Рішення № 66621120, 16.05.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12539/16-ц

Категорія 18

2/295/329/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Чішман Л.М.

секретаря Савіної Л.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із указаним позовом, в якому просить стягнути заборгованість по договором від 29 травня 2013 року № 56 в сумі 323 960,00 грн, інфляційні в сумі 158 740,00 грн. та 3% річних в сумі 19 437,60 грн., а всього 502 137,60 грн.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що вона, є потерпілою від аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796.

29.10.2013 року згідно тристороннього договору укладеного між Департаментом цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації (розпорядник коштів), обласного міжгосподарського об"єднання по капітальному будівництву (орган уповноважений для надання довідок про розмір відшкодування витрат) та забудовником ОСОБА_1 про відшкодування витрат на завершене індивідуальне будівництво в порядку ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідної довідки від 21.10.2013 року позивачу підлягало до відшкодування 332 960,00 грн., однак кошти не відшкодовані, тому позивач просить стягнути з відповідачів 323 960 грн основного боргу зобов"язання, інфляційні втрати в сумі 158 740 грн. та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов"язання в розмірі 19 437, 60 грн., а всього 502 137, 60 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позові, просили їх задовольнити. У заяві від 28.03.2017 року позивач просить стягнути кошти з обох співвідповідачів.

Представники відповідачаів у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову. Представник Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зазначила, що установа яку вона представляє не є правонаступником за договором, не заперечувала, що за установою рахується кредиторська заборгованість на суму зазначену в позові, проте кошти виплатити неможливо за відсутності бюджетних асигнувань. Представник Департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зазначив, що розпорядником коштів визначено Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та відповідно до акту прийому передачі передано відповідну заборгованість розпоряднику коштів.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, дані обставини підтверджуються посвідченням від 13.09.2004 року серії Б № 282795 (а.с. 6).

29.10.2013 року між Департаментом цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації (розпорядник коштів), Обласним міжгосподарським об"єднанням по капітальному будівництву( орган уповноважений для надання довідок про розмір відшкодування витрат) та забудовником ОСОБА_1 було укладено договір № 56 про відшкодування витрат на завершене індивідуальне будівництво в порядку ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору Департамент цивільного захисту населення Житомирської облдержадміністрації здійснює відшкодування витрат шляхом перерахування коштів на рахунок забудовника на підставі довідки уповноваженого органу про розрахунок розміру відшкодування.

Згідно довідки № 9/5-27 від 21 жовтня 2013 року вартість витрат, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за спорудження житлового будинку становить 323 960,00 грн.( а.с.3)

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 30.01.2014 року № 15 «Про передачу бюджетних программ», функції з виконання державної бюджетної програми по забезпеченню житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2014 році були передані до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, зокрема: передано кредиторську заборгованість в сумі 323960, 00 грн., яка станом на 01.06.2016 року обліковується як така, що підлягає відшкодуванню.

Позивач 30.05.2016 року та 14.07.2016 року зверталась до відповідача - Департамента праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації з вимогою про відшкодування коштів, проте, останній відповідями від 21.06.2016 року № 2546/12 та від 16.08.2016 року № 3762/12 не заперечуючи факту наявності кредиторської заборгованості, відмовляє в відшкодуванні, оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" видатки на забезпечення житлом та індивідуальне будівництво громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не передбачені.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Разом з тим слід зазначити, що статтею 63 Закону передбачено, що забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь які видатки держави на загальні суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Таким чином, вирішення питання покращення житлових умов сім'ї позивача можливе при достатньому виділенні коштів з Державного бюджету України на фінансування державної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам , які потребують соціального захисту, житло надається державою, органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.

Відповідачами не надано суду доказів про те, що останніми вживались всі передбачені законом заходи з метою отримання бюджетних асигнувань для погашення заборгованості перед позивачем.

Оскільки відповідач, в строк, взяті на себе зобовязання не виконав, суд стягує заборгованість та застосовує відповідальність за порушення грошового зобовязання передбачену ст.625 ЦК України, згідно до якої боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Посилання представника відповідача, щодо стягнення інфляціних передбачено лише щодо періодичних платежів, суд до уваги не приймає, оскільки ст. 625 ЦК предбачено відповідальність за порушення грошового зобов"язання.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині позовних вимог до Департамента праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та стягує на користь ОСОБА_1 заборгованість яка станом на 01.01.2016 року становить 323 960,00 грн. основного зобов"язання, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог стягує 158 740,00 грн. інфляційних та 19 437,6 - 3% річних, а всього 502 137,60 грн. Позовні вимоги заявлені до Департаменту цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації є безпідставними , оскільки останній не є розпорядником коштів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 528, 611, 625, 626, 629 ЦК України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,-

вирішив:

Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 323960,00 грн. основного зобов"язання, 158740,00 грн. інфляційних та 19437,6 -3% річних, а всього 502137,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 551,20 грн. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М. Чішман