Постанова № 66645528, 10.05.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року 12:55Справа № 808/941/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В. та представників

позивача: ОСОБА_1

відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ»

до Запорізької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 квітня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» (далі позивач або ТОВ ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ») до Запорізької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач або ЗОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0011361202 від 23.08.2016.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 27 лютого 2015 року ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» подано до ДПІ Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_1 від 27.02.2015, за період - 2014 рік, задекларовано до сплати суму 246937,10 грн. 27 лютого 2016 року ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» подано уточнюючу податкову декларацію на прибуток підприємств за період - 2014 рік, якою зменшено податкове зобов'язання за зазначений період на суму 247 910,00 грн. На думку контролюючого органу ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» несвоєчасно сплачена сума узгодженого зобов'язання, а саме - 27.02.2016 з затримкою в 353 дні, відповідальність за що передбачено п. 126.1. ст. 126 ПК України. Однак позивач вважає, що надання податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї (уточнюючої декларації), це лише надання відповідної податкової інформації, визначення узгодженої суми до сплати, або зменшення податкового зобов'язання, але не в якому разі це не є сплатою або підтвердженням сплати узгодженого зобов'язання або податкового боргу.

Ухвалою суду від 13 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/941/17, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 26 квітня 2017 року.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладався до 10 травня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення та пояснив, що ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» засобами телекомунікаційного зв'язку подало звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (реєстр. №9081238379 від 27.02.2015), в якій самостійно визначило суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 247910,00 грн. (граничний термін сплати 11.03.2015). Внаслідок несплати задекларованої суми з податку на прибуток станом на 12.03.2015 в інтегрованій картці платника виник податковий борг у розмірі 246937,09 грн. 27 лютого 2016 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, якою зменшено податкове зобов'язання періоду, що уточнюється на суму 247910,00 грн. В інтегрованій картці платника, у звязку із зменшенням суми податкового зобовязання, відповідно до уточнюючої податкової декларації, відбулось погашення суми боргу, як то передбачено положеннями пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та п.2.3, 2.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.12.2010 за №953 (чинної на момент здійснення облікової операції). Вважає, що оскільки нарахування за уточнюючим розрахунком в інтегрованій картці платника проводяться за датою фактичного подання до контролюючого органу, то до платника податку, який після граничного терміну сплати податкових зобов'язань подає уточнюючий розрахунок, де зменшує податкові зобов'язання, задекларовані в податковій декларації за звітний (податковий) період, повинні застосовуватися штрафні санкції, передбачені п. 126.1 ст.126 ПК України.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу» зі змінами та доповненнями, п.п.20.4. п.20.1. ст.20 та п.75.1. мт.75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, головним державним ревізором інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків та зборів з юридичних осіб, ОСОБА_3 в приміщенні Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, а саме по декларації №9081238379 від 27.02.2015 узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 246937,10 грн. сплачена з затримкою у 353 дні.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки несвоєчасної сплати визначеного грошового зобовязання від 18.07.2016 №222/08-29-12-02-16/32420004. (а.с. 6).

На підставі висновків акту перевірки, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення рішення форми «Ш» від 23.08.2016 №0011361202, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 49387,42 грн. (а.с. 7).

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від 25.11.2016 вих.№10/08-01-10-01-13 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 23.08.2016 №0011361202 - без змін. (а.с. 10-11).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 16.02.2017 №3197/5/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення рішення ЗОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.08.2016 № НОМЕР_2 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, - без змін. (а.с. 14-15).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням та вищезазначеними рішеннями, прийнятими за результатами адміністративного оскарження, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на 01.03.2015, згідно інтегрованої картки платника з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, за позивачем обліковувалась переплата у сумі 972,91 грн.

27 лютого 2015 року ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» засобами телекомунікаційного зв'язку подало звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (реєстр. №9081238379 від 27.02.2015), в якій зазначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 247910,00 грн. (а.с. 16-20).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з вимогами п. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В строки встановлені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України самостійно визначене податкове зобовязання позивачем сплачено не було. Проти даної обставини сторони не заперечували.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено 1095 днів для подання уточнюючої декларації.

27 лютого 2016 року ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» засобами телекомунікаційного зв'язку подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (реєстр. №9082221622 від 27.02.2016), якою зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 247910,00 грн. (а.с. 22-24).

Тобто уточнюючою податковою декларацією податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств було зменшено на ту ж саму суму яка була зазначена у звітній податковій декларації.

Податковий орган вважає, що в звязку з поданням уточнюючої податкової декларації фактично відбулась сплата (погашення) самостійно визначеного податкового зобовязання, проте з порушенням граничного строку сплати на 353 дні, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.126 Податкового кодексу України. Також зазначає, що позиція контролюючого органу з цього питання викладена в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія питання 134, під категорія 134.01, чинна на дату здійснення облікової операції) (а.с.41-44).

Проте суд вважає позицію податкового органу необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, Податковий кодекс України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом.

У даному ж випадку при поданні уточнюючої податкової декларації відсутній обєкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки подання уточнюючої податкової декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобовязання.

Податкова декларація, у тому числі уточнююча, не є документом, що підтверджує здійснення платником податків сплати податкових зобов'язань.

Податковим кодексом України або іншими нормативно-правовими актами, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, не розглядається подача уточнюючих податкових декларацій, якими змінено розмір податкових зобов'язань, у якості сплати платником податків узгоджених первинними (звітними) податковими деклараціями податкових зобов'язань.

Крім того, на думку суду, за умови відсутності уточнюючої податкової декларації узгодженою є та сума грошового зобов'язання, яка вказана у податковій декларації, однак коли таку уточнюючу податкову декларацію подано, то узгодженою буде сума грошового зобов'язання, яка вказана вже в уточнюючій податковій декларацій, оскільки з моменту її подання відповідні дані, викладені у звітній податковій декларації, вважаються помилковими.

Що стосується посилання відповідача на позицію контролюючого органу викладену в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», то суд дане посилання відхиляє, оскільки воно стосується питання нарахування пені, що регламентується ст. 129 Податкового кодексу України та жодним чином не стосується ст. 126 Податкового кодексу України на підставі якої нараховано штрафні санкції позивачу.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення ЗОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0011361202 від 23 серпня 2016 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23 серпня 2016 року №0011361202.

3. Судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот ) гривень 00 копійки присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯ-ПЕТРОЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко