Ухвала суду № 66647568, 30.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р.Справа № 2-а-1299/10/1470

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

ОСОБА_1

розглянувши в поряду письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві до Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві предявлено позов до Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»про стягнення податкового боргу в сумі 3 067 299 грн. 13 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що вказана заборгованість відповідача утворилась в результаті несплати самостійно задекларованих сум податкових зобовязань, частково по причині недотримання підприємством чинного законодавства за результатами перевірки платника податків та прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень.

Справа розглядалась за відсутності представника відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»(код ЄДРПОУ 14312980) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 3 067 299 грн. 13коп.

Позивач з таким рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві до Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»відмовити в повному обсязі.

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права. Так, розгляд справи закінчився в судовому засіданні 23.06.2010 року, висновок суду про дійсність вимог СДПІ базуються на незасвідчених копіях документів за вересень-грудень 2010р., позовної заяви від 01.03.2010р. та розрахунку суми податкового боргу з 14.10.2009р. по 10.02.2010р., складеного без посилання на будь-які вихідні дані, в саме: відсутні номер і дата документа, прізвище та підпис будь-якої посадової особи на цьому документі. Відсутність належним чином засвідчених копій документів на підтвердження суми податкового боргу та його розрахунку можливо компенсувати актом звірення розрахунків між позивачем та відповідачем станом на день ухвалення постанови, або рухом коштів по рахунках позивача та відповідача за період утворення податкової заборгованості на підставі запиту суду до банків, в яких обслуговуються СДПІ та ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»і дослідження судом відповідних виписок з цих рахунків.

Апелянт посилається на те, що в постанові відсутні обовязкові посилання на те, що позивач надав суду оригінали додатків до позову, або витребування судом їх та акту звірення розрахунків від позивача, або про запит суду до банків щодо руху коштів по рахунках сторін на день розгляду справи. В звязку з цим апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням матеріальних та процесуальних норм.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві за №01001 і є платником податків .

СДПІ ВПП у м.Миколаєві на підставі акту перевірки від 12.10.2009р. №1039/36/14312980 винесено податкове повідомлення-рішення №00012036/0 від 15.10.2009р. в якому визначена сума податкового зобов'язання в розмірі - 20187 ,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримані головним бухгалтером ДАКХ «ЧСЗ»15.10.2009р., про що свідчать підпис на корінці податкового повідомлення - рішення.

Крім того, ДАХК «ЧСЗ» (відповідач), згідно п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно обчислював суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та надав до СДПІ податкові декларації з податку на додану вартість: за вересень 2009р (№9001468688 від 19.10.2009р.) в якій визначена сума податкового зобов'язання по сплаті податку в розмірі 3154,00 грн.; за жовтень 2009р (№9001970019 від 19.11.2009р.) в якій визначена сума податкового зобов'язання по сплаті податку в розмірі 70557,00 грн.; за листопад 2009р (№9002304482 від 21.12.2009р.) в якій визначена сума податкового зобов'язання по сплаті податку в розмірі 394809,00 грн. (з урахуванням самостійно нарахованого штрафу в розмірі 630,00 грн.); за грудень 2009р (№9002613241 від 19.01.2010р.) в якій визначена сума податкового зобов'язання по сплаті податку в розмірі 1097808,00 грн.

Уточнюючою декларацією від 13.11.2009р. №9001468688 було збільшено суму податкового зобов'язання за травень 2009р. в розмірі - 72549,00 грн. (з урахуванням самостійно нарахованого штрафу в розмірі 3455,00 грн.).

Відповідач, згідно п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно обчислював суму податкового зобов'язання по сплаті земельного податку та надав до СДПІ податковий розрахунок земельного податку (№235 від 30.01.2009р.) в якому визначена сума податкового зобов'язання за вересень 2009р. в розмірі -355231,93 грн., за жовтень 2009р. в розмірі - 355231,93 грн.; за листопад 2009р. в розмірі-355231,93 грн.; за грудень 2009р. в розмірі-355231,94 грн.

Уточнюючим розрахунком від 18.08.2009р. №6400 було зменшено суму податкового зобов'язання за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. на суму - 42308,65 грн.

Уточнюючим розрахунком від 16.11.2009р. №9384 було збільшено суму податкового зобов'язання за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. на суму - 29616,05 грн. (з урахуванням самостійно нарахованого штрафу в розмірі 1410,29 грн.).

Відповідачу була направлена перша податкова вимога від 06.10.04 №1/247/15865, друга податкова вимога була направлена 12.11.04 №2/271/17703/10/24-014.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість та земельного податку складає 3067299 грн. 13 коп.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує наявність суми боргу та ставить питання про відстрочення терміну його сплати. Зазначене клопотання було вирішено ухвалою суду від 23.06.10р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи, що суми податкового зобовязання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький