Постанова № 66618548, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 369/10979/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Волчко А.Я.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі по тексту - відповідач, Управління), в якому просив суд:

- визнати протиправними і незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за вислугу років, та її перерахунку;

- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_2 виплату пенсії пенсіонера органів прокуратури, здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90 % суми середньої заробітної плати на підставі довідки прокуратури Київської області від 07.11.2016 № 18ф-473, починаючи з дня звернення до Управління, тобто з 09 листопада 2016 року, та виплачувати перераховану пенсію замість пенсії державного службовця.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2001 року управлінням Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 № 2663-14, чинній на час призначення пенсії) (далі - Закон № 1789-ХІІ) в розмірі 90% середнього заробітку.

Після звільнення з органів прокуратури ОСОБА_2 продовжував працювати в органах державної влади і в 2010 році перейшов на пенсію державного службовця за віком, а в 2012 році звільнився з роботи.

Посилаючись на ту обставину, що на момент призначення йому пенсії відповідно до Закону № 1789-ХІІ законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія відповідно до цього закону, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, 09 листопада 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про переведення на пенсію працівника органів прокуратури та перерахунок пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням довідки, виданої прокуратурою Київської області від 07.11.2016 № 18ф-473 про заробітну плату за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, згідно з положеннями статті 50-1 Закону України Про прокуратуру» у розмірі 90 % місячного заробітку, починаючи з з 09.11.2016.

22 листопада 2016 року позивач отримав лист за підписом заступника начальника Управління від 22.11.2016 №247/О-01 про відмову у поновленні виплати пенсії з посиланням на недоцільність переходу на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки вона розміром менша за одержувана пенсію державного службовця.

Мотивуючи відмову, Управління посилається на пункт 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; Крім того, відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, в тому числі, й до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865. Зокрема, виключено пункт 4, відповідно до якого у разі підвищення заробітної плати працюючих осіб, проводяться перерахунки пенсій пенсіонерам. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, згідно з яким з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною, оскільки позивач набув право на пенсію до внесення змін в законодавство.

Перевіряючи такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 11 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

З матеріалів справи вбачається, що до переведення на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п. 4-1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що подана позивачем заява про переведення на інший вид пенсії, яка виплачувалася йому раніше, відповідає встановленим вимогам. Крім того, вся необхідна інформація міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2

Згідно з п. 2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що позивач має право на поновлення йому виплати пенсії як працівнику прокуратури за документами, що є в пенсійній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова відповідача у поновленні виплати раніше призначеної пенсії є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання Управління здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90 % суми середньої заробітної плати на підставі довідки прокуратури Київської області від 07.11.2016 № 18ф-473, починаючи з дня звернення до Управління, тобто з 09 листопада 2016 року, та виплачувати перераховану пенсію замість пенсії державного службовця, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач просив суд зобов'язати відповідача, зокрема, провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Проте, судом встановлено, що на час звернення до суду з даним позовом пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» позивачу призначено не було (не поновлено виплату), оскільки останній отримував пенсію державного службовця.

Тому вимоги ОСОБА_2 про перерахунок його пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» є передчасними, а тому задоволенню не підлягають, оскільки права позивача на перерахунок пенсії станом на час розгляду даної справи в цій частині не порушені.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову в частині про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії відсутні.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно вирішив справу в частині, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової - про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у поновленні виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за вислугу років.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області поновити ОСОБА_2 виплату призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 50, код ЄДРПОУ 20591865) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (08132, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 22.05.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.