Рішення № 66626211, 16.03.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р.Справа № 925/1464/16

Господарський суд Черкаської області в складі судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ткаченку А.О., за участі представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявились, третьої особи не зявились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про зобовязання звільнити приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» звернувся в господарський суд з позовом до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (далі - відповідач) в якому просив суд звільнити від відповідача та її майна незаконно займані приміщення нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Черкаси вулиця Пастерівська, 263 і належить на праві приватної власності ОСОБА_4, та відшкодувати понесені судові витрати.

28.11.2016 року за вх. № 24231 позовна заява зареєстрована судом, ухвалою суду від 30.11.2016 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1464/16, за клопотанням позивача до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, справу призначено до розгляду.

Відповідач письмовий відзив на позов не подала, проти позову не заперечувала, явку свого представника в засідання суду не забезпечила, хоч про місце, дату і час судового засідання була повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Третя особа, заперечуючи проти позову, через своїх представників і особисто подала 09.02.2017 і 16.03.2017 року повторно клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 712/1276/17-ц про визнання недійсним договору іпотеки, яка розглядається Соснівським районним судом м. Черкаси (а.с. 71, 73, 105-106, 107, 173). Ухвалами суду від 01.03.2017 і 16.03.2017 року повторно (в протоколах судових засідань а.с. 161-162, 175-176) в задоволенні клопотань відмовлено з мотивів їх суперечності нормам ст. 79 ГПК України, а саме відсутності ознак неможливості вирішення даної справи до вирішення справи № 712/1276/17-ц.

Крім того, 16.03.2017 року третя особа подала клопотання про відкладення розгляду справи з підстав відсутності у неї юридичної освіти для захисту своїх прав у суді та неможливості забезпечити явку представника (а.с. 171). Вбачаючи в діях третьої особи зловживання своїми правами, визначеними ст.ст. 22, 27 ГПК України, суд своєю ухвалою від 16.03.2017 року (в протоколі судового засідання а.с. 175-176) відмовив у задоволенні її клопотання про чергове відкладення розгляду справи з мотивів необґрунтованості клопотання і наявності в її діях ознак умисного затягування строків вирішення спору.

Позивач в особі свого представника в судових засіданнях позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд його задовольнити повністю, представники третьої особи в засіданнях суду 02.02.2017, 09.02.2017, 21.02.2017, 01.03.2017 року заперечували проти позову з мотивів його безпідставності, в засідання суду 16.03.2017 року третя особа і її представники не зявились.

Неявка у судове засідання представників відповідача і третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, тому, з урахуванням вимог норм статей 69, 75, 77 ГПК щодо обовязку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін за наявними матеріалами, суд розглянув справу без участі їх представників за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

30.10.2006 року відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», найменування якого в подальшому було змінене на публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», як кредитор, з однієї сторони та ОСОБА_4, як позичальник з другої сторони, а разом сторони уклали генеральну кредитну угоду № 010/02-2/734-06/г, за умовами п. 1.1. якої кредитор зобовязався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є невідємними частинами (а.с. 10-11, 74-75).

Того ж дня, 30.10.2006 року сторони генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г в рамках її дії уклали кредитний договір № 010/02-2/734-06, на умовах якого банк, як кредитор, надав позичальнику ОСОБА_4 кредит у розмірі 395000 доларів США на придбання нерухомого майна з датою остаточного повернення кредиту 30.10.2013 року (а.с. 12-17, 79-83, 84, 85-86, 87-88, 88зв.-89, 133-138).

15.12.2006 року сторони генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г від 30.10.2006 року в рамках її дії уклали кредитний договір № 010/02-2/935-06, на умовах якого банк, як кредитор, надав позичальнику ОСОБА_4 кредит у розмірі 105000 доларів США на купівлю нерухомості і розвиток бізнесу з датою остаточного повернення кредиту 30.10.2013 року (а.с. 18-23, 90-94, 95, 96-97, 98-99, 139-144).

Пунктом 2.5. генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г від 30.10.2006 року, пунктами 3.1. кредитних договорів № 010/02-2/734-06 від 30.10.2006 року і № 010/02-2/935-06 від 15.12.2006 року сторони генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г від 30.10.2006 року передбачили види забезпечення зобовязань позичальника, в тому числі, але не виключно іпотеку нерухомим майном.

30.10.2006 року сторонами генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г від 30.10.2006 року і кредитних договорів № 010/02-2/734-06 від 30.10.2006 року і № 010/02-2/935-06 від 15.12.2006 року було укладено договір іпотеки № 010/02-2/734-06з2, згідно з умовами пунктів 1.1.-1.2. якого домовились, що цей договір забезпечує вимоги банка, як позичальника і іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди № 010/02-2/734-06/г від 30.10.2006 року, за умовами якої іпотекодавець (він же позичальник) зобовязався перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 500000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку в передбачених угодою розмірі, строки і випадках. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі, а саме магазин літ. А-І, сарай літ. Б, сарай літ. В, огорожа літ. 1-2 загальною площею 389,4 кв. м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 263. Того ж дня 30.10.2006 року договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 6367 та, у звязку з його посвідченням, нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначених в договорі нежитлових будівель до припинення договору іпотеки, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 6368 (а.с. 24-26, 76-78, 116-119).

Сторони договору іпотеки погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п. 1.6 - на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця;

п. 2.1.1 -іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки знаходиться у його власності і до моменту укладення цього договору нікому не відчужений, а також під заставою, у тому числі податковою, під забороною відчуження чи під будь-яким іншим обтяженням, крім встановленого у цьому договорі, не перебуває, як внесок до статутного фонду інших юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб (за договорами найму, оренди тощо) як в межах України так і за її межами немає;

п. 3.1.1 - іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії цього договору перевіряти документально і у натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки;

п. 4.1.4 - іпотекодавець зобовязаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобовязанням з боку третіх осіб (зокрема, не передав його в оренду, найом, не передавати у наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотеко держателя;

п. 7.1 цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення;

п. 7.2 - право іпотеки і цей договір припиняють чинність у разі: припинення боргового зобовязання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив його; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2015 року у справі № 711/650/13-ц, провадження 2/711/18/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21.04.2016 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року, повністю задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_4 на користь банка заборгованість за кредитними договорами станом на 05.08.2010 року в загальній сумі 1460696,48 доларів США, у тому числі і заборгованість за кредитними договорами № 010/02-2/734-06 від 30.10.2006 року і № 010/02-2/935-06 від 15.12.2006 року (а.с. 120-125, 126-128, 129-132). Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2015 року у справі № 711/650/13-ц, провадження 2/711/18/15набрало законної сили, тому відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені ним обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна нежитлових будівель за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Пастерівська, будинок 263, станом на час формування довідки 28.02.2017 року зазначене нерухоме майна належить на праві приватної власності ОСОБА_4, в Державному реєстрі Іпотек зареєстроване обтяження у виді іпотеки на підставі договору іпотеки від 30.10.2006 року, реєстраційний номер 6367 (а.с. 158-160).

02.09.2016 року позивач звернувся до відповідача ФОП ОСОБА_3 з письмовою вимогою вих. № 330 про звільнення у строк не більше 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення незаконно зайнятих нею приміщень в нежитловій будівлі за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 263, яке використовується відповідачем як «Аптека» з підстав ненадання банком, як іпотекодержателем, згоди на передачу цього майна відповідачу в оренду/користування (а.с. 27). Вимога відповідачем не виконана.

Під час перевірки предмета іпотеки позивачем було встановлено, що предмет іпотеки - нежитлова будівля, розташована за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 263 використовується відповідачем для здійснення своєї господарської діяльності роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Із долучених, за клопотанням представника позивача, до матеріалів справи фотографій аптеки і належним чином засвідченої копії фіскального чека від 10.01.2017 року з реєстратора розрахункових операцій Аптеки № 1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вбачається, що нежитлова будівля, розташована за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 263 використовується відповідачем.

Відповідач та третя особа факт користування відповідачем предметом іпотеки нежитловою будівлею, розташованою за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 263 не спростували, доказів на підтвердження законності підстав цього користування предметом іпотеки господарському суду не надали, вимога позивача до відповідача про звільнення цих приміщень є предметом спору у справі, що розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотеку визначає як речове право на чуже майно, що кореспондується із ч. 2 ст. 395 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає право власника майна витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а ст. 391 цього ж Кодексу передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладені вище обставини справи та норми чинного законодавства господарський суд вважає, що третя особа, надавши відповідачу в користування предмет іпотеки без згоди на те позивача, порушила умови договору іпотеки № 010/02-2/734-06з2 від 30.10.2006 року, реєстраційний номер 6367 та вимоги ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку». Правочин, на підставі якого відповідач користується предметом іпотеки (незалежно від його виду), в силу ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» є недійсним і не потребує визнання його недійсним судом, тому у відповідача відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не виникли законні підстави для користування предметом іпотеки.

Відтак, позивач як іпотекодержатель, який має речове право на предмет іпотеки, вправі захищати це, порушене відповідачем і третьою особою, право шляхом звільнення предмету іпотеки від відповідача та його майна.

Доводи третьої особи, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим господарським судом фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Враховуючи викладені обставини справи, умови договору іпотеки та вищенаведені приписи законодавства, суд вважає, що оскільки відповідач безпідставно набув у користування нерухоме майно, обтяжене іпотекою, без отримання обовязкової попередньої письмової згоди на це від позивача, як іпотекодержателя, вимога позивача про звільнення від відповідача та її майна незаконно займаних приміщень спірного нерухомого майна є його правом, якому кореспондується зобовязання відповідача, набуті на підставі закону. Заявлені позивачем вимоги суд вважає обґрунтованими, доказаними, тому позов визнає таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати субєкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 18028, місто Черкаси, провулок Макарова, будинок 19 звільнити незаконно займані приміщення нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Черкаси вулиця Пастерівська, 263.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи субєкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 18028, місто Черкаси, провулок Макарова, будинок 19 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», ідентифікаційний код 14305909, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Лєскова, 9 судові витрати в сумі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 22.05.2017 року.

Суддя В.М. Грачов