Ухвала суду № 66612300, 20.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/562/17 Головуючий 1ї інстанції Журавель В.А.

Справа № 646/1059/17-к Доповідач: Бездітко В.М.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Курила О.М., Цілюрика В.П.,

за участю секретаря - Лесків Е.П.

прокурора - Туліна Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Харківської області Стецюка Тараса Ігоровича на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42016221090000240 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2017 року відмовлено у у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42016221090000240 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22.00 год. до 7.00 годин наступного дня, покладено обов'язки прибувати до слідчого, прокурора прокуратури Харківської області чи до Червонозаводського районного суду м. Харкова за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в»їзд в Україну.

Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вважав не доведеними стороною обвинувачення обставини, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.03.2017 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Апеляційну скаргу прокурор мотивував наступним. Судом першої інстанції не в повній мірі було враховано підозра ОСОБА_4 у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років з позбавленням права обіймати посаду чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, в тому числі із службовими особами органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Досудове розслідування на даний час триває та проводиться низка слідчих (розшукових) дій з метою отримання доказів у вказаному провадженні. Перебуваючи на свободі ОСОБА_4 використовуючи свій майновий стан та соціальні зв'язки буде мати змогу знищити або сховати, спотворити документи чи речі, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Таким чином, вважає, що існує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК україни, а 08.02.2017 року за ч.2 ст.191 КК України. У зв'язку з чим відкрито кримінальне провадження № 42016221090000240.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

15.03.2017 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у тому, що ОСОБА_4, вступив у злочинну змову з ОСОБА_6, ОСОБА_7, і службовими особами органів місцевого самоврядування та державної влади, які мали на меті незаконне безоплатне заволодіння належною територіальній громаді м.Харкова земельною ділянкою понад встановлений законом розмір, з корисливих мотивів задля незаконного збагачення, цілком усвідомлюючи незаконний характер їхніх дій, розуміючи, що будь-яких законних підстав та шляхів для безоплатного отримання земельної ділянки понад встановлений законом розмір не існує, бажаючи приховати від громадськості злочинний результат, створити у оточуючих хибне уявлення відносно їхніх злочинних цілей та надати вигляду законності їхнім протиправним діям щодо незаконного створення та реєстрації завідомо фіктивної юридичної особи - обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Зеленоград», який буде діяти під виглядом житлово-будівельного кооперативу в розумінні ст.137 Житлового Кодексу Української PCP для подальшого незаконного безоплатного отримання земельної ділянки, разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 створив завідомо фіктивну юридичну особу - обслуговуючий кооператив «ЖБК «Зеленоград», не маючи жодних намірів на здійснення статутної діяльності зазначеної організації, а при її створенні вони свідомо порушив вимоги ряду статей Житлового Кодексу Української PCP, 4.2 ст. 135, ч. 1,5,6 ст.137 - неправомірно включивши себе до складу фіктивно створеної всупереч установленому порядку організації, не перебуваючи на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, 19.02.2010 року провели загальні збори на яких, не маючи законних підстав затвердили список членів кооперативу, склали, затвердили та підписали офіційний документ - статут обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Зеленоград», при цьому внесли до нього недостовірні відомості щодо мети діяльності створеного кооперативу.

Створивши таким чином фіктивну юридичну особу ОК «ЖБК «Зеленоград», ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вступили у злочинну змову з ОСОБА_8, яка будучи посадовою особою з власними повноваженнями та зловживаючи ними, цілком розуміючи злочинні цілі вказаних осіб здійснила державну реєстрацію юридичної особи, завідомо неспроможної до здійснення статутної діяльності та внесла відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На підставі прийнятого ОСОБА_8 рішення про реєстрацію фіктивного суб'єкта її співзмовники ОСОБА_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 незаконно отримали рішення 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 та заволоділи земельною ділянкою, належною територіальній громаді м. Харкова, площею 1,0000 га по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці) в м. Харкові, чим завдали збитки територіальній громаді на суму 2 243 592 грн. На підставі зазначеного рішення 02.06.2010 обслуговуючим кооперативом «ЖБК Зеленоград» отримано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У розумінні ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, визначеним даною статтею.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам ст.184 КПК України, а саме, крім інших відомостей, має містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, посилання на матеріали, що підтверджують це, обґрунтування неможливості запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами клопотання. Крім того, колегія суддів вважає доведеним існування ризиків, які встановлені слідчим суддею, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тоді як наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказаний у клопотанні, не підтверджено, оскільки даних здійснення підозрюваним будь-яким чином впливу на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні не надано.

Колегія суддів враховує, що саме лише тяжкість кримінального правопорушення, не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів особливої тяжкості, особу підозрюваного і його соціальні зв'язки і те, що він має постійне місце проживання і двох дітей колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що існує можливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж просить сторона обвинувачення. Крім того, прокурором суду не повідомлено обставин, які б свідчили про порушення підозрюваним, покладених на нього обов'язків.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що прокурором не доведені виняткові обставини, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого, як домашній арешт у певний період доби.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області Стецюка Тараса Ігоровича - відхилити.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42016221090000240 та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді-