Постанова № 6661336, 10.11.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2009 року Справа № 2а-4580/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Дубовій Ю.С.,

за участю: представника позивача Ковальчук В.В. - за довіреністю, представників відповідача Іщенка П.І. - за довіреністю, директора Герасимчука М.І. - за наказом, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду державна податкова інспекція у Маньківському районі Черкаської області (далі-позивач) просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204» (далі-відповідач) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 70154 грн. 80 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 вересня 2009 року відповідачем було подано розрахунок заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2009 р. на суму 87805 грн. 03 коп., що підтверджується виписками з головної книги - обороти по рахунку 641 та обороти по рахунку 661. При цьому було повідомлено, що сума 17650 грн. 39 коп. по акту перевірки оскаржується. Сума заборгованості відповідача підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, поданим відповідачем за 4 квартал 2008 року, 1-2 квартали 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх, представники відповідача позовних вимог не визнали та просили суд відмовити в їх задоволені посилаючись на помилкове застосування позивачем норми права, яка не відноситься до вказаних правовідносин не заперечуючи при цьому оскаржуваної суми заборгованості.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 21.05.1997 р. за №10111200000000110, включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 12.01.2001 р. та є платником податків і зборів відповідно до Закону України « Про систему оподаткування».

16 вересня 2009 року відповідачем було подано розрахунок заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 1 вересня 2009 року на суму 87805 грн. 03 коп., що підтверджується виписками з головної книги-обороти по рахунку 641 ( податок з доходів фізичних осіб) та обороти по рахунку 661 (заробітна плата). В розрахунку відповідача зазначено, що сума 17650 грн. 39 коп. по акту перевірки оскаржується в Київському апеляційному адміністративному суді.

На підставі розрахунку заборгованості по податку з доходів фізичних осіб між позивачем та відповідачем проведено тематичну звірку, яка відображена в акті тематичної звірки від 16.09.2009 р. з якої вбачається, що залишок несплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2009 р. (сальдо по рахунку 641 «Розрахунки з бюджетом, «Податок з доходів фізичних осіб») становить 70154 грн.64 коп., що свідчить про порушення відповідачем ст.8 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб».

Сума заборгованості підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку по розрахунках Форми 1 ДВ поданими відповідачем за 4 квартал 2008 року, 1-2 квартали 2009 року та липень серпень 2009 року. Так згідно розрахунку Форми 1 ДФ за 4 квартал 2008 року відповідачем нараховано 1595590 грн. 48 коп. доходу, до утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб платником нараховано 15593 грн. 25 коп., фактично сплачено до бюджету 14000 грн. 00 коп. За 1 квартал 2009 року відповідачем, згідно розрахунку Форми 1 ДФ нараховано 182682 грн. 72 коп. доходу, до утримання та перерахування податку нараховано 17212 грн. 59 коп., який не сплачено. За 2 квартал 2009 року відповідачем, згідно розрахунку Форми 1 ДФ нараховано 112385 грн.41 коп. доходу, до утримання та перерахування податку нараховано 9686 грн. 76 коп., який не сплачено. За липень серпень 2009 року відповідачем нараховано 43588 грн. 55 коп. доходу, до утримання та перерахування податку нараховано 5260 грн. 36 коп., який не сплачено.

В своїх запереченнях відповідач посилається на пункт 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків та п.5.1 ст.5 вказаного Закону, який зазначає, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, якої відповідач не надавав, а оскільки позивач використовує для встановлення заборгованості розрахунки Форми 1 ДФ, а не декларацію то і самостійного узгодження податкового зобовязання не має. Крім того податковий орган, на думку відповідача, повинен надіслати платнику податків податкові вимоги у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені терміни, відповідно до п.6.2 ст.6 Закону, чого зроблено не було.

Суд, не може погодитись з доводами відповідача, оскільки ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.

Стаття 10 Декрету визначає, що підприємства, установи i організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Зазначені юридичні i фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Підпунктом 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. передбачено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мают права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, оподаткування прибутковим податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми податкового зобовязання з прибуткового податку не відбувається і картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не ведуться, а тому заборгованість зі сплати прибуткового податку не є узгодженою сумою податкового зобовязання та податковим боргом. На підставі викладеного направлення платнику податків податкової вимоги діючим податковим законодавством не передбачено.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України ,суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204» задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204»: 20100, Черкаська область, смт. Маньківка, пров. Промисловий, 5 (код ЄДРПОУ 01036632) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Маньківському районі, Черкаської області: 20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Шевченка, 24 (код 34026314) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 70154 грн. (сімдесят тисяч сто пятдесят чотири грн.) 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В.Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2009 року.