Постанова № 66618534, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/9459/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на поліпшення соціально-побутових умов та індексації доходів громадян), на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування у повному обсязі; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 85 % від заробітної плати з урахуванням всіх складових (отриманих виплат), у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на поліпшення соціально-побутових умов та індексації доходів громадян, на які були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування у повному обсязі, починаючи з 11.06.2008 р.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року позовні вимоги було задоволено з 26.07.2016 р.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги в частині задоволення залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 05.07.2016 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням графи «Інші виплати» довідки про заробітну плату № 481/Я/06-70-05 від 29.06.2016 року (а. с. 10).

11.07.2016 року листом за № 13137/08 відповідач повідомив позивача, що підстав для перерахунку пенсії, розрахованої відповідно до Закону України «Про державну службу» немає, оскільки з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889), який не передбачається пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, на підставі якого позивачу була призначена пенсія, було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 33 Закону № 3723 заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 4 Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212, що був чинним на момент виплати позивачу грошової винагороди, сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

Стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII передбачає, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14).

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на включення при обчислені пенсії вищезазначених складових заробітної плати.

Доводи відповідача про відсутність станом на дату звернення права у позивача на перерахунок пенсії колегією суддів не приймаються з огляду на те, що у даній справі йдеться не про перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючого державного службовця, а у зв'язку з невірним обрахунком пенсії позивача при її призначенні на підставі отримуваних доходів саме позивача, а не будь - яких третіх осіб.

В свою чергу, позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок 05.07.2016 р.

У відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною четвертою статті 45 вказаного Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з 01.07.2016 р.

В свою чергу, у відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З адміністративного позову вбачається, що він був поданий до суду першої інстанції 29.07.2016 р. та містить прохальну частину про задоволення позовних вимог з 11.06.2008 р.

Відтак, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з позовом до адміністративного суду.

В свою чергу, зважаючи на те, що пенсія є періодичним щомісячним платежем її розмір визначається кожного місяця без врахування всіх складових заробітної плати позивача, колегія суддів приходить до висновку, що порушення права позивача є триваючим, а тому розгляду підлягають позовні вимоги в межах шестимісячного строку до дати звернення з позовом.

Таким чином, позовні вимоги позивача за період з 11.06.2008 р. по 27.01.2016 р. підлягають залишенню без розгляду.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в цій частині в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Також у відповідності до ст. 94 КАС України зміні підлягає розмір стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів зауважує, що позивачем заявлена одна позовна вимога, що складається з двох частин.

Відтак, на одну частину задоволеної вимоги припадає розмір судового збору: 551, 20 грн./2=275, 60 грн.

Одна частина вимог задоволена повністю. В іншій частині позивач просила задовольнити позов з 11.06.2008 р. до, фактично, 01.07.2016 р. (місяць, в якому подано позов), тобто за 96 повних місяців.

В той же час, за результатами розгляду справи жоден з місяців не входить до частини позовної вимог, так як судом апеляційної інстанції визначено право позивача на отримання пенсії з 01.07.2016 р.

Відтак стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 275, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 11 червня 2008 року по 27 січня 2016 року скасувати.

В цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01 липня 2016 року по 25 липня 2016 року скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01 липня 2016 року по 25 липня 2016 року задовольнити.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру 85 відсотків заробітної плати, з урахуванням довідки Житомирської митниці ДФС № 481/Я/06-70-05 від 29 червня 2016 року, та з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 40376133) на користь ОСОБА_2 (адреса реєстрації: 04108, АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 275, 60 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.