Постанова № 66614213, 22.05.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/2016/17

Справа №2-а/243/158/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий - суддя Пронін С.Г.

при секретарі - Чевела С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська Донецької області адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області до ОСОБА_2, про стягнення надмірно виплаченої державної адресної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення надмірно виплаченої державної адресної допомоги, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 листопада 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради з заявою про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи з району проведення антитерористичної операції на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». В наданій заяві затвердженого зразка, ОСОБА_2 вказала обставини, що спричинили переміщення - проведення АТО. Місце фактичного перебування зазначено АДРЕСА_5. На підставі заяви та доданих документів, ОСОБА_2 була взята позивачем на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстрована в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та отримала відповідну довідку. В подальшому місце фактичного перебування ОСОБА_2 змінювала на АДРЕСА_1. 14 листопада 2014 року відповідач звернулася до позивача з письмовою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У вказаній заяві ОСОБА_2 вказала інформацію про відсутність у неї та будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. У зв'язку з чим позивачем було призначено відповідачу державну допомогу у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 листопада 2014 року по 13 травня 2015 рік. 14 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до УПСЗН Ізюмської міської ради з письмовою заявою про продовження виплати вказаної допомоги та вказала інформацію про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, у зв'язку з чим, їй знову було подовжено виплату державної допомоги у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 травня 2015 року по 13 листопада 2015 року. 16 листопада 2015 року ОСОБА_2 знову звернулася до позивача з письмовою заявою про продовження виплати вказаної допомоги та знову вказала інформацію про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, та їй було подовжено виплату державної допомоги у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 листопада 2015 року по 13 травня 2016 року. Під час здійснення верифікації надання державних соціальних допомог, позивачем була отримана інформація про відсутність зруйнованого житла у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, а також про фактичне проживання в період отримання грошової допомоги за адресою реєстрації в м. Слов'янську, про що свідчить отримання нею субсидії на житлово-комунальні послуги. Про повернення на постійне місце проживання ОСОБА_2 не повідомила УПСЗН Ізюмської міської ради в належний термін та у зв'язку з чим надмірно отримала вищевказану державну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам, яка склала 7585,29 гривень. Відповідач вказану допомогу добровільно повертати відмовляється. Тому просить суд стягнути з відповідача суму надмірно виплаченої державної соціальної допомоги у розмірі 7585,29 гривень.

Представник позивача Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте до суду надав клопотання, про розгляду справи за його відсутності, в якій наполягав на заявлених позовних вимогах, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, без повідомлення про причину свого неприбуття в судове засідання не з'явилася, а тому суд вважаючи причину її неявки в судове засідання неповажною та відповідно до вимог ст. 128 ч.4 КАС України вирішив розглядати справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

14 листопада 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради з заявою про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи з району проведення антитерористичної операції на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». В наданій заяві затвердженого зразка, ОСОБА_2 вказала обставини, що спричинили переміщення - проведення АТО. Місце фактичного перебування зазначено АДРЕСА_5.

На підставі заяви та доданих документів, ОСОБА_2 була взята позивачем на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, зареєстрована в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та отримала відповідну довідку № 6337140597 від 14 листопада 2014 року. В подальшому місце фактичного перебування ОСОБА_2 змінювала на АДРЕСА_1.

14 листопада 2014 року відповідач звернулася до позивача з письмовою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У вказаній заяві ОСОБА_2 вказала інформацію про відсутність у неї та будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. У зв'язку з чим позивачем було призначено відповідачу державну допомогу у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 листопада 2014 року по 13 травня 2015 рік.

14 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до УПСЗН Ізюмської міської ради з письмовою заявою про продовження виплати вказаної допомоги та вказала інформацію про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, у зв'язку з чим, їй знову було подовжено виплату державної допомоги у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 травня 2015 року по 13 листопада 2015 року.

16 листопада 2015 року ОСОБА_2 знову звернулася до позивача з письмовою заявою про продовження виплати вказаної допомоги та знову вказала інформацію про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, та їй було подовжено виплату державної допомоги у розмірі 884,00 гривень, щомісячно з 14 листопада 2015 року по 13 травня 2016 року.

Під час здійснення верифікації надання державних соціальних допомог, позивачем була отримана інформація про відсутність зруйнованого житла у ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, а також про фактичне проживання в період отримання грошової допомоги за адресою реєстрації в м. Слов'янську, про що свідчить отримання нею субсидії на житлово-комунальні послуги. Про повернення на постійне місце проживання ОСОБА_2 не повідомила УПСЗН Ізюмської міської ради в належний термін та у зв'язку з чим надмірно отримала вищевказану державну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам, яка склала 7585,29 гривень. Відповідач вказану допомогу добровільно повертати відмовляється.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного:

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

Згідно пункту 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Згідно пункту 12 вказаного Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Відповідно до п. 11 вказаного Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються повноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу, а у разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Виходячи з зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись, «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, ст. ст. 11, 14, 71, 86, 128, 161-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, до Державного бюджету України на р/р 35219092042876, МФО 820172, код 03195694, банк ГУ ДКСУ м. Київ, розташованого за адресою: 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 20 борг в сумі 7585 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 29 копійок надмірно виплаченої суми адресної державної допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок на доходний рахунок 31215256700001 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ банку 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду С.Г.Пронін