Ухвала суду № 66645328, 16.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в забезпеченні позову)

16 травня 2017 року Житомир Справа № 806/509/17

Категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Вірьовкіна О.І.,

третьої особи - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горкуші Ольги Леонідівни, третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комунального підприємства "Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5" Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування внесених змін,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горкуші Ольги Леонідівни третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Комунального підприємства "Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5" Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування внесених змін.

13.05.2017 позивач подала через канцелярію суду клопотання, в якому просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

- заборони ОСОБА_4 або будь-яким іншим особам вчиняти будь які дії, пов"язані з відчуженням на користь третіх осіб нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна №41476418101, загальною площею 91,3, в тому числі проведення будь-яких реєстраційних дій з зазначеним об"єктом нерухомого майна або внесенням будь-яких змін до запису про право власності на зазначене приміщення до набрання рішенням суду законної сили;

- заборони ОСОБА_4 або будь-яким іншим особам проводити роботи з реконструкції, капітального ремонту або будь-яких робіт, пов"язаних зі зміною технічних характеристик нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна №41476418101) до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вона є власником квартири №8 в будинку за адресою АДРЕСА_1, а також співвласником допоміжного приміщення в цьому будинку, яке внаслідок неправомірних дій відповідача, фактично перейшло у власність ОСОБА_4. Остання звернулася до Богунського районного суду з позовом, в якому просить здійснити демонтаж каналізаційної мережі, по якій здійснюється водовідведення з квартири, що їй належить. Провести ремонтні роботи до вирішення спору не представляється можливим, оскільки ОСОБА_4 не надає доступ до підвального приміщення. Зазначає, що ОСОБА_4 здійснює реконструкцію даного приміщення з метою його подальшого перепродажу, що є очевидним. У разі ухвалення судового рішення на її користь, відчуження ОСОБА_4 зазначеного вище приміщення під час розгляду справи, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Тому , просить суд вжити заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти забезпечення позову.

Представник Житомирської міської ради в судовому засіданні підтримав клопотання позивача про забезпечення позову.

Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, вважає, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положеннями ст.117 КАС України передбачено, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не наведено обставин щодо необхідності забезпечення позову та не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або унеможливило б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких.

Відповідно до ч.3 та 4 ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Таким чином, формулюючи спосіб, в який необхідно забезпечити даний позов, позивачу необхідно враховувати норми чинного законодавства в поєднанні із ч.3,4 ст.117 КАС України, згідно якої адміністративний позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень або забороною вчиняти певні дії.

Виходячи із приписів ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вжити заходів забезпечення адміністративного позову лише до відповідача, який є суб'єктом владних повноважень і рішення якого є предметом розгляду справи.

Отже, з вищевказаних правових норм вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову можливо лише в інтересах позивача та у спосіб зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або забороною вчиняти йому певні дії. При цьому такі заходи можуть стосуватися лише рішень та дій відповідача у справі і не можуть поширюватися на третіх осіб чи інших осіб, які не приймають участі у її розгляді.

Однак, представником позивача фактично заявлено клопотання про забезпечення позову не до суб'єкта владних повноважень - приватного нотаріуса як державного реєстратора, а до фізичної особи, яка залучена до участі в даній справі як третя особа, що виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що забезпечення позову, предметом якого є рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора, шляхом заборони на здійснення будь - яких дій щодо відчуження нерухомого майна, є втручання у право власності третьої особи.

Також, відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про захист прав власності не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення даного позову в розумінні ст. 117 КАС України.

Будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.

Суд зазначає, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами і третьою особою доказів під час судового розгляду конкретної справи.

Також суд вважає, що забезпечення позову шляхом заборони проводити роботи по реконструкції, капітальному ремонту або будь-яких робіт, пов"язаних зі зміною технічних характеристик нежитлового приміщення, не може бути застосовано адміністративним судом, оскільки це суперечить завданням адміністративного судочинства.

Враховуючи недоведеність позивачем існування обставин, вказаних у ч. 1 ст. 117 КАС України, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленого клопотання, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 117,118,160,165,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складено 22 травня 2017 року