Постанова № 66626737, 15.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 920/929/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пушай В.І., суддя Плахов О.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю прокурора - Ногіна О.М., службове посвідчення №032167 від 11.02.2015р.

та представників сторін:

позивачів – не з’явились,

відповідача - не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.883С/3-38) на рішення господарського суду Сумської області від 21.02.2017 року

за позовом керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

2) Шосткинської районної державної адміністрації, м. Шостка Сумської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції”, с. Пирогівка Шосткинського району Сумської області,

про повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор у своїй позовній заяві просить суд зобов’язати ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області за актом приймання-передачі три земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі, нормативна грошова оцінка яких в цілому станом на 01.01.2015 року становить 2397340,25 грн., а саме: земельну ділянку площею 134,7983 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0095, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 1350108,46 грн.; земельну ділянку площею 60,4874 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0096, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 605819,49 грн.; земельну ділянку площею 44,0718 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0097, нормативна грошова оцінка якої не проводилась.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.02.2017 року у справі № 920/929/16 позов задоволено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судове засідання 15.05.2017 року сторони не з’явились.

Відповідач надіслав суду заяву від 10.05.2017 року, в якій повідомив, що не буде приймати участь в судовому засіданні, у зв’язку з чим просить суд здійснювати фіксацію судового засідання засобами аудіозвукозапису.

Колегією суддів задоволено вказане клопотання та проведено фіксування судового засідання 15.05.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивачі в судове засідання 15.05.2017 року не з’явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Перший позивач надіслав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на п.16 договору оренди землі, ст.34 ЗУ «Про оренду землі», ч.2 ст.795 ЦК України, зазначає про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для повернення земельної ділянки першому відповідачу за актом приймання-передачі. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що договір оренди землі припинив свою дію 19.10.2015 року, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний повернути земельну ділянку у такий самий спосіб, в який вона була передана, тобто шляхом підписання акту приймання-передачі, що відповідає вимогам ст.34 ЗУ «Про оренду землі», ч.2 ст.795 ЦК України. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Другий позивач відзиви на позов та апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням Шосткинської районної державної адміністрації №267 від 20.05.2005 року надано ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” в оренду, терміном на 10 років земельну ділянку, площею 5,8376 га сільськогосподарських земель, в тому числі під господарськими дворами 5,8376 га із земель запасу Богданівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.19).

Розпорядженням Шосткинської районної державної адміністрації №530 від 13.09.2005 року надано ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” земельні ділянки, загальною площею 239,3537 га ріллі в оренду терміном на 10 років для товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території Богданівської сільської ради (а.с.20).

15.09.2005 року між Шосткинською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” (орендарем) укладено договір оренди землі (далі-договір) ( а.с.21).

Відповідно до п.п.1, 2 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 245,1951 га, в тому числі 239,3575 га ріллі та 5,8376 га під господарськими будівлями та дворами.

На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна: склад – 0,0969 га, сіносховище – 0,0984 га, силососховище – 0,0747 га, свинарник-відкормочник – 0,1110 га, літній табір – 0,1049 га, навозна станція перем. води – 0,0030 га, свинарник-маточник – 0,1660 га, навозосховище – 0,0895 га, кормоцех -0,0675 га, склад – 0,0164 га, трансформаторна підстанція – 0,0036 га, господарський двір – 5,0056 га (п.3 договору).

Згідно п.4 договору, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 862487,24 грн.

Пунктами 7-10 договору визначено розмір орендних платежів та порядок їх сплати.

Відповідно до п.15 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Як визначено в п.16 договору, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В п.30 договору зазначено, що його дія припиняється у разі, зокрема, закінчення строку на який його було укладено.

Згідно п 36 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 6 договору).

Договір зареєстрований у Шосткинському міжрайонному відділенні Сумської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2005 року за № 040562500030.

19.10.2005 року земельна ділянка загальною площею 245,1951 га була передана ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” за актом приймання-передачі (а.с. 23).

10.09.2015 року перший відповідач отримав заяву відповідача №1 про поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року, до якої було додано копію договору оренди землі, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копію довідки з ЄДРПОУ (а.с.36).

У відповідь, в листі від 08.10.2015 року, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило відповідача про відсутність підстав для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року, оскільки, в порушення статті 33 ЗУ «Про оренду землі» орендарем не додано до заяви проекту додаткової угоди (а.с.37).

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, зазначає, що договір оренди землі не поновлено, у зв’язку з чим він припинив свою 19.10.2015 року, а отже, відповідно до статті 34 ЗУ «Про оренду землі» та п.16 договору наявні підстави для повернення орендарем земельних ділянок орендодавцю за актом приймання –передачі.

Підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом є порушення інтересів держави, оскільки земля перебуває під особливою охороною держави, а невиконання відповідачем умов договору та вимог ЗУ «Про оренду землі» позбавляє власника землі можливості передати у відповідності до вимог статті 122 ЗК України спірні земельні ділянки у користування іншим особам та отримувати орендну плату.

Відповідач проти позову заперечував та у відзиві на позов вказав, що після закінчення строку дії договору оренди спірними земельними ділянками не користується, орендну плату не сплачує; умовами договору оренди землі, ЗУ «Про оренду землі», Земельним Кодексом України не передбачено обов’язок орендаря складати та підписувати акт приймання – передачі об’єкту оренди. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, будь-які зареєстровані права чи їх обтяження щодо спірної земельної ділянки відсутні.

Аналогічні доводи містяться в апеляційній скарзі відповідача.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначено в п.16 договору, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, наведеними нормами законодавства та умовами договору передбачено обов’язок орендаря після закінчення строку дії договору оренди, який був правовою підставою для користування земельними ділянками, повернути об’єкт оренди орендодавцю.

Як свідчать матеріали справи, договір оренди землі укладено між Шосткинською районною державною адміністрацією та ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” 15.09.2006 року.

Договір зареєстрований у Шосткинському міжрайонному відділенні Сумської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2005 року за № 040562500030.

Таким чином, з урахуванням п.36 договору, він набрав чинності 19.10.2005 року.

В п.6 договору сторони узгодили, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач до закінчення строку дії договору звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою №1 від 01.09.2015 року про поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року (а.с.36).

Однак, першим відповідачем в листі від 08.10.2015 року відмовлено відповідачу в поновленні договору оренди землі з тих підстав, що заявником, в порушення вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі» не надано до заяви проекту додаткової угоди до договору (а.с.37).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року у справі № 818/170/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року, встановлено, що лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Сумській області про відмову в поновленні договору оренди землі від 15.09.2015 року направлено ТОВ “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” простим поштовим повідомленням 08.10.2015 року, що підтверджується витягом із журналу електронного документообігу установи (а.с.39-43).

Згідно п.30 договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Доказів поновлення договору оренди землі від 15.09.2015 року в порядку п.6 договору оренди землі та статті 33 ЗУ «Про оренду землі» матеріали справи не містять.

За таких обставин, дія спірного договору оренди припинилась 19.10.2015 року відповідно до п.30 договору, у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідач під час розгляд справи судом першої інстанції, а також в апеляційній скарзі не заперечує, що спірний договір припинив свою дію 19.10.2015 року, та зазначає, що він не здійснює користування земельними ділянками із вказаної дати.

Оскільки спірний договір припинив свою дію, у відповідача, відповідно до п.16 договору та ст.34 ЗУ «Про оренду землі» виник обов’язок із повернення земельних ділянок орендодавцю.

Судова колегія враховує, що у відповідності до п. 15 договору, орендовані земельні ділянки, загальною площею 245,1951 га були передані відповідачу за актом приймання-передачі від 19.10.2005 року (а.с. 23).

Таким чином, оформлення повернення об’єкту оренди повинно здійснюватись у такий же спосіб, тобто шляхом складання акту приймання-передачі.

Колегією суддів встановлено, що відповідач свої договірні зобов’язання щодо повернення земельних ділянок орендодавцю після припинення дії договору оренди землі не виконав, земельні ділянки не повернув.

В матеріалах справи відсутній акт передачі спірних земельних ділянок орендодавцю.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути земельні ділянки першому відповідачу шляхом складання акту приймання-передачі є обґрунтованими та правомірними.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність правових підстав повертати земельну ділянку саме Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області, оскільки орендодавцем за договором є Шосткинська районна державна адміністрація.

Проте, такі доводи апелянта є безпідставними з огляду на наступне.

Земельний кодекс України (в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) встановлював, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення та знаходиться за межами населеного пункту (на території Богданівської сільської ради) Шосткинська районна державна адміністрація була належним державним органом виконавчої влади по розпорядженню земельною ділянкою на час укладення спірного договору.

В подальшому, Законом України від 06.09.2012 за № 5245- VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013р., внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом від 25.01.2013р. №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" було передбачено реорганізацію територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Враховуючи, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, розпорядником земель за договором оренди землі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

З огляду на наведене, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції” повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області за актом приймання-передачі спірні земельні ділянки.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що чинним законодавством та договором оренди землі не передбачено обов’язок орендаря складати та підписувати акт приймання – передачі об’єкту оренди, спростовуються положеннями ч.1 ст.34 ЗУ «Про оренду землі», ст.795 ЦК України, п.16 договору оренди землі від 15.09.2005 року.

Посилання апелянта на те, що для внесення відомостей про припинення права землекористування, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», необхідним є лише заява власника земельних ділянок, не приймаються судом, оскільки предметом даного спору є зобов’язання відповідача повернути земельні ділянки за актом приймання-передачі орендодавцю, а вимоги щодо внесення будь-яких відомостей до реєстру прав на нерухоме майно прокурором не заявлялись.

Одним із обов’язків орендаря за договором оренди землі є своєчасне повернення земельної ділянки у спосіб, визначений договором і законом.

Також апелянт зазначає, що спірні земельні ділянки з дати припинення дії договору оренди землі не знаходяться в його користуванні, а отже, відсутні підстави для їх повернення.

Судова колегія зазначає, що обставини щодо фактичного користування (чи не користування) відповідачем спірними земельними ділянками після припинення дії договору оренди землі не входять до предмету дослідження у даній справі, оскільки, як вже встановлено судом вище в постанові, обов’язок орендаря повернути об’єкт оренди після закінчення дії договору випливає з умов договору та вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, доводи відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.02.2017 року у справі №920/929/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 22.05.2017 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плахов О.В.