Рішення № 66627693, 22.05.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10559/16-ц

Провадження № 2/219/310/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2017 Артеміський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Халаджи А.В. , Андрусенко С.В.

За участю позивача Береза М.О.

Представника відповідача ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовом військової частини А 2730 до ОСОБА_3 Про відшкодування шкоди заподіяної працівником під час виконання службових обов'язків .

В С Т А НО В И В:

2.11.2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те ,що Північна - східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю під час фінансового аудиту військової частини А 2730 який проводився за період з 22.01.2013 року по 5.10.2015 року було встановлено , що в порушення вимог пунктів 168.1.1, 168.1.2 статті 168 Податкового кодексу України не було утримано податок в сумі 25 892 ,85 гривень із суми доходів осіб ,що отримали компенсацію за не отримане речове забезпечення відповідальною за утримання зазначеного податку була ОСОБА_3,яка на той час виконувала обов'язки начальника фінансової служби військової частини А-2730 м Артемівськ . Так ,військовій частині А 2730,за бюджетною програмою КПКВ 2101020/3,,Забезпечення діяльності ЗС України та підготовка військ ,,за загальним фондом про КЕКВ 2210,ст0636/3 ,були виділені кошторисні призначення для погашення кредиторської заборгованості по компенсації за не отримане речове майно на загальну суму 172 629 гривень. Компенсація була нарахована та виплачена 43 чоловікам в сумі 172619 гривень ,при цьому за відомостями податок з доходів фізичних осіб утриман не був та відповідно до бюджету не перерахований. Таким чином ,внаслідок порушення вимог пунктів 168.1.1.,168 1.2. ст. 168 Податкового кодексу України в частині утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб з компенсації за речове забезпечення , було недоотримані бюджетом кошти у сумі 25 892,85 гривень. Військовою частиною згідно роздавальних відомостей №52,11 частково утримано 7506 ,28 гривень .Смуа коштів яка залишається не утриманою становить 18 386 ,57 гривень .Факт не утримання зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб підтверджується довідкою про виплату сум компенсації за речове мано виплачене за рішенням судів ,за якими не було отримано прибутковий податок,та роздавальною відомістю №13 про виплату компенсації за речове мано звільненим військовослужбовцям. Крім того під час проведення вище вказаного аудиту встановлено,що ОСОБА_3 ,виконуючи обов'язки начальника фінансової служби частина А 2730 здійснила переплату грошового забезпечення ,внаслідок безпідставно відшкодованого податку на доходи фізичних осіб військовослужбовцям ,після звільнення їх з військової служби на загальну суму 2039,12 гривень ,чим заподіяно шкоду військової частині на зазначену суму що підтверджується довідкою . Військовою частиною згідно роздавальної відомості №60 частково утримано 281,64 гривень. Сума коштів яка залишається не утриманою становить 1757,48 гривень . Вважає ,що відповідно до п.2 ст. 133 КЗпП України,якщо шкоду підприємству, установі ,організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам , керівники структурних підрозділів несуть відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди,але не більше свого середньомісячного заробітку. Середньомісячний заробіток ОСОБА_3 складав 11319 ,78 копійок . Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь військової частини А2730 в рахунок відшкодування шкоди 11 319 ,78 гривень.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги ,просив позов задовольнити по підставах викладених у позовній заяві , надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві,також поянив ,що наказ про переведення ОСОБА_3В начальником фінансової служби військової частини А-2730 м. Артемівськ за період з 22.01.2013 року по 5.10.2015 року можливе втрачене ,не утриманий та не перерахований податок з доходів фізичних осіб з виплаченої компенсації за речове забезпечення на суму 25 892,85 гривень до державного бюджету позивачем не перераховувався.

Представник відповідача позов не визнав пояснив ,що не має вини відповідача щодо спричинення збитків позивачу ,так як відповідачка не працювала на посаді начальника фінансово економічної служби ,не нараховувала вказані виплати,та відомість підписана також командиром військової частини. Крім того пояснив ,що виплати проводились на підставі рішень суду в яких було вказано суму яка підлягає сплаті військовослужбовцям , та будь які роз'яснення щодо порядку виконання цих рішень ,а саме зменшення суми виплат відсутні.

Заслухав пояснення сторін та дослідив письмові матеріали справи суд встановив наступні обставини:

Відповідно до аудиторського звіту №234/1/31/51 від 28.10.2015 року Про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частина А2730 за період з 22.01.2013 року по 5.10.2015 року п 3.1.3 позивачу запропоновано в термін до 27.11.2015 року прийняти управлінське рішення за фактом не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб з виплаченої компенсації за речове забезпечення на суму 25 892,85 гривень у відповідності до вимог чинного законодавства України (арк. с.229 ) Статтею 133 КЗпП України передбачені випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників.

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Відповідно до ст 60 ЦПК України

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні позивачем не надано жодного доказу якій б підтверджував той факт , що відповідач , а саме ОСОБА_3 була керівником підприємства , установи, організацій та їх заступником, а також керівником структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступником ,та що з вини відповідача ОСОБА_3 не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб з виплаченої компенсації за речове забезпечення на суму 25 892,85 гривень яка визначена у результатах планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частина А2730 за період з 22.01.2013 року по 5.10.2015 року.

Пояснення представника позивача про те що наказ про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника фінансової служби військової частина А2730 за період з 22.01.2013 року по 5.10.2015 року можливо втрачене ,а той факт що вона виконувала обов'язки начальника фінансової служби підтверджується копією наданої ним довідки ( арк. с. 6-9 т.1 ) ,та роздавальною відомістю №13 (арк.с.10 ) які підписані ОСОБА_3 суд вважає безпідставними ,так як в судовому засіданні вони спростовуються поясненними представника відповідача та наданою відповідачем трудовою книжкою ,копія якої міститься на арк. с. 5 та з якої вбачається ,що відповідача відповідно до наказу №219 від 31.10.2008 року переведено економістом фінансово економічної служби,а відповідно до наказу №514 від 9.12.2009 року відповідача переведено на посаду економіста 2 категорії та з вказаної посади її і звільнено з 31.12.2015 року.

Враховуючи викладене суд вважає на необхідне у задоволенні позову відмовити так як він не знайшов своє підтвердження доказами у судовому засіданні.

Керуючись ст. 15,30,62,203 ЦПК України , 133 КЗпП України ,суд

Вирішив :

У задоволенні позову військової частини А2730 до ОСОБА_3 Про відшкодування шкоди заподіяної працівником під час виконання службових обов'язків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з часу його проголошення.

Суддя Л.І.Хомченко

Справа № 219/10559/16-ц

Провадження № 2/219/310/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2017 Артеміський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Халаджи А.В. , Андрусенко С.В.

За участю позивача Береза М.О.

Представника відповідача ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовом військової частини А 2730 до ОСОБА_3 Про відшкодування шкоди заподіяної працівником під час виконання службових обов'язків .

В С Т А НО В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду повязаного з потребою в обгрунтуванні доводів сторін на що може бути витрачено значний час суд вважає на необхідне постановити його вступну та резолютивну частину .

Керуючись ст. 15,30,62,203 ЦПК України , 133 КЗпП України ,суд

Вирішив :

У задоволенні позову військової частини А2730 до ОСОБА_3 Про відшкодування шкоди заподіяної працівником під час виконання службових обов'язків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з часу його проголошення.

Суддя Л. І. Хомченко