Ухвала суду № 66646865, 23.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мохов Є.І.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №805/492/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів СіваченкаІ.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву міського голови Вугледарської міської ради про роз'яснення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі 805/492/16-а за позовом ОСОБА_3 до Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вугледарської міської ради в частині затримки виплати належних позивачу грошових сум у день її звільнення.

- стягнуто з Виконавчого комітету Вугледарської міської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2015 року по 01 грудня 2015 року .

- визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вугледарської міської ради в частині не нарахування та несплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.10.2015 року по 01.12.2015 року.

- стягнуто з Виконавчого комітету Вугледарської міської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 жовтня 2015 року по 01 грудня 2015 року (день фактичного закінчення повноважень позивача як заступника міського голови), у сумі 8564,50 грн.

- стягнуто з Виконавчого комітету Вугледарської міської ради на користь ОСОБА_3 компенсацію заборгованості за час затримки заробітної плати за вимушений прогул за період з 02 грудня 2015 року по 15 червня 2016 року у сумі 43437,62 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вугледарської міської ради на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016р. у справі № 805/492/16-а - задоволено частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016р. у справі № 805/492/16-а - змінено.

В абзаці шостому постанови Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016р. у справі № 805/492/16-а цифри «43437,62грн.» замінено на цифри 3000грн. (три тисячі).

В решті постанову Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016р. у справі № 805/492/16-а - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - відхилено, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року-залишено без змін.

10 лютого 2017 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла заява від міського голови Вугледарської міської ради про роз'яснення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду 21 вересня 2016 року по справі № 805/492/16-а.

Заява обґрунтована тим, що відповідачам не зрозумілий абзац третій резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, в частині чи враховані до встановленої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою розрахунку обов'язкові платежі та збори.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі", за правилами ст.170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, а саме з резолютивної частини постанови (яка є не зрозумілою заявнику) в абзаці шостому постанови Волноваського районного суду Донецької області від 04 липня 2016р. у справі № 805/492/16-а цифри «43437,62грн.» було замінено на цифри 3000грн. (три тисячі). Суд апеляційної інстанції виходив з положень ст.ст. 116, 117 КЗпП України та застосував право зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року є зрозумілою.

Щодо доводів заявника з приводу роз'яснення чи враховані до встановленої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою розрахунку обов'язкові платежі та збори, колегія суддів має зазначити наступне.

За чинним законодавством, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично, роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За змістом п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в резолютивній частині свого рішення зазначав, що середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням зборів та обов'язкових платежів.

Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що приписами пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, зі змісту рішення з у рахуванням правового підходу визначеному у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" вбачається що з суми 3000 грн, яка є заборгованістю за час затримки заробітної плати за вимушений прогул сплачуються збори та інші обов'язкові платежі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку, коли нормативно-правовий акт встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена нормативно-правовим актом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Із врахуванням наведеного, колегія зазначає, що механізм, визначений ст.170 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивами судового рішення, осіб, які беруть участь у справі, можуть оскаржити його у встановленому законом порядку, а відтак, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити, оскільки таке, зокрема його мотивувальна та резолютивна частини є зрозумілими, чітко сформульованими та викладеними.

Крім того, з огляду на зміст статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

Механізм, визначений ст.170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не згодний з судовим рішенням. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви міського голови Вугледарської міської ради про роз'яснення судового рішення. Оскільки дане судове рішення є зрозумілим, та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння і не перешкоджають його належному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 24, 170, 197, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви міського голови Вугледарської міської ради про роз'яснення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі 805/492/16-а за позовом ОСОБА_3 до Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів : О.О.Шишов

І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов