Вирок № 66638805, 22.05.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2377/17-к

н.п. 1-кп/415/423/17

ВИРОК

Іменем України

22.05.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Гусак О.О.

захисника Бондаренко Ю.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240000604 від 24.03.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, не працюючої, інвалідом не являється, раніше судимої: 18.06.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 307, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 24.12.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 309, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2017 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, під час розмови з господаркою квартири потерпілою ОСОБА_3, відкрито викрала її мобільний телефон «NOKIA RM 1133».

Заволодівши майном ОСОБА_3, ОСОБА_2 втекла з місця скоєння злочину, а викраденим майном розпорядилася на свій розсуд. Своїми діями ОСОБА_2 , спричинила потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/281-69е від 30.03.2017 року на суму 250 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України визнала повністю, від надання пояснень у вільній формі відповідно до ст. 63 Конституції України відмовилася. Відповідаючи на питання суду зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 24 березня 2017 року у денний час, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, під час розмови з господаркою квартири потерпілою ОСОБА_3, яка є особою похилого віку, відкрито викрала її мобільний телефон «NOKIA RM 1133». Викрадений телефон повернуто потерпілій. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила пробачити її та суворо не наказувати. На даний час вона готова нести відповідальність за свої дії, а в подальшому зобов'язалась такого не повторювати. Просила суд суворо її не наказувати та врахувати стан її здоров'я, а також те, що вона є одинокою матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно якої вона не позбавлена батьківських прав та яка на даний час знаходиться у притулку. Вона має намір вилікуватися та забрати дитину з притулку.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву в якій просила суд розглядати дане кримінальне провадження за її відсутністю, у зв'язку з неможливістю прибути до суду за станом здоров'я. Сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутністю потерпілої.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини події, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна повністю доведена в судовому засіданні, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання, інвалідом не являється, на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 65,66), відомості про перебування на обліку у лікаря нарколога відсутні, не одружена (а.с.45), має неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться у дитячому притулку в місті Троїцьку, у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с. 67), раніше судима (а.с. 62-64);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини у вчиненні злочину, стан здоров'я та наявність тяжкого захворювання, пов'язаного з захворюванням легенів.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченої суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи: тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої та її репутацію, яка на час вчинення злочину не працювала, єдиного джерела доходів не мала, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів, належних висновків для себе не зробила та знову вчинила умисний злочин проти власності, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченої, її схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття обвинуваченої ОСОБА_2 та повне визнання вини останньої, яка в судовому засіданні вибачалася за скоєне, виказала готовність нести встановлену законом відповідальність, а також те, що ОСОБА_2 страждає на тяжку хворобу пов'язану з захворюванням легенів, що підтверджується медичною довідкою начальника медичної частини Державної установи «Харківська установа виконання покарань № 27», має неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 мінімальну міру покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією статті 186 ч.1 КК України з урахуванням вимог, передбачених ст. 63 ч. 2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Запобіжний захід - у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області 27.03.2017 року слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2 слід обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 22 травня 2017 року.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - з 24.03.2017 року (а.с. 46-49) до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/163е від 07.04.2017 року (а.с. 88-92), у сумі 660 гривень 30 копійок (а.с.87) (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/281-69е від 30.03.2017 року (а.с.76-79), у сумі 660 гривня 30 копійок (а.с.80) (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) - підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- мобільний телефон «NOKIA RM 1133», який згідно розписки (а.с.82) знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - підлягає поверненню власниці - ОСОБА_3

Керуючись ст. 349 ч. 3, ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22 травня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення з моменту її затримання - з 24 березня 2017 року до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/163е від 07.04.2017 року у сумі 660 гривень 30 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/281-69е від 30.03.2017 року у сумі 660 гривень 30 копійки (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- мобільний телефон «NOKIA RM 1133», який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - повернути власниці - ОСОБА_3

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченій та направити потерпілій в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова