Рішення № 66644763, 19.05.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/3554/16-ц

Провадження № 22-ц/792/703/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуючий)

ОСОБА_2, ОСОБА_3О

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 зазначала, що 1 вересня 2012 року вона була прийнята на роботу та працювала на посаді викладача у Кам`янець-Подільський професійній художній ліцей, а 10 квітня 2013 року пішла у декретну відпустку. 20 червня 2016 року ОСОБА_4 працівниками ліцею було видано трудову книжку із записом від 01.09.2015 р. про звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України та звільнено у звязку з реорганізацією ліцею. Позивач звільнення вважає незаконним, а тому просила суд поновити її на роботі викладачем у Державному навчальному закладі «Подільський центр професійно-технічної освіти» та стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10.06.2016 р. по день поновлення її на роботі.

В заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_4 просила поновити її на роботі викладачем у Державному навчальному закладі «Подільський центр професійно-технічної освіти» та стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день поновлення її на роботі, а саме 11690,49 грн., та моральну шкоду в сумі 1450 грн.

Рішенням Кам`янець- Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді викладача державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» з 1 вересня 2015 року.

Стягнуто з державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» на користь ОСОБА_4 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 11588,40 грн. та 1450 грн. відшкодування моральної шкоди з урахуванням податків, обовязкових зборів та платежів.

Стягнуто з державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

В апеляційній скарзі державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підтвердження незаконності рішення зазначається про помилковість висновку суду про те, що не було надано доказів змін в організації виробництва і праці, оскільки позивачка була прийнята на роботу на посаді викладача матеріалознавства в Камянець-Подільський професійний художній ліцей, а позивалась до ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», що є доказом змін в організації виробництва та праці. ОСОБА_4 викладала 157 годин матеріалознавства в рік, така кількість викладання не надавала права на трудовий стаж, оскільки кількість годин має становити не менше 180 годин на навчальний рік. Суд стягнув за період 01.09.2015 року по день винесення рішення середній заробіток за нібито прогул. Таке нарахування і незаконне і нелогічне, адже якщо позивачка перебувала в неоплачуваній відпустці по 9.06.2016 року, то не могла бути в вимушеному прогулі та не мала права на компенсацію середнього заробітку. Крім того, позивачка звернулася до суду з пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП України місячного терміну.

В засіданні апеляційного суду представник ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2012 р. позивач ОСОБА_4 була прийнята на роботу в Камянець-Подільський художній ліцей на посаду викладача матеріалознавства погодинно з 1.09.2012 р., що підтверджується записами в трудовій книжці.

Наказом №33-к від 01.09.2015 р. по Камянець-Подільському професійному художньому ліцею ОСОБА_4 звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Про наступне вивільнення за 2 місяці відповідач ОСОБА_4 не повідомляв.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 679 від 26.10.2015 р. реорганізована юридична особа Державний професійно-технічний навчальний заклад «Камянець-Подільське вище професійне училище», Камянець-Подільський професійний художній ліцей шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Про скорочення штатів в зазначеному наказі не вказано.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років якщо дитина потребує домашнього догляду, і жінці надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеному у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку за ч.6 ст. 179 КЗпП України) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обовязковим працевлаштуванням.

Враховуючи, що про наступне вивільнення, в порушення ст. 49-2 КЗпП України, ОСОБА_4 не попереджалася, законодавство забороняє скорочення посади особи, яка перебуває у відпустці по вагітності та пологах, а також у відпустці по догляду за дитиною, віком до трьох років, суд прийшов до висновку, що позивача слід поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними і узгоджуються з наявними у справі та дослідженими судом доказами.

Встановлено, що 01.09.2012 р. позивач ОСОБА_4 була прийнята на роботу в Камянець-Подільський художній ліцей на посаду викладача матеріалознавства погодинно з 1.09.2012 р., а наказом №33-к від 01.09.2015 р. по Камянець-Подільському професійному художньому ліцею ОСОБА_4 звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Про наступне вивільнення за 2 місяці відповідач ОСОБА_4 не повідомляв.

09.06.2013 р. в ОСОБА_4 народився син ОСОБА_7, на час звільнення позивача дитина не досягла віку трьох років, а тому відповідач не вправі був звільнити позивача з роботи.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність безумовних підстав для поновлення ОСОБА_4 на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Проте при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд допустився помилки.

Суд першої інстанції правильно вказав, що середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Як видно з матеріалів справи, за два місяці перед звільненням з роботи ОСОБА_4 не працювала, не працювала вона і попередні перед цими два місяці.

Відповідно до абзацу 4 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з останнім абзацом пункту 4 цього Порядку, в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Встановлено, що відповідно до тарифікаційного списку викладачів та інших працівників професійного художнього ліцею на 2012-2013 навчальний рік викладачу ОСОБА_4 установлено 157 годин матеріалознавства на рік з погодинною ставкою 22,17 грн.

Таким чином, річний заробіток становить 157 х 22,17 = 3480,69 грн., одноденний 3480,69 : 365 = 9,54 грн. Кількість календарних днів вимушеного прогулу становить 534, а тому сума середнього заробітку становить 534 х 9,54 = 5094,36 грн.

Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід змінити, зменшивши стягнуту суму з 11588,40 грн до 5094 (пять тисяч девяносто чотири) грн 36 коп.

В іншій частині рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року залишити без змін, оскільки воно постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначається, що позивачка звернулася до суду з пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП України місячного строку.

Проте такі доводи є безпідставними, оскільки судом першої інстанції обставини дотримання строку на звернення в суд з позовом перевірялися і правильно встановлено, що ОСОБА_4 не пропустила строк звернення в суд з позовом про поновлення на роботі.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Підставою для часткової зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, порушення норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, зменшивши стягнуту суму з 11588,40 грн до 5094 (пять тисяч девяносто чотири) грн 36 коп.

В іншій частині рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді підпис ОСОБА_3О

підпис ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції Швець О.Д.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія №54; 55