Ухвала суду № 66614317, 16.05.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/342/2017(м)

265/2241/17

Головуючий в 1 інстанції Мельник І.Г.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„16" травня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Пономарьової О.М., Попової С.А.

за участю секретаря : Гаркуша О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 березня 2017 року за заявою керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області про забезпечення позову до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0195 га, нормативною грошовою оцінкою 330140,85 гривень, зобов'язання її звільнити та повернути за актом приймання-передачі,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 березня 2017 року заяву керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області про забезпечення позову - задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 та/або іншим фізичним і юридичним особам розміщення на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 будівлі торгівлі (торгівельні павільйони) шляхом здійснення будівельних та ремонтних робіт, здійснення їх обслуговування та експлуатацію.

Заборонено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області та управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області та Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області вчинення дій щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Заборонено Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єктів незавершеного будівництва та/або об'єктів нерухомого майна, що розташовані на вищевказаній земельній ділянці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову, оскільки вважає, що на даний час відсутній предмет спору за позовною заявою, позовні вимоги задоволенню не підлягають, а заходи забезпечення позову підлягають повному скасуванню. В обґрунтування доводів скарги зазначила, що фахівцями управління земельних відносин Маріупольської міської ради, без її повідомлення та її участі, було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на наданій їй в оренду земельній ділянці, за результатом якої було складено відповідний акт та вказівку № 44/2017 про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства, а саме звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0011 га. Про проведення та письмове оформлення перевірок їй стало відомо 03 березня 2017 року, а 15 березня 2017 року зазначені порушення вимог земельного законодавства нею були фактично усунуті, про що свідчить акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 квітня 2017 року. Зазначає, що самовільне зайняття земельної ділянки частиною торгівельного павільйону було здійснено не умисно, а саме при збиранні працівниками-монтажниками металевих конструкцій павільйону та 15 березня 2017 року порушення земельного законодавства на орендованій нею земельній ділянці були повністю усунуті.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ,що діє на підставі довіреності ОСОБА_2,підтримав доводи апеляційної скарги .

У судовому засіданні апеляційного суду представник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області Русланова Г.М. просила апеляційну скаргу відхилити,підтримала доводи письмових заперечень на апеляційну скаргу (а.с.56-58) .

ОСОБА_1 та представник Маріупольської міської ради Донецької області у судове засідання апеляційного суду не з*явилися,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом отримання 10 травня 2017 року телефонограм, зареєстрованих в журналі телефонограм № 1 за № 969,971, судових повісток (а.с. 52,54-55,62,64). Представником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради ,що діє на підставі довіреності ОСОБА_4,надана заява про можливість розгляду справи у відсутності представника (а.с.65-67).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з копій надісланих матеріалів цивільної справи 27 березня 2017 року Маріупольська місцева прокуратура № 2 Донецької області звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_1про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0195 га, нормативною грошовою оцінкою 330140,85 грн., зобов*язання її звільнити та повернути за актом приймання-передачі.В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає,що Маріупольська міська рада Донецької області всупереч діючому земельному законодавству ,без проведення земельних торгів ,08 вересня 2015 року прийняла рішення № 6/52-5790 « Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_1» ,яким ,у тому числі ,затвердила проект землеустрою щодо відведення та надала із земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0195 га з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення та експлуатація торгівельних павільйонів ) по АДРЕСА_1 відповідачу.

На підставі цього рішення між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1 27 жовтня 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки,предметом якого є строкове платне користування орендарем зазначеної земельної ділянки .

На підставі оскаржуваного рішення міськради та укладеного договору оренди земельної ділянки ,на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 площею 0,0195 га,на цей час здійснюється будівництво (розміщення ) торгівельних павільйонів .

Зазначене підтверджується інформацією,наданою Маріупольською міською радою листом від 22.12.2016 року № 16-2480-06 ,та доданими актами перевірки додержання земельного законодавства від 19.12.2016 року та 03.01.2017 року ,які підтверджують факт того ,що земельна ділянка із кадастровим номером номером НОМЕР_1 використовується ОСОБА_1 під розміщення торгівельних павільйонів . У зв*язку з цим позивач просить визнати зазначене рішення міськради незаконним та скасувати його,визнати недійсним укладений договір оренди та зобов*язати відповідача звільнити земельну ділянку шляхом знесення розміщених (збудованих) на ній будівель торговлі (торговельних павільйонів ),привести цю земельну ділянку у стан ,не гіршому з тим,в якому ОСОБА_1 одержала її в оренду та повернути зазначену земельну ділянку Маріупольській міській раді Донецької області за актом приймання-передачі .

Згідно інформації виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області від 14.02.2017 року № 24-11160-07 спеціалістами управління державного архітектурно-будівельного контролю міськради разом з представниками управління взаємодії з правоохоронними органами, запобігання та виявлення корупції міськради та Національної поліції 09.02.2017 року проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ,будівельних норм, державних стандартів і правил ,за результатами якої було виявлено порушення зі сторони відповідача ОСОБА_1 вимог ч.2. ст.36 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності «. На підставі цього щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.02.2017 року та видано припис з вимогами зупинити виконання будівельних робіт.

ОСОБА_1 згідно діючого законодавств має право оскаржувати притягнення її до адміністративної відповідальності та припис з вимогою зупинити виконання будівельних робіт.Таким чином ,протягом розгляду справи ОСОБА_1 та/або уповноважені нею інші особи мають реальну можливість продовжувати будівництво (розміщення) та ремон будівель торговлі (торгівельних павільйонів ),їх експлуатацію на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Після цього ,на підставі ст.39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об*єктів ,затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції постанови КМУ від 08 вересня 2015 року № 750) ,за зверненням ОСОБА_1 та/або уповноважених нею осіб органи державного архітектурно-будівельного контролю матимуть правову підставу прийняти в експлуатацію закінчений об*єкт будівництва на зазначеній земельній ділянці . У свою чергу документ ,який відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об*єкта ,згідно Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень « та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 ( у редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 року № 553 ),разом з іншими документами ,є підставою для державної реєстрації права власності на новозбудований об*єкт. Враховуючи те,що відповідач ОСОБА_1 до вирішення справи судом по суті може продовжити будівельно-ремонтні роботи будівель торгівлі (торгівельних павільйонів ) та у подальшому зареєструвати право власності на об*єкти нерухомості на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ,є ризик неможливості або ж утруднення виконання у майбутньому рішення суду ,яке може бути ухвалено у цій справі в частині звільнення та повернення зазначеної земельної ділянки .

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, при цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи ,якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому зазначені обставини та докази їм повинні бути викладені заявником в заяві про забезпечення позову.

Відповідно до п.2.ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений ,серед іншого, забороною вчиняти певні дії ,при цьому згідно з ч.3 зазначеної статті ,види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .Так, співмірність ,зокрема ,полягає у тому ,щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову .

Крім того, відповідно до роз*яснень ,викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з*ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати ,що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи ,яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець .

Апеляційним судом встановлено,що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оскарження (визнання незаконним та скасування ) рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 08 вересня 2015 року № 6/52-5790 « Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1» та визнання недійсним укладеного на підставі цього рішення договору оренди зазначеної земельної ділянки від 27 жовтня 2015 року між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1

В позовній заяві позивач також просить зобов*язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ,площею 0,0195 га та привести її у стан ,не гіршому з тим, якому вона одержала її в оренду ,шляхом знесення розміщення (збудованих) на ній будівель торгівлі (торгівельних павільйонів ) та повернути зазначену земельну ділянку Маріупольській міській раді Донецької області за актом приймання-передачі.

Тобто,такий вид забезпечення позову як заборона : - ОСОБА_1 та/або іншим фізичним і юридичним особам розміщувати на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 будівлі торгівлі (торгівельні павільйони) шляхом здійснення будівельних та ремонтних робіт, здійснення їх обслуговування та експлуатацію; - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області та управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області та Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради Донецької області вчинення дій щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, розташованих на земельній ділянці із кадастровим номеромНОМЕР_1 по АДРЕСА_1; - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради (суб*єктам ,які здійснюють повноваження сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень «) вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єктів незавершеного будівництва та/або об'єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , є співмірним та відповідає позовним вимогам ,не порушить інтереси відповідачів та інших осіб й гарантуватиме можливість виконання рішення суду в майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи,Маріупольська міська рада Донецької області оскаржуваним рішенням від 08 вересня 2015 року № 6/52-5790 , надала в оренду земельну ділянку та уклала відповідний договір із ОСОБА_1 як з фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем .Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 грудня 2016 року вчинено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ,тобто вжиті заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи,яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

В ухвалі від 28 березня 2017 року судом першої інстанції наведені відповідні обгрунтування рішення про забезпечення позову і ці висновки є правильними, оскільки неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Частина 3 статті 154 ЦПК України передбачає,що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом ,який розглядає справу.

На думку ,апеляційного суду ,посилання ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0010 га, яка не є предметом позову по вказаній цивільній справі, по АДРЕСА_1, що межує із земельною ділянкою із кадастровим номером НОМЕР_1, та посилання на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 квітня 2017 року, не є слушними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1не зазначає жодного обгрунтування того,чому ухвала суду першої інстанції та заходи забезпечення позову є незаконними .

Тому,з урахуванням викладеного ,апеляційний суд приходить до висновку про те,що ухвала суду постановлена із додержанням вимог ЦПК України та скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: