Рішення № 66614797, 11.05.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/253/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 травня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів - Фазикош Г.В., Бисага Т.Ю.,

секретарі - Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕс Банк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 березня 2015 року по справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що 14.03.2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KF47806 з додатками та доповненнями, згідно якого позивач надав кредит у розмірі 16 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 13.03.2023 року під 12,5 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договором між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 14 березня 2008 року, згідно якого ОСОБА_3, ОСОБА_2 надали в іпотеки нерухоме майно, а саме: домоволодіння, до складу якого входить житловий будинок, загальною площею 153,7 кв.м., житловою площею 94,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29 березня 2005 року.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала і загальна сума заборгованості становить 11 292,13 доларів США, що складає 178 053,24 грн. (по курсу НБУ станом на 14.01.2015 року) з яких: 10 710,79 доларів США, що становить 168 886,73 грн. заборгованість по кредиту, 244,44 доларів США, що становить 3538,95 грн. заборгованість по відсоткам, 356,90 доларів США, що становить 5627,57 грн. - пеня.

Відповідно до довідки про склад сім'ї у вищезазначеному будинковолодінні проживають ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4

Відповідачам згідно п. 16 договору іпотеки надіслано повідомлення-вимога від 16.10.2014 року, які залишені без виконання із посиланням на вимоги Закону України «Про іпотеку» позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів із займаного житлового приміщення.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03 березня 2015 року у позові ПАТ «ВіЕс Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.

Перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 14 березня 2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_1 був укладено кредитний договір №KF47806 з додатками та доповненнями, згідно якого позивач надав кредит у розмірі 16 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 13.03.2023 року під 12,5 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договором між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 14.03.2008 року, згідно якого ОСОБА_3, ОСОБА_2 надали в іпотеки нерухоме майно, а саме: домоволодіння, до складу якого входить житловий будинок, загальною площею 153,7 кв.м., житловою площею 94,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язання по кредитному договору станом на 14 січня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 11 292,13 доларів США, що складає 178 053,24 грн., по курсу НБУ 1 долар США = 15,767906 грн. і складається із 10 710,79 доларів США заборгованість по кредиту, що становить 168 886,73 грн., 244,44 доларів США, що становить 3538,95 грн. заборгованість по відсоткам, 356,90 доларів США, що становить 5627,57 грн. - пеня.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомими майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленого цим договором.

Статтями 12, 33 Закону України «Про іпотеку» та ст. 589 ЦК України передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) здійснюється на підставі рішення суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України, ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позивача або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника (майнового поручителя) або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме: домоволодіння, до складу якого входить житловий будинок, загальною площею 153,7 кв.м., житловою площею 94,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29 березня 2005 року.

Предмет іпотеки не може бути примусово стягнутий (відчуження без згоди власника), так як відповідає усім сукупним вимогам вищезазначеного Закону України від 03.06.2014 року №1304-VII та підлягає під дію мораторію, так як предмет іпотеки - житловий будинок, переданий як забезпечення зобов'язання за кредитом наданим кредитною установою в іноземній валюті ОСОБА_1, яка є громадянином України і даний житловий будинок використовується відповідачами, як місце їх постійного проживання і в них немає іншого нерухомого житлового майна.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України).

Таким чином, встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з п. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші Закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки, вищезазначений Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та проводять конкретні виконавчі дії, заходів спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підлягають під дію його положень, на період чинності цього закону.

Враховуючи вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» судова колегія приходить до висновку, що підстав для відмови у позові суду першої інстанції відсутні, а вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід задовольнити, проте на час дії виконання закону виконання даного рішення не підлягає виконанню.

Позовні вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» про виселення відповідачів із займаного ними житлового будинку, який є предметом іпотеки, то в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України після прийняття рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, всі мешканці зобов'язанні на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК України громадянам, яких виселяють із житлових приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ним за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку висиляють, повинне бути зазначено в рішенні суду.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» застосовується, як положення ст. 40 цього Закону, так і норма ст. 109 ЖК України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року №6-1049цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, заявлені позовні вимоги ПАТ «ВіЕС Банк» в частині виселення відповідачів, оскільки предмет іпотеки був придбаний не за кредитні кошти, слід відмовити.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, яким позовні вимоги позивача слід задовольнити частково із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 1, 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», судова колегія,

Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕс Банк» задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 березня 2015 року скасувати.

Позов ПАТ «ВіЕс Банк» задовольнити частково.

В рахунок погашення боргу за кредитним договором №KF47806 з додатками та доповненнями від 14 березня 2008 року укладеного між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 11 292,13 доларів США, що становить 178 053,24 грн., по курсу НБУ станом на 14 січня 2015 року, що складається із 10 710,79 доларів США, що становить 168 886,73 грн. заборгованість по кредиту, 244,44 доларів США, що становить 3538,95 грн. заборгованість по відсоткам, пені - 5627,57 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору від 14 березня 2008 року на домоволодіння до складу якого входять: житловий будинок, загальною площею 153,7 кв.м., житловою площею 94,00 кв.м., що на плані значиться під літ. «А», літня кухня під літ. «Б», котельня під літ. «В», сарай під літ. «Г», сарай під літ. «Д», вбиральна під літ. «Е», споруди №1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29 березня 2005 року шляхом визначеним статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та надання права ПАТ «ВіЕс Банк» на продаж від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки за початковою ціною не менше встановленого Договором іпотеки в розмірі 339 650,00 грн. або на підставі оцінки майна незалежним експертом оціночної діяльності та надання права на отримання дублікату правовстановлюючого документу, витягу з реєстру прав власності для відчуження та всіх необхідних документів для оформлення продажу.

Дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 1324,57 грн. з кожного на користь ПАТ «ВіЕс Банк».

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Собослой Г.Г.