Рішення № 66611189, 16.05.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1046/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

16.05.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Суровицької О.І.

за участі секретаря: Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» (далі по тексту Уповноважена особа ФГВФО ПАТ «ВіЕйБіБанк») звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБіБанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБіБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №185/2007/С із змінами та доповненнями, викладеними у Додатковій угоді №2 від 24.11.2008 та Додаткових договорах до кредитного договору №185/2007/СІ від 20.06.2008, 08.04.2009, 01.04.2009, 15.01.2009. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобовязався надати відповідачеві кредит у розмірі 29500,00 доларів США зі сплатою 13 % процентів річних з кінцевим терміном погашення кредиту 23 серпня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_3 між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки від 23.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №2578, відповідно до умов якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно трикімнатну квартиру №16 в будинку №12, що розташовано в м. Кіровограді по вул. Миру загальною площею 61,53 кв. м. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення позивачеві кредиту в обмовлені у кредитному договорі строки належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість. Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2011 позов ПАТ «ВіЕйБіБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБіБанк» заборгованість у розмірі 281242 грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення. Позивач вказує, що на момент подання даного позову до суду рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано та станом на 11.08.2016 відповідач має заборгованість за кредитним договором від 23.08.2007 у сумі 1540332,00 грн. Тому позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 23.08.2007, відповідно до умов якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно трикімнатну квартиру №16 в будинку №12, що розташовано в м. Кіровограді по вул. Миру загальною площею 61,53 кв. м шляхом його продажу від імені ПАТ «ВіЕйБіБанк» за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації, а також понесені позивачем судові витрати по справі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2017 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 185/2007/СІ від 23.08.2007, що становить 1540 332,05 грн. та складається з тіла кредитуу розмірі 28810,00 дол. США; відсотківу розмірі 34183,57 дол. США, всього заборгованість за тілом та відсотками по кредиту складає 59993,57 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 12.08.2016 (24,850409 за 1 долар США) становить1490 864,75 грн.; комісії в сумі 9 594,61 грн.; штрафу за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка)у сумі 39 872,69 грн. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно з Договором іпотеки від 23.08.2007, який був укладений між Банком та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №2578, а саме трикімнатна квартира за номером 16, в будинку номер 12, що розташована в місті Кіровограді по вулиці Миру, загальною площею 61,53 кв. м, житловою площею 45,1 кв. м. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме квартири №16 по вулиці Миру, в будинку №12 в місті Кропивницький, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ «ВіЕйБіББанк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченомустаттею 38 Закону України «Про іпотеку». В решті позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення строку дії мораторію, встановленогоЗаконом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VII. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не зявилися, своїх представників не направили. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином

Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки з відстроченням виконання рішення суду до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VІІ від 03.07.2014 р.

Проте, з висновком суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 23.08.2007 між ВАТ «ВіЕйБіБанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБіБанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №185/2007/СІ, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредит у розмірі 29 500,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних з кінцевим терміном повернення 23.08.2017 року (а.с.7-14).

23 серпня 2007 року з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №185/2007/СІ від 23.08.2007 між ЗАТ «ВіЕйБіБанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБіБанк», та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно трикімнатна квартира №16 в будинку №12, що розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Миру загальною площею 61,53 кв. м (а.с.36-42).

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2011 року позов ПАТ «ВіЕйБіБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБіБанк» заборгованість у розмірі 281242 грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення (а.с.137-138). Рішення суду набрало законної сили. 08 лютого 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист, а 28.03.2012 державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду (а.с.64).

16.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про погашення кредитної заборгованості за №12/2-41294, яка станом на 12.08.2016 складає 28810,00 доларів США заборгованості по кредиту, 34183,57 доларів США нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, 9594,61 грн. комісії за РО та 39872,69 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту (а.с.48). Проте на час звернення позивача до суду із позовом вимога про погашення кредитної заборгованості є не виконаною.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2016 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_5, який є власником ? частини квартири, що перебуває в іпотеці Банку (а.с.101-102). Право власності ОСОБА_5 на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка є предметом Договору іпотеки, встановлено рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2012 року (а.с.78-79). Рішення суду набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» під час розгляду справи та викладення змісту судового рішення суд повинен вирішити такі питання:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд повинен обовязково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла правового висновку, що у розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, визначеної за процедурою, передбаченою частиною 6 статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд України сформулював у постановах від 13 травня 2015 року (справа № 6-63цс15), 13 травня 2015 року (№ 6-53цс15), 16 вересня 2015 року (№ 6-495цс15 та 6-1193цс15), 27 травня 2015 року (№ 6-332цс15), 10 червня 2015 року (№ 6-449цс15), 7 жовтня 2015 року (№ 6-1935цс15), 4 листопада 2015 року (№ 6-340цс15), 3 лютого 2016 року (№ 6-2026цс15), 21 жовтня 2015 року (№ 6-1561цс15), 8 червня 2016 року (№ 6-1239цс16), 5 жовтня 2016 року (6-1582цс16).

Таким чином, початкова ціна іпотечного майна входить до предмету доказування у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Частино 2 ст.43 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Умови Договору іпотеки не містять домовленості сторін про грошовий вираз початкової ціни продажу предмета іпотеки на випадок його реалізації, інші докази про наявність визначеної початкової ціни продажу предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази досягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Згідно з ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У звязку з цим колегія суддів дійшла висновку, що в межах розгляду справи позивач не виконав свій процесуальний обовязок доведення всіх обставин, які підлягають встановленню, а саме відсутність відомостей щодо встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки. Суд позбавлений можливості самостійного встановлення даної обставини. А тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду задоволенню не підлягає.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити у звязку з його недоведеністю.

Проте, суд першої інстанції дане питання не дослідив, тому рішення суду ґрунтується на неповному з'ясуванні судом обставин справи, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2017 року скасувати.

У задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий судді: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

ОСОБА_8