Рішення № 66626893, 16.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер 755/12668/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Арапіна Н.Є.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4852/2017 Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк»на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 057- 2008-1640, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,45 % річних. 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором. 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р/1, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором. 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р/2, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідачі борг не сплатили. Порушили умови договору. Згідно розрахунку заборгованості станом на 03 березня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 35 682,87 доларів США, що складається : простроченої заборгованість по кредиту у розмірі - 873,83 долари США; сума дострокового стягнення кредиту 32 086,09 доларів США; відсотки у розмірі 2 622,11 доларів США; підвищені відсотки у розмірі 100,84 доларів США. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 057-2008- 1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів СІЛА та судовий збір;стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США та судовий збір; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США та судовий збір.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, п/р № 29095000202428 в ПАТ «Універсал Банк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 28 травня 2008 року станом на 03 березня 2016 року у розмірі 35 682 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят два) доларів США 87 центів, що складається із простроченої заборгованості по кредиту у розмірі - 873,83 доларів США; суми дострокового стягнення кредиту у розмірі 32 086,09 доларів США; відсотків у розмірі 2 622,11 доларів СІША; підвищених відсотків у розмірі 100,84 доларів США.

Стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (кодЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, п/р № 29095000202428 в ПАТ «Універсал Банк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судовий збір в сумі 13 266 (тринадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 06 коп.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Не погодившись з таким рішенням суду, банк подав апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду в частині позовних вимог в задоволенні яких було відмовлено скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В скарзі посилались, що суд безпідставно вважав припиненою поруку на підставі п.4 ст. 559 ЦК України, оскільки за кредитним договором строк кредитування боржника був визначений до 10 травня 2026 року.

Суд не врахував, що банк 04 грудня 2015 року направив відповідачам досудову вимогу про повернення поточної заборгованості, в якій зазначив, що в разі її невиконання строк погашення кредиту вважається таким, що настав.

Після чого 07 квітня 2016 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом про стягнення заборгованості з боржника та поручителів. 18 травня 2016 року суд повернув позовну заяву через порушення правил підсудності, оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в м. Києві. При цьому відповідач передбачений обов'язок по договору не виконав про зміну свого місця проживання суд не повідомив.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримав.

Відповідачі до апеляційного суду не з'явились, про розгляд справи повідомлялись двічі.

Відповідач ОСОБА_3 судові повістки за місцем свого проживання не отримує.

Відповідач ОСОБА_1 просив суд відкласти розгляд справи, так як він перебуває у відрядженні.

Колегія суддів вказане клопотання відхиляє, оскільки рішення, щодо вказаного відповідача ніким не оскаржено.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Згідно вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель-відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом, що 23 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 057-2008-1640, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,45 % річних (а.с. 8-13, 14-15, 16-18).

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року станом на 03 березня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 35 682,87 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі - 873,83 доларів США; суми дострокового стягнення кредиту у розмірі 32 086,09 доларів США; відсотків у розмірі 2 622,11 доларів США; підвищених відсотків у розмірі 100,84 доларів США (а.с.29-32).

20 січня 1994 року Національним банком України видано Відкритому акціонерному товариству «Універсал Банк» ліцензію № 92 (а.с. 86-87) та дозвіл (а.с. 88-89), якими позивач уповноважений здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2.5 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту в разі прострочення позичальником сплати чергових платежів більш ніж на 2 місяці.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позичальником ОСОБА_1 належним чином не виконані, боржник прострочи в сплату щомісячних платежів більш ніж на 2 місяці.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів ( ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно п. 1.1.1. Кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 37,35 % річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства України.

Судом перевірено розрахунок заборгованості та підвищених відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та процентів та встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням умов кредитного договору: підвищені відсотки становлять 100,84 доларів США.

Суд встановив, що підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору у розмірі 35 682 долара США 87 центів, що складається із простроченої заборгованості по кредиту у розмірі - 873,83 доларів США; суми дострокового стягнення кредиту у розмірі 32 086,09 доларів США; відсотків у розмірі 2 622,11 доларів США; підвищених відсотків у розмірі 100,84 доларів США.

Також судом встановлено, що 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року (а.с. 22-24).

23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р/1, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року (а.с. 25-27).

23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 057-2008-1640-Р/2, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року (а.с. 19-21).

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2016 року № 6-2662цс15.

Згідно п. 5.2.5 Кредитного договору відповідно до ст.ст. 525 та 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту

2 грудня 2015 року відповідачам було направлено листи - вимоги про погашення поточної заборгованості перед банком (а.с. 53-76).

4 серпня 2016 року банком було пред'явлено вимогу про дострокове виконання зобов'язань шляхом звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, вважав поруку поручителів припиненою, оскільки з 02 грудня 2015 року до 04 серпня 2016 року минуло більш ніж 6 місяців.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, так як суд не повно встановив обставини справи , які мали значення для вирішення позовних вимог, заявлених до поручителів.

Так, суд не надав належної оцінки вимозі від 02.12.2015 року, в якій банк висував вимогу, лише про погашення поточної заборгованості, та зазначав, що в разі не погашення поточної заборгованості, термін погашення кредиту вважається таким, що настав на 61 день з моменту отримання цієї вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги від 02.12.2015 року боржник та поручителі не отримували.

Строк виконання основного зобов'язання в договорі був визначений до 2026 року.

Відповідно до умов п. 5.2.5 договору, на які послався суд, строк виконання зобов'язання вважається таким, що настав, якщо на 30 день з моменту відправлення вимоги про дострокове погашення кредиту порушення умов договору не будуть усунуті.

Так як вимогу про дострокове повернення кредиту банк вперше висунув лише в квітні 2016 року звернувшись до Деснянського районного суду м. Чернігова, який повернув позов через порушення правил підсудності та в серпні 2016 року, звернувшись до суду з даним позовом, підстави вважати поруку припиненою відсутні.

За вимогою від 02.12.2015 року, банк зазначив про зміну строку виконання основного зобов'язання, визначивши його на 61 день з моменту отримання вимоги.

Якщо рахувати 61 день, навіть з дати відправлення цієї вимоги, то він припадає на 04 березня 2016 року. Тобто, до 04 серпня 2016 року (дата звернення до суду з даним позовом) не минуло 6 місяців з дня закінчення строку виконання зобов'язань за кредитним договором, а тому порука не припинилась.

З огляду на викладене та вимоги ст.ст. 553, 554 ЦК України, борг необхідно стягнути також солідарно з боржника та кожного з поручителів.

Висновок суду про припинення поруки на підставі ст. 559 ЦК України не відповідає встановленим обставинам та вимогам Закону, а тому рішення суду в частині розгляду позовних вимог до поручителів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі .

Ухвалюючи нове рішення в даній справі про солідарне стягнення боргу з боржника та поручителів, в порядку ст. 88 ЦПК України, апеляційний суд також вважає за необхідне судові витрати, які поніс позивач за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 27858 грн. 73 коп. стягнути з усіх відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким вимоги ПАТ «Універсал Банк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором № 057-2008- 1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США. (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 87 центів)

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США. (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 87 центів)

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором № 057-2008-1640 від 23 травня 2008 року у розмірі 35 682,87 доларів США. (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 87 центів)

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал банк» судовий збір 27858 грн. 73 коп., в рівних частках з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: