Ухвала суду № 66619928, 17.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 р.Справа № 818/106/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю: секретаря судового засідання Дудка О.А.

Представника позивача ОСОБА_1

Представника відповідача Король М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати постанови управління Держпраці у Сумській області від 08.12.2016 р. № 374/718 про накладення штрафу в сумі 1450,00 грн. та № 375/718 про накладення штрафу в сумі 43500,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах, встановлених в судовому засіданні, є законним, а тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник управління Держпраці у Сумській області підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17 скасувати.

Представник позивача проти вимог апелянта заперечував, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що службовими особами управління Держпраці у Сумській області в період з 16 по 18 листопада 2016 року проведена позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої був складений акт № 718 (а.с. 30-44).

За результатами перевірки управлінням Держпраці у Сумській області винесений припис від 18.11.2016 р. № 435, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_3 привести у відповідність до вимог чинного законодавства розрахунок із звільненими працівниками, забезпечити дотримання вимог ст. 117 КЗпП України, забезпечити виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки звільненим працівникам (а.с. 26).

На підставі акту перевірки управлінням Держпраці у Сумській області були винесені постанови про накладення штрафу від 08.12.2016: 1) № 374/718, якою на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф у розмірі 1450,00 грн., за порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, не проводилася в день звільнення; 2) № 375/718, якою на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф у розмірі 43500,00 грн., за порушення ст. 83 КЗпП України, а саме: при звільненні працівника не виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку (а.с. 10-11).

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення вимоги ч.1 ст. 116 КЗпП України, а саме: працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 звільнені згідно наказу ФОП ОСОБА_3 від 10.11.2016 №04-зв. На момент перевірки, станом на 18.11.2016, ФОП ОСОБА_3 надав документи щодо виплати підсобнику ОСОБА_4 заробітної плати за жовтень 2016 року у сумі 691,27 грн. виплачено 07.11.2016 (згідно відомості на виплату грошей № 23 за жовтень 2016 року); заробітну плату за жовтень 2016 у сумі 691,27 грн. підсобнику ОСОБА_5 виплачено 07.11.2016 (згідно відомості на виплату грошей № 23 за жовтень 2016 року), підсобнику ОСОБА_6 заробітну плату за жовтень 2016 року у сумі 691,27 грн. виплачено 07.11.2016 (згідно відомості на виплату грошей № 23 за жовтень 2016 року), розрахункові кошти звільненим працівникам не нараховані, розрахунок з працівниками станом на 18.11.2016 року не здійснено. До розрахункових коштів звільнених працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 необхідно включити наступні виплати: заробітну плату за частину відпрацьованого листопада місяця, компенсацію за всі не використані працівниками дні щорічної відпустки.

Не погодившись з винесеними відповідачем постанова про накладення штрафу, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що управління Держпраці у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності оскаржуваних постанов.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що в ході проведення перевірки встановлено не проведення повного розрахунку із звільненими працівниками в день звільнення, що призвело до порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України. Також, перевіркою встановлено порушення положень ст. 83 КЗпП України, а саме: ФОП ОСОБА_3 при звільненні працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 станом 18.11.2016 р. не нарахована та не виплачена заробітна плата за листопад 2016 та компенсація за невикористану відпустку звільненим працівникам, чим порушено норми і гарантії в оплаті праці звільненим працівникам (а.с. 41).

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог взяв до уваги відомості на виплату грошей № 24 від 10.11.2016 р., та врахував показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Разом з тим, за твердженням апелянта, свідки підтвердили лише сам факт отримання коштів, однак точну дату їх отримання вони не зазначили, що на думку відповідача спростовує факт отримання коштів в день звільнення, як передбачає чинне законодавство, а відомості на виплату грошей № 24 від 10.11.2016 р. не містять дати отримання звільненими працівниками коштів за невикористані відпуски.

Також, апелянт зазначив, що підписи працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що містяться в відомостях на виплату грошей № 22 від 22.10.2016 р. та № 23 від 07.11.2016 р. не співпадають з підписами в відомості на виплату грошей № 24 від 10.11.2016 р.

Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Згідно п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку № 509).

На виконання вказаної норми начальником управлінням Держпраці у Сумській області, в межах 10 денного строку, а саме 28.11.2016 р., прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, шляхом проставлення на Акті перевірки відповідної резолюції.

За результатами розгляду зазначеної справи, управлінням Держпраці у Сумській області винесені постанови про накладення штрафу від 08.12.2016: 1) № 374/718, якою на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф у розмірі 1450,00 грн., за порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України; 2) № 375/718, якою на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф у розмірі 43500,00 грн., за порушення ст. 83 КЗпП України.

Судовим розглядом встановлено, що згідно наказу ФОП ОСОБА_3 від 10.11.2016 р. № 04-зв ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнено з посад підсобних робітників за згодою сторін з 10.11.2016 р. Вказаним наказом передбачено провести з ними розрахунки за невикористану відпустку і нарахувати заробітну плату по 10.11.2016 р. включно (а.с. 22).

З відомості на виплату грошей № 24 за листопад 2016 року вбачається, що ФОП ОСОБА_3 виплачено звільненим працівникам грошові кошти на загальну суму 4635,46 грн., а саме: ОСОБА_4 - 792,17 грн. (в тому числі 345 грн. за невикористану відпустку); ОСОБА_5 - 884,74 грн. (в тому числі 460 грн. за невикористану відпустку); ОСОБА_6 - 884,74 грн. (в тому числі 460 грн. за невикористану відпустку) (а.с.21).

Порушення позивачем вимог трудового законодавства пов'язується відповідачем виключно з тією обставиною, що ФОП ОСОБА_3 не проведено виплату коштів при звільненні працівників у день їх звільнення. При цьому, зазначена обставина підтверджується лише тим, що у відомості № 24 від 10.11.2016 р. не вказано дату фактичного отримання коштів.

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення № 637), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п 3.4 Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями (в розумінні приписів цього Положення видаткова відомість є відомістю на виплату грошей). Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Відповідно до п. 3.5 Положення № 637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Приписами п. 3.8 Положення 637 передбачено, що виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами). У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості. Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Колегія суддів зазначає, що форма відомості на виплату грошей визначена в додатку 1 Положення № 637.

Позивачем до матеріалів справи додана копія відомості на виплату грошей № 24 від 10.11.2016 р., яка відповідає вимогам, передбаченим в Положенні № 637, а саме у відомості зазначено: напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера (обома особами є ФОП ОСОБА_3.); строк видачі готівки і суми (вказано: «У касу для оплати в строк з 10.11.2016 р. по 10.11.2016 р.»); зазначено прізвища та ініціали осіб, яким повинна бути виплачена готівка та вказана сума готівки по кожному працівнику окремо; відомість підписана особами, які отримали готівку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що допитані в судовому засіданні, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що на момент звільнення з ними був проведений розрахунок у повному обсязі, в тому числі була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані відпустки.

Наведені вище обставини спростовуються доводи апелянта з приводу того, що виплата коштів була проведена з працівниками не у день звільнення. А доводи апелянта з цього приводу ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що кошти були отримані працівниками пізніше дня звільнення відповідач по справі ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав.

Що стосується посилання відповідача на те, що підписи працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що містяться в відомостях на виплату грошей № 22 від 22.10.2016 р. та № 23 від 07.11.2016 р. не співпадають з підписами в відомості на виплату грошей № 24 від 10.11.2016 р., колегія суддів зазначає, що відповідач по справі не надав доказів того, що службові особи управління Держпраці у Сумській області наділені повноваженнями надавати таку оцінку документам бухгалтерського обліку та мають відповідні знання у галузі проведення почеркознавчої експертизи, а тому наведені обґрунтування є безпідставними і також спростовуються показаннями свідків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 818/106/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2017 р.