Ухвала суду № 66646675, 27.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2017 рокусправа № П/811/446/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

позивача : - Валявська О.О., дов. від 16.09.15 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі № П/811/446/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2016 Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 08.12.2015 № 0001092204 та №0001102204.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій Товариства з ТОВ «Зороківське», оскільки фактичне отримання товарів підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016р. у справі № П/811/446/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду, з огляду на досліджені первинні документи та з урахуванням норм чинного законодавства, мотивовано реальністю здійснюваних господарських операцій позивача з ТОВ «Зороківське» та наявність права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового періоду відповідного періоду та понесених витрат до витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі № П/811/446/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що до перевірки Товариством не надано документи щодо проведених розрахунків між контрагентами (банківські виписки по рахунках, платіжні доручення, тощо) та документи щодо транспортування соняшника від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи), а також дані матеріалів кримінального провадження, згідно з якими ТОВ «Зороківське», будучи на спеціальному режимі оподаткування, на виконання зазначених господарських договорів (за рахунок проведення фіктивних операцій по реалізації рослинницької продукції) штучно сформовано податковий кредит ряду підприємств реального сектору економіки, у т. ч. і ПрАТ "Креатив".

У додаткових поясненнях податкового органу від 29.08.2017 скаржник зазначає, що, як свідчить аналіз товарно-транспортних накладних, проставлено лише печатки ТОВ «Зороківське», договори з особами, які здійснювали перевезення - відсутні; відповідні відмітки на ТТН - відсутні; у ТТН, оформлених ТОВ «Зороківське» не вказано де конкретно навантажено товар, відомості про вагу насіння соняшника заповнені тільки ПрАТ «Креатив», тобто під час транспортування даних про вагу не було, графи про ватаж не заповнювались, мається надпис «без ваги», графи «документи з вантажем» - не заповнені, що ставить під сумнів, що товар дійсно відправлявся саме ТОВ «Зороківське».

ПрАТ "Креатив" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи про безпідставність доводів скаржника з огляду на те, що товар за спірними договорами поставлявся на умовах ЕХW (Правила Інкотермс в редакції 2010 року), тобто переоформлення товару здійснювалось на елеваторах ТОВ «Агрофірма «Контрактова» та ТОВ «Апостолове-Агро», і всі складські квитанції за спірними господарськими операціями наявні в матеріалах справи та були надані податковому органу до перевірки, як і копії завірених банком платіжних доручень, які свідчать про факт здійснення оплати за поставлений товар від ТОВ «Зороківське». При цьому твердження щодо недоліків товарно-транспортних накладних за спірними господарськими операціями, зазначені в додаткових поясненнях податкового органу від 29.08.2017, взагалі є недоречними, за відсутності їх як таких.

Крім того, ПрАТ «Креатив» вважає посилання податкового органу на матеріали кримінального провадження за взагалі є неприйнятними з огляду на наявність постанови слідчого управління УМВС України в Житомирській області МВС України про закриття провадження від 04.11.2015 по матеріалам зазначеного кримінального провадження. При цьому зі змісту вказаної постанови слідчого вбачається, що в ході розслідування встановлено наявність у ТОВ «Зороківське» у 2012 році робочої (трудової) сили, власно виробленої продукції соняшника, зареєстрованих площ орендованих земельних ділянок.

Зазначена правова позиція підтверджена представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції. Представники відповідача процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались , участі в судовому засіданні не приймали.

Обставини, пов'язані з проведенням Кіровоградською ОДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Креатив» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Зороківське» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (акт № 159/11-23-22-04/31146251 від 20.11.2015, т.1, а. с.12-46), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в ціні придбання товарів згідно господарських операцій з контрагентом ТОВ «Зороківське», реальність яких не підтверджена належним чином.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки від 20.11.2015 ПрАТ «Креатив» порушено:

- п.п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого Товариством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за півріччя 2012 року на суму 4 635 196 грн.;

- п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого Товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) за квітень 2012 року на суму 31 602 грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за серпень 2013 року на суму 927 039 грн.

Так, за позицією податківців, у зв'язку з не підтвердженням придбання сировини (насіння соняшника) ПрАТ «Креатив» у ТОВ «Зороківське» за квітень 2012 року, відсутні об'єкти оподаткування податком на вартість та податком на прибуток по взаємовідносинах з вказаним контрагентом з огляду на наступне:

- ПрАТ «Креатив» не було надано до перевірки документи про проведення розрахунків між контрагентами (банківські виписки по рахунках, платіжні доручення, тощо) та документи щодо транспортування соняшника від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи);

- за даними матеріалів кримінального провадження № 12015060000000022 ТОВ «Зороківське», починаючи з 2011 року до теперішнього часу, уклало ряд господарських договорів із підприємства реального сектору економіки, з приводу поставки (продажу) власного врожаю сільськогосподарських культур (кукурудзи, соняшнику та сої), а саме, з контрагентами-покупцями, в тому числі і ТОВ «Креатив», не маючи при цьому необхідних виробничих потужностей (відсутність сільськогосподарської техніки, працівників та земельних ділянок у необхідній кількості). ТОВ «Зороківське», отримавши на спеціальний рахунок податкове зобов'язань на додану вартість, з метою їх обготівкування перераховувало кошти на розрахункові рахунки суб'єктів господарської діяльності, які у відповідності до ст.55-1 ГК України мають ознаки фіктивності.

Також згідно з матеріалами даного кримінального провадження господарською діяльністю ТОВ «Зороківське» фактично керує колишній його засновник ОСОБА_3, який надає вказівки з приводу вирішення поточних питань діяльності товариства; функції бухгалтера товариства виконує ОСОБА_4, яка подає звітність, хоча офіційно на вказаному підприємстві працювала до 2012 року; ОСОБА_5 (директор ТОВ «Зороківське» з 05.10.2011 по 27.09.2012) не підписував жодних документів з приводу поставки господарської продукції, а після пред'явлення йому статистичної звітності цього товариства, яку ОСОБА_4 здала до органів статистики, пояснив, що вона є не достовірною, оскільки в ній завищено обсяги засіяних площ та зібраного врожаю; почеркознавчими експертизами від 30.07.2015 №№ 1/893, 1/767, 1/769, 1/865 встановлено, що від імені службових осіб ТОВ «Зороківське» щодо реалізації сільськогосподарської продукції підприємств-контрагентів виконані не цими особами, що підтверджує покази ОСОБА_5; допитаний в якості свідка засновник ТОВ «Зороківське» (директор в період 2010-2011) ОСОБА_6 показав, що зареєстрував підприємство за винагороду, будь-якої діяльності як керівник ТОВ «Зороківське» не здійснював; допитаний в якості свідка ОСОБА_5, показав, що перебував на посаді директора ТОВ «Зороківське» у період з 05.10.2011 по 27.09.2012, свої функціональні обов'язки він виконувати не міг, оскільки не бачив жодних документів, що стосуються фінансово-господарської підприємства, у нього не зберігалась печатка підприємства, а зберігалась у ОСОБА_4, свої підписи на податковій чи будь-якій іншій звітності він не ставив, з чого податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Зороківське» не мало фізичної можливості виростити насіння соняшника без наявності трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, допоміжних послуг та інше, та в подальшому реалізувати його на адресу ПрАТ «Креатив».

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За витягом з Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами господарської діяльності за КВЕД ПрАТ «Креатив», зокрема, є, виробництво зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), виробництво олії та тваринних жирів (10.41) (т.1, а. с.71-78).

У періоді, який перевірявся, ПрАТ «Креатив» в якості Покупця мало господарські відносини з ТОВ «Зороківське» (Продавець) з поставки насіння соняшнику врожаю 2011 року за договорами поставки № 888/п від 28.03.2012 та № 925/п від 11.04.2012 (т.1, а. с.91-94, 100-103).

Згідно з п.п.3.1, 3.5 даних договорів:

- товар поставляється на умовах ЕХW (Правила Інкотермс в редакції 2010 року) ТОВ "Агрофірма "Контрактова" (зерновий склад), складські квитанції, виписані ТОВ "Агрофірма "Контрактова" та ТОВ "Апостолове-Агро" (Елеватор, місце поставки);

- порядок переходу права власності: право власності на товар виникає у Покупця з моменту оформлення на ім'я Покупця складської квитанції на товар і підтверджується трьохстороннім актом прийму-передачі, який підписується уповноваженими особами Продавця, Покупця і Елеватора.

Так, згідно з п.п.1341.1.1 п.134.1 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами абз.1 п.150.1.ст.150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому докази, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Зороківське» статусу юридичної особи і статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій з позивачем, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації вищевказаних господарських договорів.

В свою чергу, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, у підтвердження виконання вищевказаних договорів з ТОВ «Зороківське» позивачем надано первинні документи: податкові накладні (т.1, а. с.95, 97, 104), договір про складське зберігання зерна та олійних культур № 83 від 27.03.2012, укладений між позивачем (поклажодавець) та ТОВ "Агрофірма "Контрактова" (зерновий склад), складські квитанції, виписані ТОВ "Агрофірма "Контрактова" та ТОВ "Апостолове-Агро", акти виконаних робіт, які свідчать про передачу на зберігання придбаного соняшнику вказаним підприємствам (т.1, а. с.99, 106-108; т.2, а. с.87-92,125-146); платіжні доручення, що свідчать про оплату вартості придбаного товару (т.1, а.с.96, 98, 105).

При цьому відповідачем не надано суду доказів того, що виписані вказаним контрагентом позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача, і водночас спростовують доводи скаржника про ненадання Товариством до перевірки документів щодо проведених розрахунків між контрагентами.

Скаржник зазначає, що відповідно до даних податкового обліку ІІрАТ «Креатив» та бази даних АС «Податковий блок», податкова накладна ТОВ «Зороківське» від 20.03.2012 №10/2 на суму 2 025 000 грн., в т. ч. ПДВ 337500 грн. у податковому обліку не відображена, як не відображено ТОВ «Зороківське» в податковій звітності з ПДВ взаємовідносини ІІрАТ «Креатив» у березні 2012 року.

Проти таких доводів скаржника позивач заперечує, зазначаючи, що обставини щодо податкової накладної ТОВ «Зороківське» від 20.03.2012 №10/2 на суму 2 025 000 грн., в т. ч. ПДВ 337500 грн. не стосуються спірних правовідносин, і не є предметом спору. Предметом спору, за твердження позивача, є питання правомірності віднесення ПрАТ «Креатив» сум ПДВ до складу податкового кредиту за іншими податковими накладними, а саме за податковими накладними № 1 від 02.04.2012, № 22 від 17.04.2012. І такі доводи позивача скаржником не спростовані.

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника про ненадання Товариством до перевірки документів щодо транспортування придбаного товару та виявленими відповідачем недоліками у наданих суду товарно-транспортних накладних, оскільки відсутність в бухгалтерських документах необхідних реквізитів є питанням відповідальності за порушення порядку введення бухгалтерського обліку і не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій, і характер зазначених відповідачем порушень при заповненні ТТН не спростовує факту транспортування певних вантажів.

Крім того, Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми № 1-ТН в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92 № 493/92 не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже він не є нормативно-правовим актом обов'язковим для виконання.

Таким чином, на цей час в Україні відсутня законодавчо затверджена форма товарно-транспортної накладної, тому суб'єкти господарювання можуть, на свій розсуд, як використовувати в своїй діяльності товаро транспортну накладну довільної форми, так і не використовувати її взагалі.

Щодо доводів скаржника на відсутність фактичного ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Зороківське», відсутності ресурсів (матеріальних та трудових) у ТОВ «Зороківське», необхідних для здійснення господарської операції, а інших доводів, які ґрунтуються на даних матеріалів кримінального провадження № 12015060000000022, то колегією суддів такі доводи не можуть бути прийняті як на доказ порушення позивачем податкового законодавства, оскільки за приписами частини 4 статті 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача (ТОВ «Зороківське»), у т. ч. по ланцюгу постачання, які б стосувались обставин даної справи. Матеріали ж кримінальних проваджень вироком суду не являються.

Тим більш, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, слідчим управління УМВС України в Житомирській області МВС України винесено постанову про закриття провадження від 04.11.2015 по матеріалам кримінального провадження №12015060000000022 у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Зороківське" складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України (т.2, а. с.108-112).

Що ж до відсутності ресурсів (матеріальних та трудових) у ТОВ «Зороківське», то посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов необхідних для здійснення господарської операції само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства, є передчасними.

Крім того, зазначаючи про не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з ТОВ «Зороківське», податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом (ст.234 ЦК України).

При цьому стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначених договорів.

Також податковий орган не надав належних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства про скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ:

- від 08.12.2015 № 0001092204, яким Товариству було зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за півріччя 2012 року у розмірі 4635196 грн.

- від 08.12.2015 № 0001102204, яким Товариству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 390 559 грн., з них за основним платежем - 927 039 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 463 520 грн. (т.1, а. с.10, 11).

Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, а тому не можуть слугувати підставою для скасування спірної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі № П/811/446/16 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. у справі № П/811/446/16 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 99425 ( дев'яносто дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять ) грн. 70 коп.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко