05.2017 року, в якому він просить судове засідання провести у його відсутності.

Представник третьої особи надіслав письмове заперечення на позов, в якому просив позовні вимоги залишити без задоволення за безпідставністю, справу розглядати за відсутності представника/а.с.67-69/.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 проходив службу у збройних силах на території Республіки Афганістан у в/ч 50 Окр.ЗАП у період з 18.06.1988 року по 05.01.1989 року/а.с. 16/.

У 1988 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої лівої кінцівки, лівої нижньої кінцівки (контузія головного мозку 1988 році).

Як слідує з акту судово-медичного обстеження № 184 від 05.04.2013 року при обстеженні позивача виявлено тілесні ушкодження, які можливо є слідами вогнепальних поранень давністю 1988 року/а.с. 23-24/.

Витягом із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у №922 від 17.03.2013 року підтверджено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії/а.с.22/.

Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 654692 від 13.05.2013 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 30.04.2013 року - поранення, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с.25/.

Згідно довідки з акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 830212 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з 31.03.2014 - поранення (контузія), захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с.26/.

12 квітня 2016 року позивач звернувся до Новоград-Волинського ОМВК із письмовою заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з отриманням 2 групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, додавши всі необхідні документи/а.с.28/, яка була скерована в подальшому до Житомирського обласного військового комісаріату, який в свою чергу направив їх до Міністерства оборони України.

Згідно Витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 року № 53 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ( дата встановлення інвалідності - 30.04.2013 року ), оскільки редакція ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги, на заявника не поширюється (звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 04 квітня 2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальний віськовий обов"язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність яким встановлено до 01 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 21.12.2013 року № 975) /а.с. 29/.

Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N975.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти

Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 :

- встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що поранення, контузія та захворювання позивача пов'язані із виконанням ним обов'язків військової служби.

Отже, позивач як військовослужбовець отримав захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

Суд зазначає, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби, а тому доводи відповідача про те, що нова редакція (з 1 січня 2007 року) Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на позивача, - є безпідставними.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Таким чином, оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.

Як встановлено, що вперше позивачу встановлено третю групу інвалідності з 30.04.2013 року, одноразову грошову допомогу не отримував (в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне). Друга група інвалідності встановлена позивачу з 31.03.2014 року.

За таких обставин, дія вищенаведеного Порядку №975 поширюється на позивача, оскільки інвалідність 2 групи було встановлено позивачу з 31.03.2014 року під час повторного огляду, а постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р., якою затверджено Порядок, набрала чинності з 24.01.2014 року..

Вказана постанова не містить жодних обмежень щодо неможливості застосування Порядку до осіб, які отримали первину інвалідність до 24.01.14 року.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.03.2015 року по справі №21-563-а-14, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновку щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про неправомірність відмови Міністерства оборони України позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності з 31.03.2014 року, яка настала після звільнення з військової служби, але внаслідок поранення та захворювання, що мало місце в період її проходження.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач, як інвалід ІІ групи, звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому понесені судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України відповідно до положень ч.5 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 161-163,167, 257 КАС України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням йому 2 групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 року № 53.

Зобов"язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов"язаних з виконанням ним обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " у розмірі встановленому законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме на 31.03.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Головуюча суддя : Л.Й.Савицька