Постанова № 66617124, 02.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ02 грудня 2016 р. Справа № 804/1361/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: прокурора представника позивача представників відповідача Третельницької О.П. Горбатко А.І. Трибуха Р.В., Богатирьова С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства кам'янської міської ради "Зеленбуд" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, позивач) до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» (далі - КП КМР «Зеленбуд», відповідач), в якому просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків КП КМР «Зеленбуд» (код ЄДРПОУ 05472910) в обслуговуючих банках в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість в сумі 854 574, 62 грн. шляхом зарахування на розрахунковий рахунок №31110029700013, код платежу 14010100, одержувач - Управління ДКС України у м. Дніпродзержинську (код ЄДРПОУ 38028588), банк одержувача - ГУ ДКС України в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на 08.02.2016 р. має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість у загальному розмірі 854 574, 62 грн., в т.ч. 323 191, 62 грн. пені, що виник за період з 17.09.2015 р. по 08.02.2016 р. Сума заборгованості, що заявлена до стягнення, утворилася внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих зобов'язань та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань за періоди з 01.10.2014 по 26.01.2016 рр. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Першу податкову вимогу №1/31 від 25.10.2001 р. та другу податкову вимогу №2/134 від 01.12.2001 р. отримані відповідачем. Однак сума податкового боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовлює накопичення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та надали до суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. Позовні вимоги прокурора є безпідставними з урахуванням того, що заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 854 574, 62 грн. відповідач не має. Задекларована сума податкових зобов'язань з ПДВ, про яку йдеться в позові, своєчасно та в повному обсязі сплачена КП КМР «Зеленбуд», що підтверджується платіжними дорученнями та витягами з системи електронного адміністрування ПДВ. Щодо пені, заявленої до стягнення в позові, відповідач зазначив, що позивач не мав права нараховувати пеню на вчасно сплачені зобов'язання згідно податкових декларацій №9052625792 від 15.09.2014 р., №9067108807 від 18.11.2014 р., №9073154060 від 18.12.2014р., уточнюючого розрахунку до декларації №9243368620 за жовтень 2015 р. Стосовно нарахованої пені на відстрочені (розстрочені) суми податкового боргу на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 р. та додаткової постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2012р. по справі №2а/0470/10945/12, відповідач зазначив, що протягом 2015 року КП КМР «Зеленбуд» виконало вказані судові рішення згідно із затвердженим графіком сплати.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України - прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В матеріалах справи міститься лист керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Захарова М. до начальника Дніпродзержинської ОДПІ Кирпи С.В. від 04 березня 2016 року за вих. №1176/1вих16, яким повідомлено останнього про представництво інтересів держави в особі Дніпродзержинської ОДПІ шляхом звернення Дніпродзержинської місцевої прокуратури до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення з КП ДМР «Зеленбуд» заборгованості з податку на додану вартість в сумі 854 574, 62 грн. (а.с.13).

Підставою для звернення Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури до суду з цим позовом став лист Дніпродзержинської ОДПІ за вих. №2172/10/04-03-23-16 від 09.02.2016 р. (а.с.14).

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Зеленбуд» зареєстровано 22.07.1999 р., про що 01.03.2006 р. здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 223 120 0000 001892 про включення відомостей про юридичну особу; ідентифікаційний код - 05472910.

Відповідач є платником податків та перебуває на обліку у Дніпродзержинській ОДПІ з 08.01.1993 р.

Згідно з довідкою про час виникнення податкової заборгованості, наданої Дніпродзержинською ОДПІ до позову, Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Зеленбуд» (код ЄДРПОУ 05472910), згідно даних особових рахунків за період з 17.09.2015р. по 08.02.2016р. має 854 574, 62 грн. податкової заборгованості по податку на додану вартість, які самостійно не сплачені підприємством та не заявлені до суду станом на 08.02.2016 р. (а.с.15).

Так, згідно з довідкою податкова заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 854 574,62 грн. (код бюджетної класифікації 14060100) утворилася внаслідок несплати по строку оплати самостійно визначених зобов'язань, а також за рахунок нарахованих контролюючим органом сум пені, а саме:

- по декларації №9192826261 від 17.09.2015 р. за серпень 2015 р. по терміну сплати 30.09.2015 р. не сплачено 114 369, 00 грн.;

- по декларації №9212964931 від 16.10.2015 р. за вересень 2015 р. по терміну сплати 30.10.2015 р. не сплачено 86 687,00грн.;

- по декларації №9235920702 від 18.11.2015 р. за жовтень 2015 р. по терміну 30.11.2015 р., не сплачено 86 102,00грн.;

- уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ №9243368620 за жовтень 2015 р. на суму 2 003,00 грн., самостійно нарахована штрафна санкцій у розмірі 60, 00 грн., термін сплати 01.12.2015 р.;

- по декларації від 17.12.2015р. №925548224 за листопад 2015р. по терміну 30.12.2015р., не сплачено 98 837,00 грн.;

- по декларації від 18.01.2016р. №9273237214 за грудень 2015р. по терміну 30.01.2016 р., не сплачено 143 325, 00 грн.;

- пеня у розмірі 323 191, 62 грн., нарахована за період з 01.10.2014 р. по 26.01.2016 р.

Відповідачу була виставлена перша та друга податкові вимоги №1/31 від 25.10.2001р. та №2/134 від 01.12.2001р., які були вручені відповідачу (а.с.16).

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України - після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положенням п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Законодавець чітко визначив порядок дій контролюючих органів в разі виявлення податкового боргу у господарюючого суб'єкта, що передують стягненню цього боргу в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу з податку на додану вартість, яка заявлена до стягнення, виникла за період з 17.09.2015 р. по 08.02.2016 р. та складається із:

- 531 383, 00 грн. - суми самостійно задекларованих платником у деклараціях за період серпень 2015 р. - грудень 2015 р. 9в т.ч. визначеного за деклараціями з податку на додану вартість №9192826261 від 17.09.2015р. на суму 114 369, 00 грн. (строк сплати 30.09.2015р.), №9212964931 від 16.10.2015р. на суму 86 687, 00 грн. (строк сплати 30.10.2015р.), №9235920702 від 18.11.2015р. на суму 86 102, 00 грн. (строк сплати 30.11.2015р.), №925548224 від 17.12.2015р. на суму 98 837, 00 грн. (строк сплати 30.12.2015р.), №9273237214 від 18.01.2016р. на суму 143 325, 00 грн. (строк сплати 30.01.2016р.), уточнюючим розрахунком до декларації з ПДВ №9243368620 за жовтень 2015р. на суму 2 003, 00 грн., самостійно нарахована штрафна санкцій у розмірі 60 грн. (строк сплати 01.12.2015 р.);

- 69 312, 95 грн. - пені, що нарахована платнику в порядку ст. 129 Податкового кодексу України по деклараціям №9052625792 від 15.09.2014р., №9059363847 від 16.10.2014р., №9067108807 від 18.11.2014р. та №9073154060 від 18.12.2014р., №9041298261 від 17.03.2015р.;

- 253 878,67 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 29.12.2012 (а.с.15).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що будь-який орган державної влади зобов'язаний діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Відповідні положення кореспондовані в пп.21.1.1. п.21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, де закріплено, що посадові особи контролюючого органу мають за обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

Проте, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів здійснення всіх передбачених податковим законом процесуальних дій, що передують стягненню податкового боргу у господарюючого суб'єкта у судовому порядку, а саме не доведено наявності за відповідачем податкового боргу у розмірі, заявленому до стягнення.

Судом враховано, про що відсутній справі у даній справі, відповідач має визнаний судом податковий борг з ПДВ минулих періодів, який розстрочений на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а/0472/10945/12 з чітким визначенням розміру обов'язкових щомісячних платежів та строків сплати.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 р. по справі №2а/0472/10945/12:

-стягнуто з рахунків Комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» (код ЄДРПОУ 05472910) в обслуговуючих банках кошти у сумі 841 685, 07 грн. податкового боргу з податку на додану вартість;

-відстрочено комунальному підприємству «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» виконання рішення до 02.01.2015р.;

-розстрочено Комунальному підприємству «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» виконання рішення з 02.01.2015р. до 30.12.2015р. щомісячно рівними частинами в розмірі 70 140, 42 грн.

Додатковою постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2012р. по справі 2а/0472/10945/12 доповнено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 р. абзацами наступного змісту:

«Розстрочити комунальному підприємству «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» виконання рішення з 02.01.2015р. до 30.12.2015 р. щомісячно рівними частинами із сплатою щомісяця протягом строку розстрочки 70 140, 42 грн., останній платіж має здійснюватися до 30.12.2015 р. в розмірі 70 140, 45 грн.

Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити відстрочку сплати податкового боргу у картках особових рахунків платника податків комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд».

Вказані рішення суду набули законної сили та є обов'язковими до виконання.

Нарахування ж пені на розстрочену в судовому порядку суму боргу минулих періодів не передбачена чинним податковим законодавством.

В даному випадку сума пені у розмірі 253878,67грн. виникла згідно з графіком про розстрочення виконання рішень суду, прийнятих судом в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України в процесі примусового виконання постанови суду по справі №2а/0470/10945/12, що не є тотожним з поняттям розстрочення, наведеному в ст. 100 Податкового кодексі України.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено сплату відповідачем розстроченої суми боргу згідно із затвердженим судом графіком і суми щомісячного платежу (а.с.35-46).

Щодо іншої частини заявленої до стягнення суми пені у розмірі 69 312,95грн. суд зазначає наступне.

Факт сплати задекларованих зобов'язань із простроченням є підставою для нарахування пені за правилами, що визначені абз.а) п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України. Втім, відповідно до платіжних доручень №2089 від 28.08.2014, №2129 від 16.09.2014, №2201 від 23.10.2014 р., №2279 від 21.11.2014 р., №2392 від 30.12.2014 р. задекларовані податкові зобов'язання згідно з податковими деклараціями з ПДВ від 15.09.2014 №9052625792, від 16.10.2014 №9059363847, від 18.11.2014 р. №9067108807 та від 18.12.2014 р.№9073154060, від 17.03.2015 р. №9041298261 були сплачені своєчасно.

Не доведено позивачем і наявність податкового боргу з ПДВ у розмірі 531383,00грн.

Так, матеріалами справи підтверджено, що сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітний серпень 2015р.-грудень 2015 р. сплачена платником та в повному обсязі.

У якості доказу сплати задекларованих зобов'язань по наведеним деклараціям до суду надано завірені копії платіжних доручень з чітким визначенням «призначення платежу», а саме:

- платіжне доручення №431 від 17.09.2015р. на суму 114 369,00 грн. «сплата ПДВ за серпень 2015» (а.с.38);

- платіжне доручення №525 від 19.10.2015р. на суму 866870,00 грн. «ПДВ за вересень 2015 р.» (а.с.37);

- платіжне доручення №592 від 23.11.2015р. на суму 86102,00 грн. «ПДВ за жовтень 2015 р.» (а.с.36); платіжне доручення №632 від 01.12.2015 р. на суму 2063,00грн. «ПДВ за жовтень 2015 р.» (а.с.34)

- платіжне доручення №696 від 25.12.2015р. на суму 98 837,00 грн. «ПДВ за листопад 2015 р.» (а.с.33);

- платіжні доручення №699 від 29.12.2015 р. на суму 12 000,00 грн. та №710 від 28.01.2016 на суму 1 000,00грн. «ПДВ за грудень 2015 р.» (а.с.31, 32).

Можливість зарахування цих платежів в рахунок погашення боргу минулих періодів виключена з урахуванням відсутності за відповідачем неузгодженої суми податкового боргу минулих періодів. Зворотнього позивачем як суб'єктом владних повноважень не доведено.

До того ж, позивачем не доведено той факт, що починаючи з 2001 року податковий борг відповідача не переривався з урахуванням періоду виникнення податкового боргу, що заявлений до стягнення.

За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

У частині першій статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України надано законодавче визначення доказів в адміністративному судочинстві, якими є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд доходить до висновку, що адміністративний позов керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» про стягнення заборгованості - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський