Постанова № 66645143, 26.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року № 810/931/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до підприємства регіональних перевезень "Атасс" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до ПРП "Атасс" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач вчасно не сплатив розстрочену заборгованість, до 31.12.2015, в сумі 92491,29 грн., згідно рішення №1 про розстрочення відповідачу заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, котре було прийнято відповідно до пункту 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 8 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зі сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року». Оскільки несплаченою залишилась сума у розмірі 4868,19 грн., що підтверджується даними особового рахунку страхувальника, позивач звернувся до суду.

В призначений для розгляду справи день та час сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у зв’язку з неотриманням копії позовної заяви, просив зобов’язати позивача надати йому адміністративний позов з усіма додатками до нього а суду належні докази надання таких документів відповідачу, які зазначені в інформаційному листі №2091/11/13-11 від 16.11.2011 Вищого адміністративного суду України.

Згідно матеріалів справи, 06.03.2017, позивач направив відповідачу адміністративний позов цінним листом разом з усіма додатками до нього, що підтверджується чеком оператора поштового зв’язку про надання послуги, описом вкладення у цінний лист та відбитком календарного штемпеля ПАТ «Укрпошта» про отримання реєстрованого поштового відправлення за номером відстеження 0710101641357. Згідно опису вкладення у цінний лист до поштового відправлення було долучено 28 документів: адміністративний позов, копії розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій список №1, 2, копія листа про направлення розрахунків відповідачу, копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, копію заяви про розстрочення заборгованості, копію акту звірки сум заборгованості, копію особової картки, копію рішення про розстрочення, копію особового рахунку сплати розстрочених сум боргу, копії супровідних листів, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. За інформацією ПАТ «Укрпошта» реєстроване поштове відправлення за номером відстеження 0710101641357 від 06.03.2017 - не вручене під час доставки. Відповідно до ч. 3, ст.. 106 КАСУ суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Листом №2091/11/13-11 від 16.11.2011 Вищий адміністративний суд України підсумував наступне: "З огляду на викладене та, з урахуванням вимог ч. 3, ст. 106 КАСУ, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом".

З огляду на вищезазначене та доданих доказів, суд вважає, що позивач виконав свій обов’язок щодо надіслання копії позовної заяви відповідачу у повному обсязі відповідно до ч. 3, ст. 106 КАСУ.

На підставі ч.6 ст. 128 КАСУ, суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

ПРП "Атасс" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 23241723, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в УПФУ у місті Славутичі Київської області.

Позивачем, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв’язку з виплатою та доставкою пенсій.

01.04.2011 позивачем було прийнято рішення №1 про розстрочення відповідачу заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 в сумі 92491,29 грн. рівними частинами, починаючи з 01.04.2011 по 31.12.2015.

Листом №321/05 від 30.01.2017 позивач направив відповідачу рішення №1 від 26.01.2017 про скасування рішення про розстрочення №1 від 01.04.2011 відповідно до пункту 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 8 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зі сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року», оскільки відповідач не сплатив до 31.12.2015 всю суму боргу, несплаченою залишилась частина заборгованості в сумі 4868,19 грн., що підтверджується даними особового рахунку страхувальника.

Рішення №1 від 26.01.2017 про скасування рішення про розстрочення відповідач отримав 02.02.2017, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Залишок несплаченої суми 4868,19 грн. відповідачем добровільно не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на таке:

принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо. Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 визначено, зокрема пп. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон України № 1788-ХІІ).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, ст. 27, 28 Закону України № 1058-ІV регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком. Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV, страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Отже, грошові кошти, які сплачуються суб’єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону № 1058- IV. Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, конкретизовано у пункті 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загально обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі – Інструкція № 21-1).

Так, згідно абз. 3 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що застосована у абз. 3 п. 6.1 Інструкції № 21-1 конструкція «призначених та/або виплачених у 2004 році» відповідає змісту положення «починаючи з дня набрання чинності цим Законом», вжитому законодавцем в абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, оскільки з дня набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року), цей Закон встановлює загальний обов'язок всіх підприємств відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 з поетапним (щорічним) збільшенням частки відшкодування, без винятків і пільг.

Відтак, незалежно від того, чи призначена особі пільгова пенсія за списком № 1 до 1 січня 2004 року, чи після 1 січня 2004 року, підприємство, в силу вимог абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та абз. 3 п. 6.1 Інструкції № 21-1, має покривати витрати Пенсійного фонду на її виплату і доставку, починаючи з 2004 року.

Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.7, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 5 пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 роику за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Тобто, зазначеною нормою абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV прямо передбачено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 4868,19 грн. не погашена вона підлягає стягненню з відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 254 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства регіональних перевезень "Атасс" Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" код за ЄДРПОУ 23241723 на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 в сумі 4868 (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.