Постанова № 66646241, 12.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 травня 2017 р. № 820/1066/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Могильової І.А.,

представника відповідача - Книги Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна " до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016 року №0024121204 Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на загальну суму 170 грн. у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток. В даному акті відповідач зазначив про неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2016 року. На підставі вищевказаного акту відповідачем складено та надіслане податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2016 року, яким застосовано суму штрафу у розмірі 170,00 грн., що наразі оскаржується.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи позову, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - Східна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.26-27) вказав, що актом камеральної перевірки №5073-20-38-12-04-17/33607742 від 15.11.2016 року встановлено неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2016 року, чим порушено пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України. Таким чином податкове повідомлення-рішення №0024121204 від 30.11.2016 року, яким нараховані штрафні санкції правомірне та обґрунтоване, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях, та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що 15.11.2016 року відповідачем - Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, проведено камеральну перевірку ТОВ "Корнеліус України" з податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період - 3 квартал 2016 року.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.11.2016р. № 5073-20-38-12-04-07/33607742 (а.с.8-9), висновками якого встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток.

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач надіслав на адресу Східної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області заперечення на акт перевіпрки. (а.с.10-12).

Листом Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №14897/10/20-33-12-04-16, висновки акту перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.11.2016 року №5073-20-38-12-04-07/33607742 залишено без змін, посилаючись на те, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.07.2016 року №585 "Про затвердження змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" з 19.08.2016 року діє нова форма податкової декларації з податку на прибуток. (а.с.13-14).

На підставі акту перевірки відповідачем складене та надіслане податкове повідомлення-рішення від 30.11.2016р. №0024121204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (а.с.15).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №5073-20-38-12-04-07/33607742 від 15.11.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2016 року позивач за допомогою електронного документообігу направляв відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016р. за формами J0100114, що підтверджується відповідною квитанцією. (а.с. 16).

Квитанцією №2 ДФС України повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" про те, що документ - податкова декларація з податку на прибуток підприємств з квартальними періодами із граничним строком 40 днів, пакетно не прийнято, у зв'язку з виявленими помилками, а саме: форма (або вказана версія форми) документу не подається в цьому звітному періоді. (а.с.18).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Згідно положень п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, чинні до такого визначення. Тобто, квартальні платники податку на прибуток вперше звітують за зміненою формою за підсумками 2016 року, а за 3 квартал 2016 року декларація повинна бути подана за попередньою формою.

З аналізу вищевказаних положень діючого законодавства, суд доходить висновку, що відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав не передбачених приписами Податкового кодексу України не допускається, отже, відповідачем безпідставно та без дотримання норм діючого законодавства відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" у прийняті податкової декларації за 3 квартал 2016 року.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати здійснюється у відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30.11.2016 року №0024121204.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" (місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.61, оф.3/7, код ЄДРПОУ - 33607742) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.17, код ЄДРПОУ 39859591).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 травня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.